1.4.4 Лікування і реабілітація

Лікування вестибулярних захворювань варіюється залежно від діагнозу. Не можна лікувати запаморочення, не визначивши причину запаморочення. Тільки|лише| після|потім| з'ясування причини здійснюється вибір стратегії лікування захворювання.

У легких випадках симптоми хвороби можуть зникнути самі собою, коли вестибулярний апарат або нервова система самі компенсують захворювання, або зникне провокуючий чинник|фактор|. У серйозних випадках лікування може включати застосування|вживання| ліків, дієт, спеціальних фізичних вправ або, у важких|тяжких| випадках, хірургічне втручання.

1.4.5 Хірургічне лікування

Хірургічне лікування показане при пухлинах головного мозку, якщо запаморочення обумовлене серйозною травмою голови. Оперативне лікування запаморочення є|з'являється,являється| засобом|коштом| глибокого резерву і застосовується в дуже малому відсотку|проценті| випадків, коли симптоми настільки важкі|тяжкі|, що є|з'являються,являються| практично нестерпними|непереносними|, а ефект від інших видів лікування відсутній.

1.4.6 Вестибулярна адаптація

Мозок людини здібний до адаптації відносно патологічних імпульсів щодо вестибулярного апарату, при цьому відчуття запаморочення поступово притупляється і зникає. Отже необхідно вести звичайний|звичний|, наскільки це можливо, спосіб життя, з метою забезпечення нормального функціювання адаптаційних механізмів. Розроблено спеціальні комплекси вправ (вестибулярне тренування), які допомагають розвинути здатність|здібність| контролювати запаморочення.

1.4.7 Лікарська терапія

Коли запаморочення є|з'являється,являється| таким, що само проходить|минає,спливає| (наприклад, при доброякісному позиційному запамороченні), лікарська терапія може бути використана в перші дні для полегшення стану в найбільш важкій|тяжкій| фазі нападу|приступу|. Метою|ціллю| застосування|вживання| лікарських препаратів, при рецидивуючому запамороченні, є|з'являється,являється| ослаблення|ослабіння| вираженості|виказаний,висловлений| симптомів, характерних|вдача| для гострого нападу|приступу|, та профілактичне лікування протягом тривалого часу.

Застосування|вживання| протинудотних препаратів полягає, головним чином, у їх здатності|здібності| усувати нудоту, що супроводжує важкі|тяжкі| напади|приступи| запаморочення. Лікувальний ефект при гострих запамороченнях пов'язаний, ймовірно|певно,мабуть|, із|із| загальною|спільною| седативною| дією, в умовах якої знижується здатність|здібність| вестибулярного апарату аналізувати патологічні імпульси, що поступають|надходять| з|із| внутрішнього вуха.

Анксиолітики призначаються для короткочасного придушення відчуття|почуття| страху під час гострих нападів|приступів| запаморочення, особливо при позиційному запамороченні. Вони не впливають на основну причину захворювання, що викликає|спричиняє| запаморочення, але|та| можуть надати|зробити,виявити,чинити| короткочасний ефект в плані кращої переносимості симптомів.

Діуретики часто використовуються при хворобі Меньера, оскільки|тому що|, підсилюючи|посилюючи| діурез і зменшуючи затримку рідини, вони знижують об'єм|обсяг| ендолімфи. Діуретики надають|роблять,виявляють,чинять| позитивний ефект в деяких випадках при короткочасному застосуванні|вживанні|, тоді як результати тривалого призначення свідчать про відсутність якого-небудь впливу на перебіг захворювання.

Бетагистін (Betaserc®) є|з'являється,являється| препаратом, найбільш широко використовуваним для лікування рецидивуючого запаморочення. Він володіє доведеним ефектом відносно основних причин захворювання, викликаючи|спричиняючи| швидке і стабільне усунення запаморочення, а також перешкоджає виникненню нападів|приступів| і розвитку запаморочення.

Бетагистін має відносно мало побічних ефектів, що робить|чинить| його зручним для тривалої підтримуючої терапії. Він не викликає|спричиняє| порушення нормальних адаптаційних процесів.