Для розрахунку кількості кисню, що поглинається людиною за хвилину, складаємо пропорцію: з 100 мл повітря споживається - 6 мл о2
з 6000 мл – x
отже x = 360 мл О2.
Дихальний коефіцієнт визначаємо, виходячи з даних завдання:
ДК = СО2 / О2 = 5/6 = 0,83
З таблиці 1.1 знаходимо калориметричний коефіцієнт при даному дихальному коефіцієнті. Він дорівнює 20,26 кДж.
Витрата енергії людини в хвилину в стані м'язового спокою складає:
0,360·20,26 = 7,29 кДж
За 10 хвилин енергетична витрата складає 72,9 кДж.
Варіанти завдань наведені у таблиці 1.2
Таблиця 1.2
|
№ варіанту |
час, хв. |
об'єм, л |
вміст кисню, % |
вміст вуглекислого газу, % |
|
1 |
10 |
60 |
19,56 |
4 |
|
2 |
10 |
61 |
15,65 |
3,56 |
|
3 |
10 |
62 |
20,5 |
5,2 |
|
4 |
10 |
63 |
15,7 |
5,3 |
|
5 |
10 |
64 |
16,52 |
5,4 |
|
6 |
10 |
65 |
14,95 |
5,5 |
|
7 |
10 |
66 |
16 |
5.6 |
|
8 |
10 |
67 |
17 |
5,7 |
|
9 |
10 |
68 |
18 |
5,8 |
|
10 |
10 |
65,5 |
19 |
5,9 |
|
11 |
9 |
50 |
15 |
6 |
|
12 |
9 |
51 |
14 |
6,1 |
|
13 |
9 |
51,5 |
13 |
6,5 |
|
14 |
9 |
52 |
12 |
7 |
|
15 |
9 |
53 |
20 |
7,1 |
|
16 |
9 |
54 |
16,25 |
5,8 |
|
17 |
9 |
55 |
15,85 |
6,2 |
|
18 |
9 |
56 |
15,25 |
5,2 |
|
19 |
9 |
57 |
14,5 |
5 |
|
20 |
9 |
58 |
14,25 |
5,1 |
|
21 |
15 |
69 |
17,52 |
5,5 |
|
22 |
15 |
70 |
17 |
5,3 |
|
23 |
15 |
71 |
18 |
5,05 |
|
24 |
15 |
72 |
19 |
5,25 |
|
25 |
15 |
73 |
15 |
6,0 |
|
26 |
15 |
74 |
14 |
5,90 |
|
27 |
15 |
74,5 |
13 |
6,6 |
|
28 |
15 |
75 |
12 |
6,9 |
|
29 |
15 |
76 |
|
6,65 |
|
30 |
15 |
76,5 |
|
5,55 |
2. Використання методів математичної статистики в медичній діагностиці
Математична статистика – наука про математичні методи систематизації і використання статистичних даних для вирішення наукових та практичних завдань|задач|.
Припустимо|передбачимо|, що необхідно вивчити безліч об'єктів, за якою-небудь ознакою. Це, можна зробити, провівши суцільне спостереження або вибіркове.
Велика статистична сукупність, з|із| якої відбирається частина|частка| об'єктів для дослідження, називається генеральною сукупністю, а безліч об'єктів, відібраних з|із| неї - вибіркою.
Якщо записати в послідовності вимірювань|вимірів| всі значення величини X у вибірці, то одержимо|отримаємо| простий статистичний ряд|лаву,низку|. Наприклад, зростання|зріст| чоловіків (см): 171,172,172,168,170,169. . Такий ряд|лава,низка| незручний для аналізу, оскільки|тому що| в ньому немає послідовності зростання (або убування) значень, зустрічаються і величини, що повторюються. Тому доцільно ранжирувати ряд|лаву,низку|, наприклад, у зростаючому порядку|ладі| значень і вказати їх повторюваність. Тоді статистичний розподіл вибірки:
,
де 
-
спостережувані значення ознаки;
-
число спостережень варіанту
(частота);
-
відносна частота.
Загальне|спільне| число об'єктів у вибірці (об'єм|обсяг| вибірки)
Тут
- варіант. Статистичний розподіл – це
сукупність варіантів і відповідних їм
частот.
У медичній літературі статистичний розподіл, що складається з варіантів і відповідних їм частот, одержало|отримало| назву варіаційного ряду|лави,низки|.
Разом з|поряд з,поряд із| дискретним (точковим) статистичним розподілом, використовують безперервний (інтервальний) розподіл:
Тут
-й
інтервал,
у якому розміщено|ув'язнено|
кількісне значення ознаки;
-
сума частот варіант, що потрапили|попали|
в цей інтервал;
-
сума відносних частот.