6. Східно - Лісостеповий природно-ресурсний район (Харківська, Полтавська та Черкаська області).

Район знаходиться в одній природно-географічній і грунтово - кліматичній зоні. Продуктивні сили орієнтуються на промислово-аграрну структуру економіки, пов’язану з ресурсним потенціалом Донбасу та Придніпров′я.

Мінеральні ресурси району: залізорудні родовища, нафта, газ, нерудні корисні копалини. Район багатий на лісові, лісові ресурси, якісні чорноземи – сприятливі умови для розвитку сільського господарства, деревообробної промисловості. Перевага району – вигідне розміщення, близькість до сировинних джерел і до ринків збуту в Росії. Найбільш розвинені галузі: добувні галузі, машинобудування, хімічна промисловість, харчова промисловість, рекреаційні зони (мінеральні води Полтавщини, курортно-ландшафтні території Слобожанщини, Шевченківські місця).

3. Природно-економічні фактори економіки України.

Природно-економічні умови – це вплив геоморфологічних факторів на розвиток продуктивних сил.

За впливом природних умов на РПС територію України поділяють на такі регіони:

1 – Поліський (Волинська, Рівненська, Львівська, Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська області).

Район переважно рівнинний з великою кількістю водойм (річок, озер, боліт), високою лісистістю, перезволожений. В основному має задовільні умови для господарювання: південь району – сприятливі умови, північ, захід – менш сприятливі. Район потребує значного втручання в природне середовище, а саме - меліорації земель.

2 – Карпатський гірський район (Івано-Франківська, Закарпатська, Чернігівська області).

Поширені гірські ландшафти, які ускладнюють транспортні комунікації, зв'язок, розселення трудових ресурсів, розвиток рослинництва. В районі є сприятливі умови для розвитку рекреаційного господарства. Природні умови в цілому задовільні для розвитку продуктивних сил, в гірських районах Карпат – малозадовільні.

3.- Рівнинний Центрально - Український район (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Харківська, Полтавська, Черкаська, Донецька, Дніпропетровська, Луганська, Запоріжська, Кіровоградська області;).

Загалом сприятливі умови господарювання для всіх галузей економіки. Рівнинна лісостепова місцевість, доступні для використання водні басейни, відсутність боліт, лісів створюють особливо сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Активне втручання людини в природне середовище порушило екологічний баланс, викликало ерозію грунтів та підтоплення.

4. Кримсько – Причорноморський район (Миколаївська, Одеська, Херсонська області та ар Крим).

Сприятливі, місцями – задовільні для розвитку продуктивних сил. В районі є сприятливі передумови для РПС: розвинені транспорт, зв'язок, інші галузі інфраструктури. Рівнинна місцевість (крім Кримських гір, які мають виняткове рекреаційне значення), розгалужена мережав водних ресурсів, приморське положення створюють сприятливі умови для розвитку сільського господарства та рекреаційних зон. Стан грунтів і необхідність зрошення викликали свого часу активне втручання в природне середовище. Це викликало появу порушень екологічного балансу, місцями ці порушення носили катастрофічний характер. Відновлення екологічного середовища, унікального в масштабах України, потребує значних затрат. Сприятливість природних умов можлива лише за умов посилення природоохоронної та природовідновлювальної діяльності.

Ступінь впливу природних ресурсів на РПС визначає їх залежність від наявності природних ресурсів:

1. - вирішальна залежність:

• сільське, лісове, рибне господарство;

• гідроенергетика, гірничодобувна галузь;

• виробництво калійних добрив, суднобудування;

• рекреаційний комплекс;

1. – значна залежність:

• металургія;

• теплоенергетика, льняне виробництво, цукрова, овочеконсервна промисловість;

1. – незначна залежність:

• машинобудування, текстильна, швейна, взуттєва промисловість, атомна енергетика, транспорт.