4.Теорії регіонального економічного розвитку:

1 – теорія регіонального балансу (Г.Мюрдаль, 80-ті роки);

В умовах конкуренції, повного використання факторів виробництва і їх мобільності регіональні системи регулюють баланс і рівновагу розміщення продуктивних сил. Таке регулювання можливе за умови активної державної політики, що суперечить принципам ринкової економіки. По цій причині дана теорія піддавалася критиці з боку прихильників ринкової свободи. Г.Мюрдаль вважав, що ринкові сили приводять до дисбалансу розміщення продуктивних сил, для його подолання необхідне державне втручання.

2 – теорія «полюсів зростання» (Ф.Перру, Франція)

Ця теорія побудована на поглядах В.Кристаллера і доводить необхідність симулювання розвитку відсталих регіонів. Підприємства-лідери створюють нові товари, розвивають ринкову інфраструктуру, перемагають в процесі конкуренції невеликі підприємства. Так виникають центри економічного розвитку і відстала периферія. Ринкова конкуренція не здатна подолати таку нерівномірність розвитку, вона навпаки сприяє подібній диференціації. Отже, для вирішення проблеми нерівномірного розвитку регіонів необхідне застосування державного регулювання.

3– концепція «регіоністики» У.Ізарда;

Регіоністика – це теорія розміщення продуктивних сил, яка враховує вплив економічних, соціальних, політичних, екологічних, історичних факторів на розташування виробництва. У.Ізард розробив модель оптимального розміщення виробництва. ця модель з успіхом використовувалась в регіональних програмах США, Англії та ін.. автор використав ідею гравітаційних моделей, згідно з якою великі міста притягують підприємства.

4. Концепція «регіонізму»;

На основі досягнень У.Ізарда виник новий науково-практичний напрямок досліджень – регіонізм. Цей напрямок отримав широке визнання вчених і практиків провідних країн світу. В 1995 році була створена Міжнародна Академія регіонального розвитку і співробітництва – МАРРС.

Суть регіонізму – створення єдиного інтеграційного простору (економічного, соціального, екологічного тощо) на демократичній основі. Політика регіонізму є сьогодні основною ідеєю глобалістів в Європі.

5. Концепції РПС, розроблені в Україні:

а) концепції радянського періоду:

1. циклічно – динамічна концепція Н.Д.Кондратьєва;

Концепція витікає з теорії Н.Д.Кондратьєва стосовно економічних циклів: теорії «довгих хвиль» або довгих циклів. Згідно з його концепцією РПС відбувається постійна зміна факторів розвитку на рівні окремих регіонів і на рівні країни під впливом науково-технічного прогресу.

2. теорії ресурсних циклів;

Теорія виникла на основі вивчення стадій руху ресурсів: видобуток, переробка, використання продукції та відходів виробництва. прихильники цієї теорії розробили проекти:

• енерговиробничих циклів (М.Колосовський);

• ресурсно-експортних циклів (Я.Машбіц);

• ресурсних циклів добувної промисловості (Б.Зімін).

3. концепції територіально – виробничих (ТВК) і міжгалузевих комплексів (МГК);

Теорія ТВК доводить необхідність і вигідність комплексної територіальної організації господарства. Вона виникла на основі теорії ресурсних циклів.

Теорія МГК (СРСР, 70, 80-ті роки) грунтувалась на необхідності комплексної організації всіх стадій виробництва кінцевої продукції.

4.оптимізаційні моделі комплексної організації господарства;

Вони були створені і застосовані в роки освоєння і промислового розвитку районів Півночі і Сибіру.

Основні досягнення теорії:

• економічна оцінка природних ресурсів та їх вплив на РПС;

• розробка концепцій формування і розвитку економічного простору.

б) концепції РПС сучасного періоду:

І – російська наукова школа;

Основні досягнення:

• розмежування понять РПС і регіональної економіки;

• розвиток регіональної економіки;

ІІ – українська наукова школа;

Представники НАН України Б.Данилишин, М.Долішний, Д.Стеченко розробили наукову концепцію, яка поєднує РПС і макроекономіку.