Будова та функції метасимпатичної системи у кишках. С - симпатична нервова система, П - парасимпатична нервова система. І - слизова оболонка, II - нижнє слизове нервове сплетення, III - верхнє слизове нервове сплетення, IV – міжм'язове нервове сплетення

Травлення у товстій кишці:

•У товстій кишці відбуваються концентрування хімуса шляхом всмоктування води, формування калових мас і видалення їх з кишечнику.

•Тут також відбувається всмоктування електролітів, водорозчинних вітамінів, жирних кислот, вуглеводів.

•Під час гідролізу у товстому кишечнику беруть участь ферменти, які надходять з тонкої кишки, та ферменти кишкових бактерій.

•Залози слизової оболонки товстої кишки виділяють невелику кількість соку (рН 8,5-9,0), що містить в основному слиз і невелику кількість ферментів (пептидази, ліпазу, амілазу, фосфатазу, нуклеазу) зі значно меншою активністю, ніж у тонкій кишці.

•Регуляція соковиділення в товстій кишці забезпечується місцевими механізмами.

Роль мікрофлори кишки

♦формує нормальну слизову оболонку кишечнику;

♦бере участь в метаболізмі ліпідів, жовчних кислот;

♦регулює водно-сольовий обмін та газообмін;

♦бере участь у створенні загального імунітету і підтриманні його на належному рівні;

♦синтезує вітаміни К і групи В у товстому кишечнику;

♦частково розщеплює волокна клітковини та пектинів, що були неперетравлені у тонкому кишечнику;

♦інактивує ферменти: лужну фосфатазу, трипсин, амілазу;

♦зброджує вуглеводи до кислих продуктів (молочної та оцтової кислот);

♦утворює "вторинний потік нутрієнтів та неаліментарних речовин".

Акт дефекації

Дефекація — акт часткового звільнення товстого кишечника від калових мас. Вона настає при пороговому подразненні ректальної слизової оболонки калом, сформованим у нижньому відділі товстої кишки.

Дефекація реалізується з участю центральної нервової системи на основі безумовних та умовних рефлексів. Центр дефекації міститься в поперековій частині спинного мозку.

Дефекація відбувається так: від рецепторів товстого кишечника збудження передаються в центр акту дефекації.

Із спинного мозку по парасимпатичних волокнах, що йдуть у складі тазового нерва, передаються імпульси, які викликають скорочення м’язів прямої кишки, а по симпатичних нервах — розслаблення внутрішнього сфінктера.

Вищі центри акту дефекації розміщені в довгастому мозку, гіпоталамусі, лімбічній корі та моторній зоні кори головного мозку. У процесі дефекації

бере участь діафрагма та м’язи черевної стінки.

Методи вивчення функцій ШКТ

Експериментальні методи:

•Фістульний метод.

•Створення штучних ізольованих порожнин для отримання чистого секрету.

•Рентгенологічні методи.

•Метод забору крові, що відтікає від травних органів

Клінічні методи: Вивчення секреції :

•Забір слини за допомогою капсул Лешлі-Красногорського.

•Зондування шлунку і 12 п. кишки.

Вивчення всмоктування:

•Проби з міченими білками, амінокислотами, жирами. Вивчення моторики :

•Мастикациографія,

•Електроміографія жувальних м'язів,

•Електрогастрографія.

Рентгенологічні методи. Ендоскопічні методи.

Зондування – це введення у порожнину шлунку або кишківника гнучкої трубки для отримання травного соку на дослідження.

Ендоскопія – введення у травний канал спеціальних освітлювальних приладів зі світловодами, що дає змогу безпосередньо оглянути порожнину та стінки травного каналу.

ендоскоп

шлунок

підшлункова

залоза

Електрогастрографія– реєстрація електричних струмів шлунка з поверхні тіла, які визначають його рухову активність.

Радіоелектронні методи – дають змогу дослідити шлунково- кишкове середовище за допомогою «радіопігулки»- пристрою, оснащеного датчиком, який передає інформацію, використовуючи радіохвилі.

Ульразвукова діагностика – отримує зобра- ження внутрішніх органів унаслідок відбиття від їхньої поверхні ультразвукових хвиль.