- •Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна Медичний факультет
- •План лекції:
- •План лекції:
- •Система травлення – система, що забезпечує організм поживними речовинами, які задовольняють його енергетичні,
- •Функції системи травлення
- •Функції системи травлення
- •Типи травлення:
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Насичення
- •Харчовий центр
- •Значення ротової порожнини:
- •Слинні залози
- •Склад слини:
- •Регуляція слиновиділення
- •• І фаза: ротова (довільна)
- •Значення шлунка в процесах травлення:
- •Залози шлунка
- •Механізм утворення і секреції НСl
- •Значення соляної кислоти:
- •Значення слизу:
- •Значення пепсиногенів
- •Регуляція шлункової секреції
- •Схема рефлекторних дуг умовного рефлексу (рецептори ока – вигляд їжі) та безумовного рефлексу
- •Кишкова фаза регуляції шлункової секреції
- •Механізм переходу хімуса з шлунку в 12-палу кишку
- •Чинники,що впливають на швидкість евакуації
- •Блювотний рефлекс, його причини і механізми
- •Значення тонкого кишківника
- •12 пала кишка – початковий відділ тонкої кишки
- •Склад панкреатичного соку:
- •Ферменти панкреатичного соку
- •Ферменти панкреатичного соку
- •Регуляція панкреатичної секреції
- •Фази панкреатичної секреції
- •Функції печінки
- •Значення жовчі:
- •Склад жовчі:
- •Вміст основних компонентів печінкової і міхурової жовчі
- •Значення основних компонентів жовчі
- •Співвідношення жовчних кислот у жовчі:
- •Регуляція утворення жовчі
- •Рухова активність тонкої кишки
- •Відділи товстого кишечника
- •Ферменти кишкового соку:
- •Будова та функції метасимпатичної системи у кишках. С - симпатична нервова система, П
- •Травлення у товстій кишці:
- •Роль мікрофлори кишки
- •Акт дефекації
- •Методи вивчення функцій ШКТ
- •Зондування – це введення у порожнину шлунку або кишківника гнучкої трубки для отримання
- •Ендоскопія – введення у травний канал спеціальних освітлювальних приладів зі світловодами, що дає
- •Електрогастрографія– реєстрація електричних струмів шлунка з поверхні тіла, які визначають його рухову активність.
- •Радіоелектронні методи – дають змогу дослідити шлунково- кишкове середовище за допомогою «радіопігулки»- пристрою,
- •Ульразвукова діагностика – отримує зобра- ження внутрішніх органів унаслідок відбиття від їхньої поверхні
- •Сканувальна томографія може отримувати на екрані комп’ютера зображення глибинних шарів досліджуваного органа.
- •Рентгенографія отримує тіньове зображення органа чи його частини на рентгенівській плівці внаслідок проходження
- •Дякую за увагу!
Слинні залози
Ацинарні великі залози
Прості трубчасті залози Серозні Змішані Слизові
привушна
Склад слини:
Вода 98,5 % Сухий залишок
|
Неорганічні Органічні |
|
||
|
Речовини речовини |
Альфа-амілаза, муцин, |
||
|
Na+, K+, Ca2+, Mg2+ |
|||
|
Хлориди, бікарбонати, |
лізоцим, тіоціанати, |
||
|
продукти обміну |
|||
|
Фосфати, броміди, |
|||
|
речовин (сечовина, |
|||
|
Йодиди, роданіди |
|||
|
аміак, креатинін), |
|||
Властивості слини: |
|
|||
|
амінокислоти, |
|||
Прозора, в′язка рідина |
Функції слини: |
глікопротеїни, |
||
імуноглобуліни |
||||
рН = 5,8-7,4 |
|
Формування харчової грудки |
||
Швидкість виділення 14 мл/год |
||||
Гідроліз вуглеводів |
|
|||
(під час травлення до 200 мл/год) |
|
|||
Добова кількість 0,5-1,5 л |
|
Трофічна функція |
|
|
|
Екскреторна функція |
|
||
|
|
|
Захисна функція
Регуляція слиновиділення
• І фаза: ротова (довільна) |
Акт ковтання: |
1.Формування харчової грудки.
2.Переміщення харчової грудки на корінь язика.
3.Рефлекторне підняття піднебіння (запобігає надходженню їжі в носову порожнину)
•ІІ фаза: глоткова (швидка, недовільна)
4.Проштовхування їжі в порожнину глотки.
5.Рефлекторне зміщення під′язикової кістки, піднімання гортані (запобігає надходженню їжі у дихальні шляхи).
6.Піднімання кореня язика (запобігає поверненню їжі у ротову порожнину)
•ІІІ фаза: стравохідна (повільна, недовільна)
7.Скорочення м′ язів глотки вище харчової грудки і її просування у стравохід.
8.Скорочення глотково-стравохідного сфінктеру (запобігає надходженню харчової грудки у глотку).
9.Просування їжі стравоходом за рахунок його перистальтичних скорочень.
Значення шлунка в процесах травлення:
•Фізичне і хімічне перетворення їжі
•Резервуарна
•Евакуаторна
•Всмоктування речовин
•Участь у кровотворенні
•Захисна
•Екскреторна
•Участь у підтримці кислотно-лужної рівноваги
Залози шлунка
Власне шлункові |
Пілоричні залози |
Клітини поверхневого |
залози тіла і дна |
|
епітелію |
шлунка |
|
|
Головні клітини |
Головні клітини |
слиз |
(пепсиногени) |
(пепсиногени) |
|
Додаткові клітини (слиз) |
Додаткові клітини (слиз) |
|
Об′єм шлунку 2-3 л
Парієтальні клітини (HCl) |
G-клітини (гастрин) |
|
Склад шлункового соку: |
Вода |
|
99,5 % |
Сухий залишок |
Об′єм шлункового соку за добу 2-2,5 л
Неорганічні Органічні Речовини речовини
Na+, K+, Ca2+, Mg2+ |
сечовина, сечова |
|
|
Хлориди, бікарбонати,кислота, лактат, |
|
Фосфати, сульфати, |
амінокислоти, білки, |
аміак, соляна кислотамукопротеїди, |
|
|
лізоцим, тіоціанати, |
|
ферменти |
|
(пепсиногени, |
|
ліпаза) |
Механізм утворення і секреції НСl
Значення соляної кислоти:
•Викликає денатурацію і набухання білків
•Активує пепсиногени
•Створює оптимальне рН
•Має бактерицидну дію
•Регуляція травлення в ін. відділах ШКТ
•Активація гастрина
•Регулює порційне надходження хімуса із шлунка в 12-палу кишку