Тема 1. Екологізація підприємництва як складова сталого розвитку економіки

1. Сутність еко-підприємництва

2. Поняття «сталий розвиток»

3. Розвиток досліджень у сфері еко-підприємництва

1. Сутність еко-підприємництва

Екологізація бізнесу, екологічний бізнес, «зелений бізнес», «сталий бізнес» наразі набувають все більшої актуальності.

Культ сьогодення – це споживання. Людство використовує надзвичайно велику кількість цінних ресурсів для здійснення господарської діяльності: воду, повітря, мінерали та інші природні ресурси. В той же час, корисні результати супроводжуються мільйонами тон сміття, забрудненням землі хімічними засобами, токсичним повітрям, неякісною воду, та іншими негативними результатами. Крім того, слід вказати на те, що більшість природних ресурсів є вичерпними і це диктує необхідність їх раціонального використання, активного пошуку синтетичних матеріалів для виробництв, застосування нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії тощо.

Сучасне підприємництво в Україні зазвичай нехтує екологічним аспектом. Робота безлічі малих та великих підприємств, що виготовляють товари та надають послуги сприяють погіршенню екологічної ситуації в Україні та у світі в цілому.

Об’єктивно виникає питання: чому саме бізнес-структурам варто бути дружніми до навколишнього середовища? По-перше, впровадження екологічно дружніх принципів функціонування бізнесу – це один із проявів корпоративної соціальної відповідальності, а корпоративна культура, орієнтована на турботу про довкілля, приваблює нових клієнтів, покращує конкурентоспроможність компанії на ринку. По-друге, компанії з міцними корпоративними цінностями є привабливими для найпрогресивнішої частини учасників ринку праці, адже для висококваліфікованих працівників зі значним досвідом роботи важливим фактором при виборі місця праці є не тільки матеріальна вигода, але й можливість працювати у динамічній, інноваційній і відповідальній компанії [1].

В країнах з розвинутою ринковою економікою процеси підприємництва супроводжуються адекватним розвитком екологічного підприємництва, посилюється нормативно-правова база щодо захисту навколишнього середовища.

Розглянемо що ж являє собою екологічне підприємництво і які його основні особливості.

Термін «еко-підприємництво» - комбінація слів еко- (екологія) та підприємництво. Корінь слова «еко» пройшов у нашу мову з грецької (eikos), дослівно перекладається як «дім, середовище, житло». Екологія – галузь науки, що вивчає взаємодію живих організмів між собою та довкіллям. Оскільки існуюча модель споживання людства полягає в тому, що споживається більше природних ресурсів, ніж відновлюється, інтерес до дбайливого ставлення до природи та до охорони біологічних ресурсів невпинно зростає.

Підприємництво виявляє розриви на ринку, в яких підприємці вбачають можливості для створення та розвитку бізнесу. Таким чином, еко-підприємництво – пошук нових можливостей, які допомагають захистити навколишнє середовище для досягнення екологічної стабільності.

Відправною точкою в дослідженнях екологічного підприємництва дослідники називають роботу [Quinn J. B. Next Big Industry: Environmental Improvement // Harvard Business Review. 1971. September/ October. P. 120–131.] , в якій обґрунтовано положення про те, що розвиток екологічного руху може сприяти появі нових вигідних ринків та розширенню бізнесу, а не тільки створювати бар’єри для економічної діяльності. Однак лише наприкінці 1980-х рр. цей напрямок досліджень став помітним.

Поняття екологічного підприємництва було введено у науковий обіг напочатку 1990-х рр., але свій розвиток дослідження екологічного підприємництва отримало наприкінці 1990-х – на початку 2000-х рр. Можливо, це пов’язано з публікацією в підсумковому документі Другої конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) програми реалізації сталого розвитку, яка була підтверджена на Всесвітньому самміті зі сталого розвитку (Йоханнесбург, 2002 р.), і подальшій популяризації концепції.

Сьогодні не існує єдиного визначення еко-підприємництва.

С. Шалтеггер визначає еко-підприємництво як «підприємництво через призму екології» та виділяє екологічне підприємництво серед інших форм екологічної поведінки підприємців, представляючи так званих «екопринерів» як підприємців з одночасно високими ринковими та екологічними цілями [2].

Дін та Мак Мулен визначають еко-підприємництво як процес виявлення, оцінки та використання економічних можливостей, які присутні в екологічно значущих провалах ринку.

Еко-підприємництво можна розглядати як вид підприємницької діяльності, функціонування і розвиток якого передбачає комплексне поєднання соціально-економічних та екологічних інтересів його суб’єктів з метою: продукування конкурентоспроможної та екологічно безпечної продукції та послуг, раціонального використання й ефективного відтворення природних і енергетичних ресурсів, впровадження інноваційних технологій природокористування для досягнення соціально-економічного ефекту [3] .

Існують інші визначення екологічного підприємництва, серед яких: «Екологічне підприємництво – це діяльність з виробництва товарів, виконання робіт та здійснення послуг, головним напрямком якого є збереження та відновлення навколишнього середовища та охорона природних ресурсів. Управління екологічним підприємництвом є частиною державної політики та являє собою сукупність заходів, що здійснюються органами державної влади та спрямовані на створення сприятливого середовища для його розвитку [4].

Будучи перспективним та зростаючим напрямком досліджень, еко-підприємництво все ж залишається недостатньо вивченим видом підприємництва, що підтверджується браком концептуальних теоретичних та емпіричних досліджень з використанням кількісних методів у цій області.

Для визначення передумов появи еко-підприємництва вчені застосовують два підходи. Перший пов’язаний з тим, що еко-підприємництво розглядається як екологічна модернізація в дії. Другий розуміє еко-підприємництво як реакцію на провали ринку та держави.

Відповідно до першого підходу, екологічна модернізація (екологізація) як сукупність політичних дій створює простір та підвищену потребу в таких формах підприємництва, які одночасно використовують дві логіки ведення господарської діяльності, які раніше здавалися несумісними, - комерційну та екологічну. Ринок заохочує «озеленення» промислових секторів через зростання попиту на екологічно безпечні продукти і послуги. При цьому створений «зелений ринок» розвивається за рахунок збільшення потреби в області екологічних технологій для задоволення все більш жорстких вимог споживачів.

В рамках другого підходу до визначення екологічного підприємництва застосовується синтез теорії провалів ринку і теорії підприємництва. Деградація навколишнього середовища виступає результатом провалів ринку, в той час як в літературі з підприємництва стверджується, що екологічно значущі провали ринку створюють для підприємців ринкові можливості при одночасному зменшенні негативних наслідків для навколишнього середовища.

Для позначення описаного вище явища в літературі існують різні терміни, які найчастіше використовуються як синоніми. Серед них: «підприємництво у сфері охорони навколишнього середовища» (environmental entrepreneurship), «зелене підприємництво» (green entrepreneurship), «екологічне підприємництво» (ecological entrepreneurship), «еко-підприємництво» (еco-entrepreneurship) і їх похідне «екопрінерство» (ecopreneurship), а також «зелений-зелений бізнес» (green-green business). Поняття «зелений-зелений бізнес» (green-green business) означає, що «зеленими» в бізнесі є як продукт або послуга, так і технології їх виробництва.

На рис. 1 подано визначення еко-підприємця.

Рис. 1 – Визначення еко-підприємців

Відмінність екологічного підприємництва від традиційного полягає, що еко-підприємець створює більш високу споживчу цінність для екологічно зацікавлених споживачів, пропонуючи еквівалентний продукт.

Для еко-підприємництва характерним є пріоритет екологічних цілей над економічними і плановим ринковим ефектом бізнесу. Пріоритет екологічних цілей може перебувати в діапазоні від низького до високого. У першому випадку охорона навколишнього середовища розглядається тільки як виконання вимог законодавства, у другому - екологічні завдання розглядаються як складова частина основних видів діяльності.

Ринковий ефект, до якого прагне компанія, може бути невеликим, коли задовольняються специфічні потреби поодиноких клієнтів (С. Шалтеггер називає це «альтернативной сценою»), середнім (еконіші) або великим (масовий ринок). Для еко-підприємців вирішення екологічних проблем виступає в якості основи їх діяльності, оскільки економічний успіх тісно пов'язаний з їх екологічною ефективністю. При цьому вони прагнуть отримати більшу або зростаючу частку ринку.

Екологічне підприємництво у сучасних дослідженнях розглядається як один з видів підприємництва, орієнтованого на сталий розвиток (sustainable entrepreneurship), яке має свої особливості.

В табл. 1 представлено характеристику різних видів підприємництва, орієнтованого на сталий розвиток.

Таблиця 1 – Підприємництво, орієнтоване на сталий розвиток

Вид підприємництва, орієнтованого на сталий розвиток	Основна мотивація	Головна мета	Роль ринкових цілей	Роль неринкових цілей
Екологічне підприємництво	Сприяти рішенню екологічних проблем і створювати економічну цінність	Отримувати дохід шляхом вирішення екологічних проблем	Ринкові цілі як кінцевий результат	Рішення екологічних питань як інтегрована частина підприємницької діяльності
Соціальне підприємництво	Сприяти рішенню соціальних проблем і створювати цінність для суспільства	Досягати суспільно-значущих цілей та забезпечувати фінансування їх досягнення	Ринкові цілі як засоби	Соціальні цілі як кінцевий результат
Інституційне підприємництво	Сприяти зміні правових, соціальних і ринкових інститутів	Зміна інститутів – головна мета	Ринкові цілі або як засоби, або як кінцевий результат	Зміна інститутів як частина підприємницької діяльності
Стале підприємництво	Сприяти вирішенню соціальних і екологічних проблем шляхом створення успішного бізнесу	Вносити вклад у сталий розвиток через корпоративну підприємницьку активність	І мета, і засоби	Неринкові цілі інтегровані в основну діяльність для забезпечення вкладу в сталий розвиток суспільства

Основна відмінність екологічного підприємництва від інших видів підприємництва, орієнтованого на сталий розвиток полягає у різних цілях діяльності. Еко-підприємці в першу чергу намагаються отримати дохід, використовуючи можливості, пов’язані з інтересом суспільства до екологічних проблем, тоді як соціальні, інституційні підприємці, а також «стала» підприємницька активність корпорацій не висуває ринкові цілі на перший план.