16. Поняття законності та правопорядку. Гарантії законності та правопорядку.

Законність - поняття багатомірне, багатогранне, або, як нерідко пишуть у юридичній літературі, - багатоаспектне поняття. Многоаспектность законності полягає в тому, що вона може розглядатися крізь призму таких категорій як «режим», «принцип», «метод», і характеризуватися у світлі цих категорій. Такого роду характеристики законності змістовно багато в чому схожі одна на іншу. Разом з тим вони близькі, але не тотожні, оскільки обумовлені різними точками зору на законність. У зв'язку із чим, можна говорити, що законність - це режим нормативного життя суспільства й держави, що вимагає точної відповідності поводження (діяльності) суб'єктів права приписанням законів, підзаконних актів. Або можна акцентувати увагу на тім, що законність - це принцип державного й громадського життя, що виражається в точному, неухильному й однаковому здійсненні правових норм всіма суб'єктами права, тобто громадянами їхніми об'єднаннями, посадовими особами, державними органами, органами місцевого самоврядування. Це вузьке, сугубо юридичне розуміння законності, що вказує на загальобов'язковість права. Гарантії законності — це система засобів, з допомогою яких у суспільному житті впроваджується, охороняється і у випадку порушення відновлюється законність. Всі гарантії законності можна поділити на загальносоці-альні і юридичні. До загальносоціальних відносяться — політичні, економічні, ідеологічні та інші. Вони повинні забезпечуватись політичною і економічною системами суспільства.Політичні і економічні гарантії обумовлені закріпленням основ суспільного і державного ладу, основних прав людини, принципів правової держави і громадянського суспільства. Політична і економічна система обумовлюють стабільне законодавство, нормальну діяльність правотворчих органів. Ці гарантії вимагають перебороти політичну і економічну кризи, стабілізувати економічний розвиток, усунути протистояння між різними політичними силами і партіями. В умовах переходу до нової політичної і економічної системи ці гарантії малоефективні, оскільки кризові явища негативно впливають на стан законності і правопорядку.Ідеологічні гарантії забезпечуються ціленаправленою діяльністю держави і суспільства по формуванню високого рівня правосвідомості і правової культури населення і посадових осіб. Формування правової культури може відбуватись стихійно і ціленаправлено. Ціленаправлене формування здійснюється при допомозі правового виховання, яке має різноманітні форми і методи: правове навчання (правовий всеобуч), правова пропаганда і агітація, правова просвіта. Надзвичайно великий вплив на формування правосвідомості і правової культури має практична діяльність правоохоронних і місцевих органів влади і управління. Таким чином, сам стан законності і правопорядку має великий вплив на формування законності і правопорядку.Юридичні гарантії законності — це передбачені законодавством і державою спеціальні засоби впровадження, охорони і, в разі порушення, відновлення законності. Ці гарантії обумовлені діяльністю законодавчих, виконавчо-розпорядчих і пра­воохоронних органів. Юридичних гарантій досить багато, їх добре систематизував і класифікував проф. Рабінович П.М. Класифікацію здійснюють за суб'єктами застосування, за характером юридичної діяльності, за онтологічним статусом У правовій системі та іншими критеріями. За суб'єктами застосування гарантії поділяються на парламентські, президентські, судові, прокурорський нагляд, муніципальні, адміністративні (управлінські), контрольні, громадські, міжнародні тощо. За характером юридичної діяльності: правотворчі, правороз'яснювальні, правозастосувальні, правореалізаційні.3) За онтологічним статусом у правовій системі — нормативно-документальні (правові акти: нормативно-правові акти інтерпретаційні акти, індивідуальні акти застовування права) і діяльнісні (практична діяльність по застосуванню нормправа і реалізації норм права).4) Крім того, спеціально виділяють конституційні гарантії і процесуальні гарантії законності. Однією із важливих гарантій законності і правопорядку є висока юридична техніка правотворчості, кодифікація і інкорпорація законодавства.