15. Поняття правовідносин (правоздатність, дієздатність та деліктоздатність) Об єкти правовідносин.Поняття та види юридичних фактів.

Правовідносини - це врегульовані нормами пра­ва суспільні відносини, учасники яких виступають як но­сії взаємних суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.

Основні ознаки правовідносин: 1) вони виникають на ос­нові норм права; 2) характеризуються наявністю сторін, які мають взаємні суб'єктивні права та юридичні обов'язки; 3) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб; 4) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.

Правовідносини мають складну будову і охоплюють: суб'єкти; об'єкти; зміст правовідносин.

Підставами виникнення, зміни чи припинення правовід­носин є юридичні факти.

Суб'єктами правовідносин - учасники, які є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єк­ти правовідносин можна поділити на: фізичних і юридичних осіб; державні та громадські організації; різні спільності; громадянське суспільство. Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав і обов'язків, здій­снювати їх від свого імені та нести юридичну відповідаль­ність за свої дії.

Правоздатність — це здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Дієздатність — це здатність суб'єктів своїми діями на­бувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права і викону­вати юридичні обов'язки, її поділяють на угодо- і деліктоздатність.

Угодоздатність — це здатність суб'єкта правовідносин особисто своїми діями здійснювати і укладати цивільно-пра­вові угоди. Деліктоздатність — це здатність суб'єктів правовідно­син нести відповідальність за скоєне правопору­шення.

Фізичні особи як суб'єкти правовідносин можуть бути громадянами У, іноземними громадянами, особами без громадянства. Юридичні особи - організації, що мають особисте майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачами в загальному, арбітражному чи третейському су­ді, а також нести юридичну відповідальність за свої дії.

Об'єкти правовідносин — це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиня­ються суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Зміст правовідносин :

*Юридичний зміст — це суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин.

*Фактичний зміст — це сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, в якій реалізуються суб'єктивні права та юридич­ні обов'язки сторін.

Юридичні обов'язки — це закріплена нормами права мі­ра необхідної, найбільш доцільної поведінки особи, спрямована на задоволення інтересів носія суб'єктивного права і забезпечена можливістю державного примусу.

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, пе­редбачені гіпотезою правової норми, що спричиняють виник­нення, зміну чи припинення правовідносин.

Правомірні юридичні дії поділяють на юри­дичні акти — таку правомірну поведінку, що здійснюється з метою породити юридичні наслідки. Правомірні юридичні вчинки — такі дії, що не мають на меті спричинити юридичні наслідки.

Неправомірні юридичні дії — це зловжи­вання правом, що не є правопорушенням, і правопорушення.

До юридичних подій відносять народження чи смерть людини, стихійні лиха, хворобу та інші події, з якими норма права зв'язує виникнення, зміну чи припинення правовід­носин.

Юр.факти, види і їх значення

Юридичні факти - це явища реальної дійсності, з якими нор­ми цивільного права пов'язують виникнення і припинення цивіль­них прав та обов'язків.

У ст. 11 ЦК зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: договори та інші правочини; створення літе­ратурних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелек­туальної, творчої діяльності; завдання майнової та моральної шко­ди. Цивільні права можуть також виникати із актів цивільного за­конодавства (право на чужі речі), з рішення суду. У випадках, вста­новлених законом, цивільні права та обов'язки виникають з певної події. Цивільні права можуть виникати і з інших підстав.

Залежно від впливу людей на перебіг юридичних фактів вони поді­ляються на дії та події. Під діями розуміють явища навколишньо­го світу, які виникають по волі людей.

Дії можуть бути: правомірні (заповіт, договір дарування) та неп­равомірні (завдання шкоди). Правомірні дії поділяються на : юри­дичні вчинки (створення твору літератури, що є підставою для ви­никнення У автора твору авторського права); юридичні акти (акти органів місцевого самоврядування); правочини (вольові дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків).

Події теж поділяються на абсолютні і відносні. Абсолютні події ніяким чином не пов'язані з волею людей (землетруси, повені то­що). Виникнення відносних подій тим чи іншим чином пов'язане з волевиявленням людей (насильницька смерть, навмисне підпа­лення будівлі, наслідком чого стала пожежа).

Може бути й інша класифікація юридичних фактів, але запро­понований поділ є найбільш відомим і загальноприйнятим.