Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
право теоретичні пит.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
26.11.2019
Размер:
418.82 Кб
Скачать
  1. Поняття та види джерел права. Закони та підзаконні акти.

Джерела (форми) права - це офіційні способи зовнішнього вираження й закріплення норм права.

Види основних джерел (форм) права:

а) нормативно-правовий акт;

б) нормативно-правовий договір;

в) правовий звичай;

г) правовий прецедент.

Нормативно-правовий акт - це вихідний, як правило, від компетентного органа держави акт-документ, що містить норми права.

Нормативно-правовий договір - це добровільна угода двох і більше сторін, що містить норми права.

Нормативно-правовий договір - це, як правило, спільний акт-документ, що містить норми права, що є результатом добровільного, взаємопогоджуваного волевиявлення правотворческих органів ( суб'єктів правотворчества).

Правовий звичай - це санкціонований державою звичай, що здобуває в чинність цього загальнообов'язкове значення.

Правовий прецедент - це рішення державного органа (судового, адміністративного) по конкретній юридичній справі, що являє загальнообов'язковий приклад рішення наступних аналогічних справ. Види правових прецедентів:

а) судовий;

б) адміністративний.

Зако́н— нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найбільш значущі, найважливіші суспільні відногсини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм); прийнятий в особливому порядку законодавчим органом (парламентом), або безпосередньо народом. Закони обов'язкові до виконання протягом визначеного часу, на визначеній території та у відношенні до конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права. Підзаќонний ́акт— нормативний акт,що приймається уповноваженими нормотворчими суб'єктами на основі і на виконання законів і не повинні суперечити їм.

  1. Система права.Галузі та інститути права.Загальна характеристика галузей українського права.

Система праваце система всіх чинних юри­дичних норм певної держави.

Структура системи праваце об'єктивно зу­мовлена внутрішня організація права певної дер­жави, яка полягає в єдності і погодженості всіх юридичних норм та в їх розподілі за галузями й інститутами права. Основними структурними елементами, цієї системи є: 1) норма права; 2) інститути права;3) галузі права.

Системність — закономірна, неодмінна влас­тивість об'єктивного юридичного права, її дефор­мація.

Соціальне призначення— служити нормативною базою, фун­даментом державного забезпечення певних су­спільних відносин, цілеспрямованого результатив­ного впливу на них.

Норма права—правило поведінки загал. хар-ру, встановлене або санкціоноване компонентними органами д-ви, що має загальнообов’язкову силу, регулює сусп.відносини в інтересах громадян і сусп-ва, передбачає відповідальність перед д-вою у разі порушення цієї норми.

Галузь права— це система юридичних норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Критерії (підстави) розподілу норм за галузями:

- предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом);

- метод правового регулювання (специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відно­сини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів).

Поняття предмета правового регулювання дає знання про те, що саме регулюється правом, а поняття методу правового регулювання дає від­повідь на питання, як (яким чином, засобом, спо­собом) держава вчиняє нормативний вплив на су­спільні відносини.

Основні галузі сучасного права: консти­туційне (державне), фінансове, земельне, цивільне, сімейне, трудове, соціально-забезпечу­вальне,кримінальне, кримінально-процесуальне.

Інститут праваце система юридичних норм, які регулюють певну групу однорідних суспільних відносин. Серед інститутів розрізняють галузеві та міжгалузеві (напр., інститут відпові­дальності за екологічні правопорушення).