- •Загальні методичні вказівки
- •1 Лабораторна робота №1 (з елементами ндрс) Математичні моделі процесів руху газу в газопроводах
- •1.1 Основні теоретичні положення
- •1.2 Методичні рекомендації
- •1.2.1 Розрахунок кінцевого тиску газопроводу
- •Величину середнього коефіцієнта гідравлічного опору знайдемо за формулою
- •1.2.1.1 Обробка результатів розрахунків
- •1.2.2 Розрахунок масової пропускної здатності газопроводу
- •Величину середнього коефіцієнта гідравлічного опору знайдемо за формулою (1.14).
- •1.2.2.1 Обробка результатів розрахунків
- •1.2.3 Розрахунок об’ємної пропускної здатності газопроводу
- •1.2.3.1 Обробка результатів розрахунків
- •2 Лабораторна робота №2 (з елементами ндрс) Побудова математичної моделі складної системи трубопроводів
- •2.1 Основні теоретичні положення
- •2.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •2.2.1 Розрахунок еквівалентного діаметра газопроводу
- •2.2.1.1 Обробка результатів розрахунків
- •2.2.2 Побудова математичної моделі трубопроводу з профілем траси
- •2.2.2.1 Обробка результатів розрахунків
- •2.2.3 Математичне моделювання складних систем трубопроводів
- •2.2.3.1 Обробка результатів розрахунків
- •3 Лабораторна робота №3 (з елементами ндрс) Побудова діагностичної моделі газопроводів
- •3.1 Основні теоретичні положення
- •3.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •3.3 Обробка результатів розрахунків
- •4 Лабораторна робота №4 (з елементами ндрс) Моделювання процесу заправки стисненим газом
- •4.1 Основні теоретичні положення
- •4.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •4.3 Обробка результатів розрахунків
- •5 Лабораторна робота №5 Математичне моделювання процесів в системах газопостачання
- •5.1 Основні теоретичні положення
- •5.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •5.2.1 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •5.2.2 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за нормативними формулами
- •5.2.3 Гідравлічний розрахунок газової мережі середнього тиску за допомогою номограм
- •5.2.4 Уточнений аналітичний розрахунок газової мережі середнього тиску за нормативною формулою
- •5.3 Обробка результатів розрахунків
- •6 Лабораторна робота №6 (з елементами ндрс) Моделювання процесів в сховищах природного газу
- •6.1 Основні теоретичні положення
- •6.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •Обробка результатів розрахунків
- •7.3 Обробка результатів розрахунків
- •8.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •8.3 Обробка результатів розрахунків
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додаток а завдання для самостійної науково-дослідної роботи студентів
2.2.2.1 Обробка результатів розрахунків
В результаті виконання лабораторної роботи необхідно отримати тиски і температури на кожній ділянці.
Результати зводимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 – Результати розрахунків лабораторної роботи
Вихідні дані |
|||
Параметр |
Значення |
||
Зовнішній діаметр трубопроводу, мм |
|
||
Товщина стінки трубопроводу, мм |
|
||
Продуктивність, млн.м3/д |
|
||
Температура грунту, 0С |
|
||
Коефіцієнт теплопередачі від газу до грунту, Вт/(м2К) |
|
||
Номер ділянки |
1 |
... |
n |
Довжини ділянок, км |
|
|
|
Перевищення кінця і початку ділянки, м |
|
|
|
Результати розрахунків |
|||
Номер ділянки |
1 |
... |
n |
Початкова температура, 0С |
|
|
|
Початковий тиск, МПа |
|
|
|
Тиск в кінці кожної ділянки, МПа |
|
|
|
Температура в кінці кожної ділянки, 0С |
|
|
|
2.2.3 Математичне моделювання складних систем трубопроводів
Вихідними даними для проведення лабораторної роботи є:
абсолютний тиск на початку і в кінці трубопроводу і , кгс/см2;
початкова температура , 0С;
зовнішній діаметр і товщина стінки газопроводу і , мм;
довжина газопроводу , км;
температура грунту , 0С;
продуктивність складного газопроводу для першого наближення , млн.м3/д;
величини відборів , млн.м3/д;
довжина і-тої ділянки , км.
Дана лабораторна робота полягає у визначенні тисків і температур у кожній точці відбору і пропускної здатності магістралі.
Розрахунок проводимо для заданих умов методом послідовних наближень за наступним алгоритмом.
У початковому наближенні задаємо значення пропускної здатності , млн.м3/д.
Тиски і температури переводимо в SI.
Обчислюємо середні параметри і приймаємо їх однаковими для всіх ділянок в першому наближенні.
, (2.18)
. (2.19)
Обраховуємо середній коефіцієнт стисливості за формулою (1.16).
Визначаємо число Рейнольдса за формулою (1.13).
Знаходимо коефіцієнт гідравлічного опору на ділянці за формулою (1.14).
Знаходимо температуру на кінці ділянки
, (2.20)
де визначаємо за формулою (1.9).
Знаходимо тиск в кінці ділянки
. (2.21)
Проводимо перерахунок тиску і температури і по них розраховуємо коефіцієнт стисливості газу:
, (2.22)
. (2.23)
Коефіцієнт стисливості визначається за формулою (1.16).
Уточнюємо пропускну здатність ділянки
. (2.24)
Перевіряємо умову
, (2.25)
де млн. м3/д - точність розрахунку. Якщо умова (2.25) виконується, то розрахунок продовжуємо, приймаючи , у випадку невиконання умови приймаємо , , і проводимо перерахунок починаючи з числа Рейнольдса.
Проводимо розрахунки аналогічні для ділянки після відбору. Вважаємо, що кінцевий тиск і температура на попередній ділянці дорівнюють початковим на наступній ділянці.
Визначаємо число Рейнольдса:
. (2.26)
Більш точні результати можна отримати за допомогою ПЕОМ.