5.3 Обробка результатів розрахунків

Результатом лабораторної роботи є роздруківка розрахунку мережі середнього або низького тиску згідно варіанту із наступним нанесенням результатів розрахунків на схему за стандартизованою програмою та виконання контрольного прикладу розрахунку однієї ділянки газової мережі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Суть двоетапного і одноетапного розрахунку газових мереж.

2. Поняття розрахункової схеми газових мереж.

3. Поняття основного напряму руху газу.

4. Як знаходяться розрахункові витрати газу в газових мережах високого і середнього тиску?

5. За якими параметрами знаходиться необхідний діаметр дільниці мережі середнього або високого тиску з використанням номограм?

6. Як розраховується параметр ?

7. Як нормується тиск в газових мережах?

8. Характеристика одноступеневої системи розподілу газу.

9. Характеристика двоступеневої системи розподілу газу.

10. Характеристика триступеневої системи розподілу газу.

6 Лабораторна робота №6 (з елементами ндрс) Моделювання процесів в сховищах природного газу

МЕТА: ознайомитись із процесами в підземних сховищах газу.

ЗАВДАННЯ: згідно вихідних даних провести розрахунок по визначенню кількості свердловин на ПСГ.

6.1 Основні теоретичні положення

Історія підземного зберігання газу розпочинається в 1915 році, коли а Канаді було збудоване перше експериментальне сховище природного газу. Однак промислового значення це сховище не мало. Тому часто історію ПЗГ відлічують від 1916 року, коли в США було введено в експлуатацію підземне сховище газу у виснаженому газовому родовищі. В Україні експлуатується 13 ПСГ. З них 12 в системі „Укртрансгаз” і 1 в системі „Чорноморнафтогаз”.

ПСГ виконують наступні функції в системі газопостачання:

1. регулювання (компенсація) сезонної нерівномірності газоспоживання.

2. резервування газу з метою забезпечення надійності газопостачання споживачів.

3. створення умов для ритмічної роботи всієї системи газопостачання, починаючи із газових промислів, закінчуючи споживачами газу.

ПСГ набуває актуальності в умовах ринкових відносин, тому необхідно вміти проводити проектні розрахунки режимів відбору газу із пласта ПСГ, що створюється у виснаженому газовому родовищі. Саме цьому присвячена дана лабораторна робота.

Проникність – це властивість пористого середовища пропускати через себе рідину або газ під дією перепаду тиску. Проникність має розмірність площі, тобто м², але на практиці широко використовуються несистемна одиниця – 1 Дарсі – це проникність такої породи, 1см³ якої пропускає через себе за 1 с 1 см³ рідини із в’язкістю 1сП при перепаді тиску 1 кГ/см².

1Дарсі=1,02·10^-12 м².

Пористість – відношення об’єму пор до загального об’єму пласта.

6.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи

Вихідні дані для проведення розрахунків:

• об’єм порового простору , млн. м³/д;

• пористість ;

• проникність , мД;

• товщина пласта , м;

• пластовий тиск:

• максимальний , ат;

• мінімальний , ат;

• максимально допустима депресія тиску , ат;

• температура газу у пласті , К;

• радіус свердловини , м;

• відносна густина газу за повітрям ;

• динамічна в’язкість газу , Па·с;

• середньомісячні температури повітря протягом року , ⁰С.

Алгоритм проведення розрахунків.

Визначаємо середньорічну температури повітря

, (6.1)

де - кількість температур.

Розраховуємо параметр

. (6.2)

Якщо знайдений параметр менше нуля, то робимо висновок, що в ці місяці відбувається відбір газу із ПСГ, якщо ж знайдений параметр більше нуля, то – закачування природного газу у пласт.

Знаходимо коефіцієнт стисливості газу при мінімальному тиску пластів

. (6.3)

Коефіцієнт стисливості газу при максимальному тиску пластів

. (6.4)

Визначаємо приведені тиски

, (6.5)

. (6.6)

Загальний активний об’єм газу в ПСГ (млн. м³)

. (6.7)

Знаходимо середню температуру повітря за період відбору газу

, (6.8)

де - кількість місяців відбору.

Обчислюємо коефіцієнт нерівномірності відбору газу

. (6.9)

Має виконуватись наступна умова

. (6.10)

Визначаємо середньомісячний відбір газу (млн. м³/міс)

. (6.11)

Величина місячного відбору для кожного місяця (млн. м³/міс)

. (6.12)

Залишок активного газу в кінці кожного місяця відбору

. (6.13)

Знаходимо приведений пластовий тиск для кожного місяця відбору

. (6.14)

Значення пластового тиску для кожного місяця відбору

. (6.15)

Визначаємо відповідне значення

. (6.16)

Обчислюємо необхідну кількість свердловин Дюпюї

, (6.17)

де - добовий відбір газу із пласта, млн. м³/д;

, - постійні комплекси величин в формулі Дюпюї;

- пластовий тиск для відповідного місяця відбору, Па;

- величина депресії тиску, Па;

- кількість свердловин.

Величина добового відбору газу визначається за формулою

, (6.18)

де - кількість днів у відповідному місяці відбору.

Постійні комплекси велчин визначаються за формулами

, , (6.19)

, (6.20)

де - об’єм порового простору, м³/д;

- пористість;

- проникність, м²;

- товщина пласта, м;

- температура газу у пласті, К;

- радіус свердловини, м;

- динамічна в’язкість газу, Па·с;

, - відповідно тиск та температура за стандартних умов, Па, К.

Кількість свердловин для кожного місяця відбору визначаємо методом послідовних наближень на ПЕОМ з допомогою електронних таблиць Excel. Форма таблиці довільна. Задаємось числом свердловин і обчислюємо праву і ліву частини рівняння. Треба визначити момент, коли при збільшенні числа свердловин на одиницю, права частина виявиться трохи більша від лівої.