- •Загальні методичні вказівки
- •1 Лабораторна робота №1 (з елементами ндрс) Математичні моделі процесів руху газу в газопроводах
- •1.1 Основні теоретичні положення
- •1.2 Методичні рекомендації
- •1.2.1 Розрахунок кінцевого тиску газопроводу
- •Величину середнього коефіцієнта гідравлічного опору знайдемо за формулою
- •1.2.1.1 Обробка результатів розрахунків
- •1.2.2 Розрахунок масової пропускної здатності газопроводу
- •Величину середнього коефіцієнта гідравлічного опору знайдемо за формулою (1.14).
- •1.2.2.1 Обробка результатів розрахунків
- •1.2.3 Розрахунок об’ємної пропускної здатності газопроводу
- •1.2.3.1 Обробка результатів розрахунків
- •2 Лабораторна робота №2 (з елементами ндрс) Побудова математичної моделі складної системи трубопроводів
- •2.1 Основні теоретичні положення
- •2.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •2.2.1 Розрахунок еквівалентного діаметра газопроводу
- •2.2.1.1 Обробка результатів розрахунків
- •2.2.2 Побудова математичної моделі трубопроводу з профілем траси
- •2.2.2.1 Обробка результатів розрахунків
- •2.2.3 Математичне моделювання складних систем трубопроводів
- •2.2.3.1 Обробка результатів розрахунків
- •3 Лабораторна робота №3 (з елементами ндрс) Побудова діагностичної моделі газопроводів
- •3.1 Основні теоретичні положення
- •3.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •3.3 Обробка результатів розрахунків
- •4 Лабораторна робота №4 (з елементами ндрс) Моделювання процесу заправки стисненим газом
- •4.1 Основні теоретичні положення
- •4.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •4.3 Обробка результатів розрахунків
- •5 Лабораторна робота №5 Математичне моделювання процесів в системах газопостачання
- •5.1 Основні теоретичні положення
- •5.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •5.2.1 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за узагальненою формулою
- •5.2.2 Методика аналітичного розрахунку газових мереж низького тиску за нормативними формулами
- •5.2.3 Гідравлічний розрахунок газової мережі середнього тиску за допомогою номограм
- •5.2.4 Уточнений аналітичний розрахунок газової мережі середнього тиску за нормативною формулою
- •5.3 Обробка результатів розрахунків
- •6 Лабораторна робота №6 (з елементами ндрс) Моделювання процесів в сховищах природного газу
- •6.1 Основні теоретичні положення
- •6.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •Обробка результатів розрахунків
- •7.3 Обробка результатів розрахунків
- •8.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
- •8.3 Обробка результатів розрахунків
- •Перелік рекомендованих джерел
- •Додаток а завдання для самостійної науково-дослідної роботи студентів
8.2 Методичні рекомендації щодо виконання роботи
Метод найменших квадратів дозволяє по існуючому полю точок в координатах , отримати рівняння прямої апроксимуючої лінії (лінії регресії). Принцип методу найменших квадратів заключається в тому, що лінія регресії повинна пройти таким чином, щоб сума квадратів відстаней кожної точки від лінії регресії була мінімальною. Якщо в координатах , є точок, які приблизно лягають на пряму лінію, то рівняння лінії регресії має бути представлено у вигляді
. (8.1)
Нехай в якійсь площині маємо набір точок ( , ), які не лежать на одній прямій лінії (в силу випадковості вимірювань), тоді формула рівняння регресії є наближеною.
Поставимо задачу вибрати коефіцієнти і таким чином, щоб сума квадратів віддалей всіх точок від лінії регресії була мінімальною. Рішення поставленої задачі ведеться методом найменших квадратів. Згідно з цим методом необхідно мінімізувати суму
. (8.2)
Тут , - задані числа, коефіцієнти і необхідно визначати таким чином, щоб мінімізувати величину . Для цього знаходимо похідні
, (8.3)
. (8.4)
Прирівнюючи ці похідні до нуля, одержимо систему рівнянь для визначення коефіцієнтів і
, (8.5)
. (8.6)
Коефіцієнти і в рівнянні лінії регресії визначаються за формулами
, (8.7)
, (8.8)
де , - координати - ої точки.
Метод найменших квадратів застосовується для побудови лінії регресії I – го порядку, що описується рівнянням (8.1). Якщо результати дослідів не лягають на пряму лінію, то слід звернутись до штучного їх випрямлення. Для цього необхідно вибрати апроксимуючу функцію.
Нехай ряд точок (даних досліду) описується в координатах , залежністю (де є функція взагалі відмінна від лінійної). Тоді заміною дана залежність приводиться до лінійної. Тому на осі абсцис замість незалежної змінної слід відкладати апроксимуючу функцію , і тоді залежність, що шукається, стане лінійною.
Нехай, наприклад, апроксимуюча функція має вид
. (8.9)
Шляхом логарифмування отримаємо
. (8.10)
Заміною ; приводимо дану залежність до лінійного вигляду. Тепер по осі ординат відкладається значення , а по осі абсцис – змінна , і отримана залежність представляється лінійною. Коефіцієнти можуть бути розпреділені по методу найменших квадратів.
Таким чином, використовуючи метод найменших квадратів, можна побудувати рівняння регресії для будь-якого масиву результатів дослідів.
8.3 Обробка результатів розрахунків
Результатом лабораторної роботи є написана функція, роздруківка таблиці із вихідними даними, а також розраховані за знайденою функцією значення при відомих аргументах (х) і в діапазоні 20…50 з кроком 10.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:
Яка апроксимація застосовується у випадку неперервного зростання швидкості зміни даних?
Умови застосування певного виду апроксимації.
Види апроксимацій.
Переваги плинного середнього.
ПИТАННЯ ДО НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ:
По результатах лабораторної роботи №7 побудувати лінію регресії та зробити прогноз на 5 кроків вперед.
Визначити вплив зміни випадкових точок на побудову лінії регресії.