79. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як ідентифікація.

Одним із найпростіших способів розуміння іншої людини є уподібнення себе з нею, що відіграє важливу роль у спілкуванні та взаємодії. Ідентифікація виступає як один із механізмів пізнання та розуміння іншої людини. Ідентифікація-ототожнення процес уподібнення себе з іншим індивідом або групою, основою якого є емоційний зв'язок. Ідентифікація може бути повною (ототожнення себе з іншою людиною загалом) або частковою (уподібнення за однією ознакою). Зиґмунд Фройд поділяв ідентифікацію на первинну (примітивна форма емоційної прив'язаності до матері) та вторинну (захисна форма, яка полягає у несвідомому уподібненні об'єкту, що викликає страх чи тривогу). Теорію соціальної ідентифікації, заснована на наступних припущеннях:- ми категорізуємо: нам здається корисним розподіляти людей, включаючи і нас самих, за категоріями. Назвати кого-небудь індусом, шотландцем або водієм автобуса значить скористатися якоюсь «стенографією» для опису інших особливостей цих людей;- ми ідентифікуємо: ми асоціюємо себе з якимись певними групами (категорія «ми») та одержуємо від цього вигоду у вигляді самооцінки;- ми порівнюємо: ми протиставляємо наші групи («ми») решті груп («вони») з явною перевагою на користь власних груп.

80. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як казуальна атрибуція.

Коли ми вступаємо в контакт з іншими людьми, то звичайно прагнемо зрозуміти, чому вони поводяться певним чином. Проте нерідко ми не маємо у своєму розпорядженні достатньої інформації про причини тієї чи іншої поведінки людей. Ми будуємо різні припущення, намагаючись з'ясувати собі підоснову дій інших людей, приписуючи їм ті чи інші причини - відповідні мотиви та наміри. Цей процес називають атрибуцією, і його значущість в нашому житті важко переоцінити. Отже, каузальна атрибуція (— причина; - приписування) — інтерпретація необхідної суб'єкту інформації шляхом приписування партнеру по взаємодії можливих почуттів, причин і мотивів поведінки. типи атрибуції :особистісна атрибуція - причина приписується особисто тому, хто здійснює вчинок; об'єктна атрибуція - причина приписується об'єкт)', на який спрямована дія;обставинна атрибуція - причина приписується обставинам.

81. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як міжособистісна атракція.

Атракція (притягування) - виникнення при сприйманні індивіда індивідом почуттів взаємної привабливості, розуміння та прийняття один одного у взаємодії, коли не тільки узгоджуються дії, але й встановлюються позитивні взаємини. Це і процес формування привабливості якоїсь людини для тієї, що сприймає, і продукт цього процесу, тобто ставлення.

Міжособистісна атракція - процес надання переваги одним людям перед іншими, взаємного тяжіння між людьми, уміння викликати взаємну симпатію. Ця емоційна оцінка має досить стійку природу та є одним із ключових чинників людських відносин від «люблю» до «ненавиджу». На процес міжособистісної атракції впливають певні чинники: 1. Зовнішні чинники: потреба в афіліації - прагнення людей до об'єднання, потреба створювати задовільні відносини з іншими людьми, бажання подобатися, привертати увагу, відчувати себе цінною і значущою особистістю; чинник емоційного стану виражається в тому, що людина, котра переживає позитивні емоції, дивиться на оточуючих частіше і більш доброзичливо, ніж коли вона знаходиться в нейтральному, агресивному чи пригніченому настрої; просторова близькість - при інших рівних умовах, чим ближче просторово знаходяться люди один до одного, тим вірогідніша їхня взаємна привабливість. Це може пояснюватися тим, що люди, котрі більш тісно спілкуються, мають спільну інформацію, спільні питання та інтереси. 2. Внутрішні чинники: фізична привабливість;соціальна та особистісна характеристики людини; особливості ситуації;чинник схожості та відмінності учасників спілкування.