- •1. Назвіть види міжособистісного впливу.
- •2. Назвіть відомі вам точки зору на конфлікт.
- •3. Назвіть групи моделей дискомфортно-психологічного спілкування.
- •4. Назвіть групи моделей комфортно-психологічного спілкування.
- •5. Назвіть ознаки спільної діяльності (за Журавльовим).
- •13.Назвіть таки ознаки такого явища як внутрішньоособистісний конфлікт.
- •14.Назвіть таки ознаки такого явища як егоцентризм.
- •15. Назвіть ознаки такого явища як екстралінгвістична знакова система.
- •16.Назвість ознаки такого явища як емпатія.
- •18. Назвіть ознаки такого явища як каузальна атрибуція.
- •19. Назвіть ознаки такого явища як конкуренція.
- •20. Назвіть ознаки такого явища як конфлікт інтересів
- •21. Назвіть ознаки такого явища як конфлікти між особистістю і групою
- •22. Назвіть ознаки такого явища як кооперація
- •23. Назвіть ознаки такого явища як міжгрупова взаємодія
- •24. Назвіть ознаки такого явища як міжгруповий конфлікт
- •25. Назвіть ознаки такого явища як міжособистісна взаємодія
- •26. Назвіть ознаки такого явища як модель гармонійного спілкування
- •27. Назвіть ознаки такого явища як паралінгвістичні знакові системи
- •33.Назвіить основні групи моделей спілкування.
- •34.Назвіть основні моделі спільної діяльності.
- •35.Назвіть основні теорії соціальної взаємодії:
- •36. Назвіть основні типи конфліктів.
- •37. Назвіть основні форми взаємодії
- •38. Основні форми комунікації.
- •39. Назвіть різновиди взаємодії.
- •40. Назвіть різновиди засобів спілкування
- •41. Назвіть різновиди комунікативних вмінь.
- •42. Назвіть різновиди комунікативних стилів спілкування
- •43. Назвіть різновиди рольових конфліктів.
- •44.Різновиди соціальних ролей
- •45.Різновиди соціальних статусів
- •46.Різновиди спілкування та комунікативної діяльності
- •47.Різновиди суспільних відносин
- •48.Різновиди суспільних відносин за їх сферами
- •49.Стратегії міжособистісного впливу
- •50.Структурні компоненти спілкування(сторони, параметри)
- •51.Структурні компоненти взаємодії.
- •52. Структурні компоненти конфлікту
- •53.Структурні компоненти спілкування як комунікації.
- •54.Структурні складові міжособистісного впливу.
- •55.Типи взаємодії
- •56.Фази розвитку конфлікту
- •57.Форми міжособистісних відносин
- •58.Функції конфлікту
- •59.Функції спілкування
- •61.Пояснити значення для особистості та фахівця верб. Знач. Спілкування
- •63. Пояснити значення для особистості та фахівця комунікативних стилів спілкування
- •64. Пояснити значення для особистості та фахівця культурної компетентності.
- •65. Пояснити значення для особистості та фахівця невербальних засобів спілкування.
- •66. Пояснити значення для особистості та фахівця рефлексивних умінь.
- •67. Пояснити значення для особистості та фахівця рольової компетентності.
- •76. Поясніть значення для особистості та фахівця такого виду компетентності як діяльнісна.
- •77. Поясніть значення для особистості та фахівця такого виду компетентності як комунікативна
- •78. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як егоцентризм.
- •79. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як ідентифікація.
- •80. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як казуальна атрибуція.
- •81. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як міжособистісна атракція.
- •82. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як соціально-психологічні ефекти(первинності, гала, соціального контексту та ін.)
- •83. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як соціальна перцепція.
- •84. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як стерео типізація.
- •103. Чим відрізняються між собою міжгрупові та внутрішньо групові конфлікти?
- •104. Чим відрізняється між собою міжгрупова та міжособистісна взаємодія?
- •105. Чим відрізняються між собою моделі дискомфортно-психологічного та комфортно-психологічного спілкування?
- •106. Чим відрізняються між собою природжений та досягнутий статус?
- •107. Чим відрізняються між собою продуктивний та непродуктивний стилі взаємодії.
- •108. Чим відрізняються між собою попередження та вирішення конфлікту?
- •113. Чим відрізняються між собою статусні та рольові взаємостосунки?
- •114. Чим відрізняються між собою такі соціально – психологічні явища як соціальна роль та соціальний статус?
- •115. Чим відрізняються між собою такі соціально – психологічні явища як соціальна роль та рольова поведінка.
- •116. Чим відрізняються між собою такі стилі поведінки у конфлікті як залагодження та компроміс?
- •117. Чим відрізняються між собою такі стилі поведінки у конфлікті як уникнення та протиборство?
- •118. Чим відрізняються між собою три види атрибуції.
- •119. Чим відрізняються між собою функціонально – рольовий та комунікативний вплив?
- •120. Чим відрізняються між собою ціннісні конфлікти та конфлікти інтересів?
- •Словник
79. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як ідентифікація.
Одним із найпростіших способів розуміння іншої людини є уподібнення себе з нею, що відіграє важливу роль у спілкуванні та взаємодії. Ідентифікація виступає як один із механізмів пізнання та розуміння іншої людини. Ідентифікація-ототожнення процес уподібнення себе з іншим індивідом або групою, основою якого є емоційний зв'язок. Ідентифікація може бути повною (ототожнення себе з іншою людиною загалом) або частковою (уподібнення за однією ознакою). Зиґмунд Фройд поділяв ідентифікацію на первинну (примітивна форма емоційної прив'язаності до матері) та вторинну (захисна форма, яка полягає у несвідомому уподібненні об'єкту, що викликає страх чи тривогу). Теорію соціальної ідентифікації, заснована на наступних припущеннях:- ми категорізуємо: нам здається корисним розподіляти людей, включаючи і нас самих, за категоріями. Назвати кого-небудь індусом, шотландцем або водієм автобуса значить скористатися якоюсь «стенографією» для опису інших особливостей цих людей;- ми ідентифікуємо: ми асоціюємо себе з якимись певними групами (категорія «ми») та одержуємо від цього вигоду у вигляді самооцінки;- ми порівнюємо: ми протиставляємо наші групи («ми») решті груп («вони») з явною перевагою на користь власних груп.
80. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як казуальна атрибуція.
Коли ми вступаємо в контакт з іншими людьми, то звичайно прагнемо зрозуміти, чому вони поводяться певним чином. Проте нерідко ми не маємо у своєму розпорядженні достатньої інформації про причини тієї чи іншої поведінки людей. Ми будуємо різні припущення, намагаючись з'ясувати собі підоснову дій інших людей, приписуючи їм ті чи інші причини - відповідні мотиви та наміри. Цей процес називають атрибуцією, і його значущість в нашому житті важко переоцінити. Отже, каузальна атрибуція (— причина; - приписування) — інтерпретація необхідної суб'єкту інформації шляхом приписування партнеру по взаємодії можливих почуттів, причин і мотивів поведінки. типи атрибуції :особистісна атрибуція - причина приписується особисто тому, хто здійснює вчинок; об'єктна атрибуція - причина приписується об'єкт)', на який спрямована дія;обставинна атрибуція - причина приписується обставинам.
81. Поясніть значення для особистості та фахівця такого явища як міжособистісна атракція.
Атракція (притягування) - виникнення при сприйманні індивіда індивідом почуттів взаємної привабливості, розуміння та прийняття один одного у взаємодії, коли не тільки узгоджуються дії, але й встановлюються позитивні взаємини. Це і процес формування привабливості якоїсь людини для тієї, що сприймає, і продукт цього процесу, тобто ставлення.
Міжособистісна атракція - процес надання переваги одним людям перед іншими, взаємного тяжіння між людьми, уміння викликати взаємну симпатію. Ця емоційна оцінка має досить стійку природу та є одним із ключових чинників людських відносин від «люблю» до «ненавиджу». На процес міжособистісної атракції впливають певні чинники: 1. Зовнішні чинники: потреба в афіліації - прагнення людей до об'єднання, потреба створювати задовільні відносини з іншими людьми, бажання подобатися, привертати увагу, відчувати себе цінною і значущою особистістю; чинник емоційного стану виражається в тому, що людина, котра переживає позитивні емоції, дивиться на оточуючих частіше і більш доброзичливо, ніж коли вона знаходиться в нейтральному, агресивному чи пригніченому настрої; просторова близькість - при інших рівних умовах, чим ближче просторово знаходяться люди один до одного, тим вірогідніша їхня взаємна привабливість. Це може пояснюватися тим, що люди, котрі більш тісно спілкуються, мають спільну інформацію, спільні питання та інтереси. 2. Внутрішні чинники: фізична привабливість;соціальна та особистісна характеристики людини; особливості ситуації;чинник схожості та відмінності учасників спілкування.