- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
Державні витрати як економічна категорія – це грошові відносини щодо розподілу і використання централізованих грошових фондів держави з метою фінансування загальнодержавних программ соціально-економічного розвитку.
За терміном використання державні витрати поділяють на поточні та капітальні. Поточні витрати – це витрати бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій, органів державного управління, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення. Вони включають:
витрати на купівлю товарів та послуг;
оплату праці робітників та фахівців бюджетних установ;
нарахування на заробітну плату;
витрати на відрядження;
оплату послуг для бюджетних установ;
трансферні платежі органам державного управління.
Капітальні витрати – це витрати бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави:
інвестиції виробничого і невиробничого призначення;
фінансування структурної перебудови;
субвенції та інші витрати, пов’язані з розширеним відтворенням.
За напрямами використання державні витрати поділяють на чотири групи:
витрати на споживання в державному секторі ;
державні інвестиції ;
трансферти приватному сектору ;
відсотки за державними боргами .
Витрати на споживання в державному секторі та витрати на придбання інвестиційних товарів відносяться до державних закупівель товарів та послуг (рис. 11.5).
Рис.11.5. Структура державних витрат за напрямами використання
Через маніпулювання державними витратами можна впливати на: сукупний попит, рівень цін, рівень зайнятості, обсяг національного виробництва і доходу.
Цей вплив уже розглядався при вивчені моделі «кейнсіанський хрест». Згадаймо його стосовно висвітлення фіскальної політики. На графіку (рис.11.6) зображено:
по осі абсцис – обсяг національного виробництва і доходу, а по осі ординат – сукупні витрати ;
пряма – бісектриса, кожна точка якої відображає рівновагу обсягу запланованих і фактичних витрат;
пряма – функція запланованих витрат;
Рис. 11.6. Вплив зміни обсягу державних закупівель на обсяг виробництва і доходу
точка А на бісектрисі – урівноваження обсягу витрат та обсягу доходу , який є меншим за потенційний рівень;
збільшення обсягу державних закупівель на величину зміщує криву запланованих витрат з до де
точка В урівноважує обсяг витрат та обсяг виробництва і доходу , який наблизився, але не досяг потенційного рівня .
Перевищення приросту ВВП (доходу) порівняно з приростом державних витрат свідчить про мультиплікативний ефект. Мультиплікатор державних витрат розраховується за формулою:
Якщо планові витрати враховуватимуть вплив прибуткових податів, то мультиплікатор державних витрат визначатиметься за такою формулою:
де t – частка податків у сукупних доходах.
Мультиплікатор державних витрат показує: на скільки зміниться обсяг ВВП та сукупних доходів при зміні державних витрат (G) на одиницю. Загальний ефект від зміни державних витрат визначається за формулою:
де – зміна сукупних доходів;
– зміна державних витрат;
– мультиплікатор державних витрат.
Причина мультиплікативного впливу державних закупівель на приріст національного доходу пояснюється тим, що на величину збільшується дохід тих економічних суб’єктів, у яких уряд закупив у певному обсязі товари та послуги. Частину доходу, пропорційну граничній схильності до споживання, названі вище суб’єкти споживуть, тобто придбають для себе на цю суму нові товари і послуги, а частину – заощадять. Нові суб’єкти, у яких будуть куплені товари і послуги, отримають дохід, який теж розподілиться на споживання та заощадження і т.д. Це означає, що збільшення державних закупівель збільшує обсяг споживання і доходу з мультиплікативним уповільнюючим ефектом, як і при мультиплікації інвестицій.
На стимулювання сукупного попиту (сукупних витрат) держава може впливати і шляхом зміни обсягу податків.
Вплив зміни податків на рівноважний обсяг національного виробництва і доходу розглянемо за допомогою графіка (рис.11.7). На ньому зображено ситуацію, за якої крива сукупних витрат відображає їх рівень до скорочення податків, а крива – після скорочення податків. Як видно, зменшення податків зміщує криву сукупних витрат вгору, що веде до зростання обсягу виробництва і доходу з до .
Рис. 11.7. Вплив зменшення податків на обсяг національного виробництва і доходу
Зіставляючи приріст доходу та зменшення податків , можна помітити, що приріст доходу перевищує зменшення податків, що також пояснюється мультиплікативним впливом зміни величини податків на зміну обсягу доходу.
Згадаймо, що податковий мультиплікатор визначається за формулою де знак «мінус» означає зворотну залежність зміни обсягу національного виробництва і доходу від розміру податків на доходи.
Окрім розглянутих засобів, держава може впливати на макроекономічну ситуацію, використовуючи ще один інструмент – соціальні трансферти: видатки приватному сектору.
Соціальні трансферти теж спричиняють мультиплікативний ефект, який діє так, як і податковий, і має такий самий спосіб визначення, але зі знаком «плюс»: . Раніше ми зазначали, що податки – це трансферти, отримувачем яких є держава, а платником – приватний сектор. А платником трансфертів бізнесу є держава, отримувачем – підприємницький сектор; платником соціальних трансфертів є теж держава, а отримувачем – сектор домогосподарств. Тобто держава перерозподіляє доходи з метою підтримки окремих груп громадян.
Розглянемо вплив головних інструментів фіскальної політики на рівень інфляції (рис.11.8). На графіку зображено:
бісектриса кута – відображає ситуацію, за якої сукупні витрати (Е) урівноважені з обсягом виробництва і доходу ;
крива відображає сукупні витрати приватного сектору ;
витратам відповідає рівноважний обсяг виробництва , який є меншим за потенційний рівнь ;
збільшення сукупних витрат на величину (держава здійснює стимулюючу політику) зміщує криву сукупних витрат вгору до . Рівноважний обсяг виробництва зміщується праворуч до , але цей обсяг виробництва значно перевищує потенційний рівень і тому недосяжний;
збільшення державних витрат зумовило інфляційний розрив (відрізок ), подолати який можна за допомогою їх зменшення на цю величину.
Рис.11.8. Вплив зростання державних витрат на інфляційний розрив економіки
Якщо державні витрати (G) та автономні податкові відрахування зростають на одну і ту саму величину ,то і рівноважний обсяг виробництва зростає. У цьому випадку мова йде про мультиплікатор збалансованого бюджету, який дорівнює 1.
Мультиплікативний ефект від зниження податків слабший, ніж від збільшення державних витрат, що визначає переваги у виборі інструментів фіскальної політики з метою подолання циклічних криз.
Якщо фіскальна політика спрямова на розширення державного сектору, то:
під час економічної кризи уряд збільшує державні витрати, що надає сильний стимулюючий ефект;
під час буму (значних темпів економічного зростання) для стимулювання інфляційного піднесення збільшують податки, що є відносно м’яким обмежувальним заходом.
Якщо фіскальна політика має передбачати скорочення державного сектору, то:
під час економічної кризи знижуються податки, що викликає незначний стимулюючий ефект;
під час буму зменшують витрати, що швидко знижує рівень інфляції.