- •П ередмова
- •Заліковий модуль 1. Макроекономічні індикатори та ринкові механізми Змістовий модуль 1. Макроекономіка як наука
- •1.1. Предмет макроекономіки
- •1.2. Обмеженість ресурсів, вибір і основні проблеми економіки
- •1.3. Економічні цілі суспільства, економічні системи
- •1.4. Кругооборот у закритій приватній економіці
- •1.5. Модель кругообороту закритої економіки за участю держави
- •1.6. Кругооборот у відкритій економіці
- •9. Основним методом макроекономіки є:
- •10. Макроекономічні моделі будуються з метою:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Змістовий модуль 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •2.1. Концептуальні принципи системи національних рахунків
- •2.2. Зміст національних рахунків
- •2.3. Класифікація макроекономічних показників
- •2.4. Структура валового випуску за секторами економіки
- •2.5. Способи визначення величини ввп
- •2.6. Методи розрахунку похідних від ввп макроекономічних показників
- •2.7. Система трансфертів в Україні
- •2.8. Макроекономічні показники запасів
- •2.9. Система оцінювання економічних операцій і показників
- •2.10. Суспільний добробут та проблеми його кількісного визначення
- •2.11. Нові макроекономічні показники
- •2.12. Структура національного ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •1. Прокоментуйте наведені нижче твердження. Висловіть власну точку зору:
- •2. Використовуючи дані національних рахунків, розрахуйте: ввп за методом витрат, чвп і національний дохід.
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 3. Ринок праці
- •3.1. Структура населення та форми зайнятості
- •3.2. Механізм ринку праці
- •3.3. Неокласична та кейнсіанська теорії зайнятості
- •3.4. Безробіття: функції, рівень, форми
- •3.5. Наслідки безробіття, закон Оукена
- •3.6. Вартість робочої сили та державне регулювання заробітної плати
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 4 товарний ринок
- •4.1. Попит споживачів на товари як прояв їх потреб
- •4.2. Чинники попиту на товари
- •4.3. Класифікація, стандартизація і якість товару
- •4.4. Загальна характеристика товарного ринку
- •4.5. Суб’єкти товарного ринку і його інфраструктури
- •4.6. Кейнсіанська теорія рівноваги товарного ринку
- •4.7. Особливості моделі рівноваги Хікса
- •4.8. Класична модель рівноваги на товарному ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 5. Грошовий ринок
- •5.1. Сучасні грошово-кредитні системи
- •5.2. Фінансово-кредитні небанківські посередники
- •5.3. Зміст та структура грошової маси
- •5.4. Грошовий ринок
- •5.5. Попит на гроші за класичною теорією
- •5.6. Кейнсіанська концепція попиту на гроші
- •5.7. Сучасні теорії попиту на гроші
- •5.8. Пропозиція грошей та чинники, що її визначають
- •5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів
- •5.10. Рівновага на грошовому ринку
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль II. Теорії функціонування і розвитку макроекономічних систем Змістовий модуль 6. Інфляційний механізм
- •6.1. Сутність і вимірювання інфляції
- •6.2.Типи інфляції
- •6.3. Класифікація та ознаки інфляції
- •6.4. Дефляція
- •6.5. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •6.6. Інфляція і державні інтереси
- •6.7. Зв’язок інфляції та безробіття. Крива а.Філліпса
- •6.8. Антиінфляційна політика держави та політика зайнятості
- •10. Антиінфляційна стратегія не передбачає:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 7. Споживання домогосподарств
- •7.1. Загальна характеристика споживання і заощадження
- •7.2. Функції споживання та заощаджень
- •7.3. Теорія споживання Дж. М.Кейнса
- •7.4. Модель споживання і. Фішера
- •7.5. Модель життєвого циклу ф. Модильяні
- •7.6. Теорія поведінки споживача м. Фрідмена
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 8. Приватні інвестиції
- •8.1. Сутність та види інвестування
- •8.2. Джерела та чинники інвестицій
- •8.3. Кейнсіанська концепція автономних інвестицій
- •8.4. Неокласична теорія автономних інвестицій
- •8.5. Мультиплікатор інвестицій
- •8.6.Графічний аналіз мультиплікатора інвестицій
- •8.7. Модель «інвестиції – заощадження»
- •8.8. Індуційовані інвестиції, модель акселератора
- •8.9. Інвестиційна привабливість України
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістовий модуль 9. Сукупні витрати і ввп
- •9.1. Сукупні витрати: зміст та структура
- •9.2. Складові сукупного попиту та його чинники
- •9.3. Крива сукупного попиту ad
- •9.4. Сукупна пропозиція: зміст та крива
- •9.5. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції, ефект храповика
- •9.6. Умови рівноважного обсягу виробництва
- •9.7. Відхилення рівноважного ввп в умовах повної зайнятості
- •9.8. Мультиплікатор витрат моделі ad - as
- •9.9. Макроекономічна рівновага на товарному і грошовому ринках
- •9.10. Умови рівноваги трьох ринків за моделлю Хікса - Хансена
- •9.11. Неокласична модель загальної макроекономічної рівноваги (зер)
- •9.12.Кейнсіанська модель загальноекономічної рівноваги
- •9.13. Порівняльна характеристика концепцій зер
- •Порівняльна характеристика моделей зер
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Заліковий модуль ііі. Макроекономічна динаміка та державна політика Змістовий модуль 10. Економічна динамика
- •10.1. Зміст, джерела, типи та фактори економічного зростання
- •10.2. Модель економічного зростання є. Домара
- •10.3. Модель економічного розвитку р. Харрода
- •10.4. Неокласична модель економічної динаміки р. Солоу
- •10.5. Вплив на економічну динаміку приросту населення та технологічного прогресу
- •8. Що не впливає на підвищення продуктивності праці?
- •9. Модель Солоу не припускає:
- •10. Що не є аргументом супротивників економічного зростання?
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі і питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Змістолвий модуль 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •11.1. Функції, які ринок не виконує
- •11.2. Об’єктивна необхідність втручання держави в економіку
- •11.3. Теорія суспільного вибору
- •11.4. Зміст, цілі та інструменти макроекономічної політики держави
- •11.5. Теорія макроекономічної політики я.Тінбергена
- •11.6. Теорія економічної політики р.Манделла
- •11.7. Ефективність економічної політики держави
- •11.8. Зміст, види та завдання фіскальної політики
- •11.9. Державний бюджет, вплив податкової політики на макроекономічну ситуацію
- •11.10. Державні витрати, їх вплив на економіку
- •11.11. Обмеження державного бюджету, концепції його балансування
- •11.12. Державний борг, його вплив на економіку
- •11.13. Взаємозв’язок грошово-кредитних та фіскальних інструментів державного регулювання економіки
- •11.14. Концепції грошово-кредитної (монетарної) політики, функції нбу
- •11.15. Прямі засоби впливу нбу на пропозицію грошей
- •11.16. Опосередковані засоби монетарної політики
- •11.17. Механізми нбу по стабілізації грошової маси та відсоткової ставки
- •11.18. Державне регулювання підприємництва та інвестиційно-інноваційної діяльності
- •19. Згідно з концепцією мультиплікатора збалансованого бюд-жету, рівне за обсягом скорочення податків і державних закупівель:
- •20. Прямий зв’язок між чистими податковими надходження-ми і реальним чвп:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •12.2. Залежність іноземних інвестицій від внутрішньої відсоткової ставки
- •12.3. Вплив валютного курсу на обсяг зовнішніх запозичень
- •12.4. Вплив експортно-імпортних операцій на економіку країни
- •12.5. Модель рівноваги Манделла-Флемінга для малої відкритої економіки
- •12.6. Методи визначення та режими валютних курсів
- •12.7. Девальвація національної валюти
- •12.8. Вплив валютного курсу на економічну політику держави
- •1. За останні півстоліття рівень відкритості національних економік:
- •2. Що не є аргументом прихильників протекціонізму?
- •3. До чинників, які сприяли швидкому зростанню міжнародної торгівлі в останні десятиріччя, не належить:
- •Запитання і навчальні завдання
- •Додаткові задачі та питання для самоконтролю
- •Рекомендована лiтература
- •Предметний покажчик
- •Іменний покажчик
- •Література
2.7. Система трансфертів в Україні
Трансферти – це економічні операції, через які одні інституційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим товари, послуги, активи або права власності.
Трансферти можуть набувати натуральної та грошової форм. Прикладом натуральної форми трансфертних виплат є продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога тощо. Прикладом грошової форми трансфертів є виплата пенсій, стипендій, надання субсидій тощо.
Всі трансферти поділяють на поточні та капітальні.
Поточні трансферти включають:
поточні податки на доходи та власність;
відрахування на соціальне страхування;
соціальні виплати;
страхове відшкодування;
штрафи, пені, інші платежі тощо.
Капітальні трансферти є витратами на безоплатній та безповоротній основі:
на капітальні вкладення та капітальний ремонт;
для запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків;
витрати на геологорозвідувальні роботи;
інші безповоротні одноразові витрати.
Кожний сектор внутрішньої економіки є платником і отримувачем трансфертів. Наприклад, трансфертні потоки «з» або «до» сектору домогосподарства представлені слідуючою схемою:
Сектор суб’єктів домогосподарювання сплачує:
державі: податки з особистого доходу, доходу, що підлягає оподаткуванню при спадщині та даруванні від фізичних осіб до інших;
«закордону»: вартість майна фізичних осіб, що виїжджають за кордон на постійне проживання (виплачені трансферти мігрантів).
Цей самий сектор отримує:
від держави: пенсії, стипендії, різні види виплат та допомоги;
від закордону: вартість майна фізичних осіб, що в’їжджають в Україну на постійне проживання з інших країн.
Сектор нефінанасових установ як платник трансфертів надає сектору домогосподарюючих суб’єктів допомогу на житлове будівництво та інші потреби; є платником податків до державного бюджету і водночас отримує трансферти в формі інвестиційних субсидій від сектору державних установ.
Сектор державних установ є отримувачем трансфертів від усіх секторів внутрішньої економіки у вигляді податків та від сектору «закордон» у формі відшкодування вартості об’єктів, побудованих за кордоном. Водночас цей сектор є платником трансфертів у вигляді:
бюджетних витрат на виплату пенсій, стипендій і т.ін.;
бюджетних витрат нефінансовому сектору економіки на капітальні вкладення та капітальний ремонт, запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідацію їх наслідків, інших капітальних витрат на безповоротній основі;
виплат на оплату відсотків з обслуговування державного боргу тощо.
Вище розглянуто далеко не всі потокові величини макроекономіки, деякі з них буде представлено в наступних темах: споживання, заощадження, інвестиції, державні витрати, експорт, імпорт тощо.
2.8. Макроекономічні показники запасів
Серед макроекономічних показників належне місце займають показники запасів, найважливішими з яких є: майнові права та майно (активи). Майнові права – це придбані економічними суб’єктами права користування:
землею, водою, корисними копалинами та іншими природними ресурсами;
будівлями, спорудами, обладнаннями;
товарними знаками, товарними марками;
авторськими правами і т. ін.
Активи в СНР поділяють на фінансові та нефінансові. Фінансові активи відображаються у фінансовому рахунку СНР і включають:
грошові засоби;
фінансові вимоги;
дебіторські зобов’язання у різних формах.
Нефінансові активи групують на виробничі і невиробничі. Виробничі активи виникають у процесі виробництва і складаються:
з основного капіталу;
запасів матеріальних оборотних засобів;
цінностей.
Невиробничі активи, що є умовами для виробництва, включають: землю; надра; водні ресурси; біологічні ресурси тощо.
Згідно економічної теорії основний капітал – це частина виробничих активів, яка багаторазово бере участь у виробничому процесі, частинами переносить свою вартість на новостворений продукт, не втрачаючи при цьому натурально-речової форми. Це – машини, устаткування, обладнання, будівлі, споруди тощо.
Запаси основного капіталу з’являються:
з причин циклічних коливань економіки, коли утворюються надлишкові виробничі потужності в період депресивного стану економіки;
як наслідок сезонного характеру виробництва, споживання або транспортування (наприклад: робота річкового транспорту);
в результаті розриву в часі між доставкою основного капіталу, його встановленням і запуском у виробничий процес та виходом на проектну потужність тощо.
Запаси матеріальних оборотних засобів мають складну структуру, головними елементами якої є:
оборотний капітал;
готова продукція, що знаходиться на складі, чи та, що не оплачена покупцем.
Оборотний капітал повністю споживається в кожному виробничому циклі, втрачаючи при цьому свою натурально-речову форму та втілюючи свою вартість у заново створеному продукті. Структура оборотного капіталу може бути представлена двома групами:
предмети праці до початку процесу виробництва (сировина і матеріали, паливо, енергія, запасні частини для ремонту, тара, малоцінні та швидкозношувані інструменти);
предмети праці у виробництві (незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва).
Причини змін обсягу запасів матеріальних оборотних засобів теж можуть бути різними (технологічні, сезонні, зумовлені забезпеченням безперервності виробничого процесу тощо). Але для макрорівня зміна обсягу запасів пояснюється їх роллю буфера між обсягом випуску і невизначеним обсягом продажу. Якщо обсяг виробництва перевищує фактичний обсяг продажу, то відбувається збільшення запасів. Якщо обсяг виробництва нижчий за обсяг продажу, то запаси зменшуються.
Зміна запасів матеріальних оборотних засобів визначається як різниця між надходженням та вибуттям продукції в запаси за галузями економіки. Грошове оцінювання їх здійснюється у ринкових цінах на момент надходження та вибуття.
В умовах інфляції відбувається інфляційне подорожчання запасів матеріальних оборотних засобів. З метою очищення реальних показників від інфляційного впливу, СНР вимагає вилучення так званого «холдингового прибутку».
«Холдинговий прибуток» – це додатковий прибуток або збиток, який отримує власник активів внаслідок інфляційної зміни цін на ці активи за період володіння ними без будь-якої зміни самого активу.
В СНР враховується ще один елемент виробничих активів – «чисте придбання цінностей». Цінності – це предмети, здатні зберігати вартість впродовж відносно тривалого періоду. До них відносять: ювелірні вироби; витвори мистецтва; антикваріат; золото в злитках.
Цінності купуються інвесторами для збереження вартості від інфляції.
Чисте придбання цінностей визначається як різниця між вартістю їх придбання і вартістю їх вибуття. Ця величина реєструється у «Рахунку капіталу».
Розглянуті вище макроекономічні показники запасів, як правило, визначаються за короткі часові інтервали (квартал, півріччя, рік). А узагальнюючим показником запасів багаторічної діяльності країни є показник національного багатства.
Національне багатство – це сума активів, які є власністю домогосподарств, фірм і держави, нагромаджених суспільством за всю історію його існування
Взагалі національне багатство включає:
розвідані та нерозвідані природні ресурси країни (поклади корисних копалин, водні, земельні, лісові ресурси тощо);
нагромаджені продукти минулої праці: споруди, будівлі, машини, устаткування, сировина, матеріали, паливо, предмети довгострокового споживання (меблі, холодильники, інша техніка), середньострокового споживання (одяг, взуття і т. ін.) та поточного споживання (їжа, предмети гігієни і т.ін.);
фінансові активи (готівка, інвестиції, банківські вклади, дебіторська заборгованість, цінні папери тощо);
нематеріальні активи (авторські права, ноу-хау, патенти, ліцензії, торгові марки, інтелектуальний продукт);
нематеріальне багатство, пов’язане з людськими ресурсами (їх науково-технічний, освітній, культурний рівень, а також стан індивідуальної та економічної безпеки тощо).
Вартісна оцінка національного багатства визначається на початок і кінець року. Але вартісне вимірювання цього показника ускладнюється неможливістю оцінити у грошовій формі деякі його складові (людський та природний ресурс).
Серед макроекономічних індикаторів багатства важливе місце посідає показник реальних запасів платіжних засобів. Реальні грошові (касові) залишки – це запас платіжних засобів, утворений у зв’язку з:
відстрочкою або зменшенням витрат;
достроковим або збільшеним надходженням доходів;
акумуляцією реальних резервів, які економічні суб¢єкти бажають утримувати у формі готівки.
Якщо поточні витрати суспільства – це витрати грошей на купівлю споживчих товарів, сплату податків та внесків, то реальні запаси платіжних засобів використовуються як капітальні доходи – трансферти одноразового характеру, що фінансують операції з придбання основного й оборотного капіталу.