4.4. Маркетингове політико-правове середовище

Політико-правове середовище маркетингу – це комплекс політичних та правових умов, які безпосередньо (через законодавство) та опосередковано (через традиційну систему владних відносин) впливають на діяльність компаній, що реалізовують свою продукцію на ринку країни.

Зрозуміло, що політико-правове середовище поділяється на політичні та правові фактори, які є взаємозалежними між собою. Наприклад, економічна політика держави визначається як ідеологією правлячого уряду, так і законами, які регулюють підприємницьку діяльність у країні. Те саме можна сказати і про правові засади ведення бізнесу, які формують правлячі політичні сили. Враховуючи це, політичні та правові фактори маркетингу необхідно розглядати одночасно. Зокрема, дослідження політико-правового середовища передбачає вивчення таких основних факторів:

1. Політична стабільність країни, що характеризує стан політичного життя всередині держави та в системі міжнародних відносин.

2. Законодавча система країни – це сукупність правил та законів, які регулюють здійснення певного виду діяльності в країні, а також процесів, які застосовуються для реалізації цих законів та вирішення конфліктів.

Законодавча система формується під впливом домінуючої політичної системи. Законодавче поле формує уряд країни і часто закони, які регулюють бізнес-діяльність у країні, відображають політичну ідеологію керівництва держави. Наприклад, уряди демократичних країн приймають здебільшого закони, які сприяють розвитку підприємницької діяльності, заохочують інвестиції та обстоюють інтереси споживачів. І навпаки, недемократичні уряди придушують розвиток вільної торгівлі та часто лобіюють свої інтереси при владі, шкодячи таким чином розвитку підприємництва в країні та обмежуючи права і свободи громадян.

3. Політико-правові засади ведення бізнесу в країні, які враховують такі фактори, як складність започаткування бізнесу, реєстрація власності, ступінь захисту прав інвесторів, міжнародна торгівля, забезпечення виконання контрактів державою та система ліквідації підприємств. Дослідження розвитку політико-правових умов ведення бізнесу щорічно проводить Світовий банк та Міжнародна фінансова корпорація у рейтинговому дослідженні “Ведення бізнесу”. Зокрема, в 2011 р. до п’ятірки лідерів загального рейтингу умов ведення бізнесу увійшли Сінгапур, Гонконг, Нова Зеландія, Великобританія і США.

За результатами “Ведення бізнесу – 2011”, Україна посіла 149 місце з 183 країн, покращивши минулорічний результат лише на дві позиції. Сусідами України в рейтингу є Гамбія (146-е місце) і Камбоджа (147-е місце). Натомість у 2012 р. Україна знизила свій рейтинг на три позиції, зайнявши 152 місце зі 183 країн поряд із Ліберією (151місце) та Болівією (153 місце). В цьому рейтингу Росія розташована на 120-му місці, Польща – на 62-му, а Республіка Білорусь – на 69-му. Місце України в рейтинговому дослідженні “Ведення бізнесу 2012” у розрізі окремих показників відображено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Місце України в рейтингу за показниками “Ведення бізнесу” [13]

№ п/п	Показник	2009 р.	2010 р.	2011р.	2012 р.	Зміна рейтингу
	Ведення бізнесу	146	147	149	152	-3
1	Започаткування бізнесу	126	134	118	112	+6
2	Дозвільна система у будівництві	181	181	182	180	+2
3	Найм робочої сили	90	83	-	-	-
4	Реєстрація власності	144	141	165	166	-1
5	Доступ до кредитів	27	30	21	24	-3
6	Захист прав інвесторів	143	109	108	111	-3
7	Система оподаткування	182	181	181	181	0
8	Міжнародна торгівля	139	139	136	140	-4
9	Забезпечення виконання договорів	46	43	44	44	0
10	Ліквідація підприємств	145	145	156	158	-5

4. Досконалість судової системи, рівень її прозорості та корумпованості є дуже важливими для захисту прав іноземних інвесторів. У демократичних країнах із вільною ринковою економікою майнові права іноземних інвесторів є надійно захищені. Своєю чергою, у менш розвинутих країнах, у країнах з командною економікою система захисту майнових прав є не до кінця сформованою, і тому ці права іноземних підприємців недостатньо захищені. Крім цього, у таких державах існує ризик націоналізації чи привласнення майна іноземних інвесторів.

За результатами дослідження “Нації у транзиті” (Nations in Transit), яке проводиться щорічно для порівняння стану справ у 29 посткомуністичних країнах Європи та Азії, показник незалежності судової системи найвищий в Естонії (1,50), Латвії (1,75), Литві (1,75), Словенії (1,50), де “1” – найкращий показник, “7” – найгірший. За цим показником України в 2011 р. отримала 5,50 бала за 7-бальною системою поряд із такими країнами як Арменія та Росія. Місце України за результатами дослідження “Нації у транзиті” в розрізі окремих показників представлено у табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Україна та країни сусіди за результатами дослідження Transparensy International, 2011 р. [16]

Країни	Електо-ральний процес	Грома-дянське сус-пільство	Неза-лежність ЗМІ	Демокра-тичне управління (національ-ний рівень)	Демокра-тичне управління (локальний рівень)	Судова сис-тема	Корупція
Польща	1.50	1,50	2,25	2,75	1,75	2,50	3,25
Латвія	1,75	1,75	1,75	2.25	2,25	1,75	3,30
Україна	3,00	2,75	3,75	5,50	5,50	5,50	5,75
Російська Федерація	6,75	5,50	6,25	6,50	5,75	6,50	6,18
Республіка Білорусія	7,00	6,00	6,75	6,75	6,75	6,00	6,57

На жаль, необхідно зауважити, що рейтинг України згідно із цим дослідженням значно погіршився в порівнянні з 2009 р., а саме за такими показниками, як демократичне управління, судова система та незалежність засобів масової інформації (табл. 4.3).

Таблиця 4.3