2. 1. Паливно-енергетичні ресурси

Уже кілька десятиліть найбільшу зацікавленість, а часом і конфлікти, викликають паливні ресурси, особливо великі поклади нафти, яка все ще залишається провідним видом палива. Але у зв'язку з тим що запаси ву­гілля у кілька разів перевищують сукупні ресурси нафти і газу, у середині XXI ст. тверде паливо знову вийде на перше місце у структурі споживан­ня енергоресурсів, як це було у першій половині XX ст.

Вугільні басейни і родовища, які займають майже 15% суші, скон­центровані переважно у розвинених країнах північної півкулі. Найбільши­ми басейнами є Аппалачський (США), Рурський (Німеччина), Сілезький Польща), Кузнецький, Кансько-Ачинський, Тунгуський (Росія), Фушунсь-кий (Китай). У південній півкулі значні поклади вугілля є лише у Південній Африці і Австралії. За попередніми даними геологічної розвідки основні запаси вугілля цієї півкулі лежать під льодовиковим щитом Антарктиди. За різними даними загальногеологічні запаси оцінюються у 10-14 трлн т, роз­відані запаси — 1200-1500 млрд т, а придатні для промислового освоєння 1000 млн т. При сучасному рівні видобутку (4 млрд т/рік) промислові запа­си можуть забезпечити потреби людства на 250 років, а загальногеологічні запаси, навіть при зростанні видобутку — не менше ніж на 1000 років габл. 28).

Основні поклади нафтогазової сировини, на відміну від вугілля, зо­середжені у країнах, що розвиваються, особливо у районі Перської зато­ки і Карибського моря. Із 137 млрд т запасів нафти (початок 1990-х років) 90,5 млрд т знаходяться на Близькому і Середньому Сході (Саудівська Ара­вія — 35,5 млрд т, Ірак — 13,5, Кувейт — 13,1, Іран — 12,8, ОАЕ — 12,3), близько 20 млрд т у Латинській Америці (Венесуела — 8,5, Мексика — 7,4). Значні запаси нафти є також у Росії — 7 млрд т, США — 3,5, Китаї — 3,3, Лівії — 3,0, Норвегії — 1,0.

Родовища газу розташовані у тих самих районах, що й нафта, але співвідношення запасів нафти і газу у різних басейнах різне (рис. 13). Пер­ше місце за ресурсами газу займає Росія, далі йдуть США, Канада, кра­їни Перської затоки. У слаборозвинених країнах використовується мало природного газу, тому його пошуки велися тут менш інтенсивно, ніж на­фти, і в майбутньому тут можуть бути відкриті нові великі родовища газу. Але навіть при найоптимістичніших прогнозах при сучасних темпах видобутку запаси нафти і газу будуть використані ще у XXI ст. Це сприяє інтенсивній розвідці інших джерел нафтогазової сировини, зокрема бітумі­нозних пісків і сланців.

Поклади лише одного родовища бітумінозних пісків Тар-Сенд у Канад­ській провінції Альберта (площа 75 000 км², потужність товщ до 60 м) більші зід запасів нафти у Саудівській Аравії. На цьому родовищі вже ведеться промисловий видобуток, який щорічно становить близько 1 мли т. Схожі родовища розвідані у Венесуелі (Орінокське) і Росії (Оленьокське).

Ще багатші запаси органічної сировини зосереджені у бітумінозних :ланцях, які зустрічаються практично повсюдно. Але технологія вилучен­ая із них рідких вуглеводнів недосконала, а через низький вміст органіки 4-24%) вимагає величезних масштабів гірничих розробок. У значних обся­гах використовуються сланці лише в Естонії, але вони містять майже 32% нафтопродуктів.

Торф, який раніше видобували на паливо, тепер все ширше застосовують як органічне добриво і цінну комплексну сировину для промисловості.