3.3.1. Розробка складального креслення редуктора

Складальне креслення виконують на креслярському папері формату А1 (594x841 мм) олівцем або з допомогою комп’ютерних програм “Компас”, “AutoCad” в масштабі 1:1 чи інших стандартних масштабах. Воно містить дві проекції редуктора; розміри, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які повинні бути виконані або проконтрольовані за цим складальним кресленням; номери позицій складових частин, що входять в редуктор; текстову частину; основний напис.

Зображення. Кількість зображень (виглядів, розрізів і перерізів) по­винна бути найменшою, але забезпечувати повне уявлення про будову, вза­ємодію його складових частин, складання і регулювання.

Складальне креслення редукторів виконують на двох проекціях з необхідною кількістю розрізів і перерізів на основі попередньо розробленої конструктивної компоновки. Якщо дві проекції складального креслення не уміщуються на одному аркуші формату А1, то кожну проекцію виконують на окремому аркуші, при цьому основний напис виконують: на першому аркуші за формою 1, на другому - за формою 2а (п. 5.5).

Розміри. Всі розміри на складальних кресленнях (кресленнях загального вигляду) наносять відповідно до стандарту. Лінійні розміри і відхилення лінійних розмірів на кресленнях вказують в міліметрах без позначення одиниць величин. Лінійні розміри і граничні відхилення, які подають в технічних вимогах, примітках і інших написах на полі креслення, вказують з одиницями величин. Нанесення розмірного числа при різному розміщенні розмірних ліній на кресленні визначається зручністю читання.

Розрізняють такі розміри, що наносять на проекціях креслення: довід­кові, габаритні, установлювальні та приєднувальні, посадочні.

Довідкові розміри на кресленнях (розміри, що не виконуються за цим кресленням і вказуються для зручності користування кресленням) відмі­чають знаком * і в технічних вимогах записують: * Розміри для довідок. Якщо на кресленні всі розміри довідкові, їх знаком * не відмічають, а в тех­нічних вимогах записують : Розміри для довідок.

Габаритні розміри наносять на крайніх положеннях редуктора за висотою, довжиною і шириною; габаритні розміри є довідковими.

Встановлювальні та приєднувальні розміри: на кресленнях загального вигляду - це розміри, що визначають розміщення предметів "оточення" від­носно елементів привода; на складальних кресленнях і кресленнях загаль­ного вигляду - розміри конструктивних елементів, призначених для кріплен­ня редуктора і приєднання до нього інших елементів привода.

Головний параметр редуктора - міжосьова відстань а_W зубчастих і черв'ячних передач; зовнішній ділильний діаметр d_e2 конічного колеса конічних передач.

Спряжені розміри: діаметри і посадки на валах зубчастих (черв'ячних) коліс, муфт, зірочок, шківів тощо; діаметри і посадки на вал і в корпус підшипників кочення.

Номери позицій. На складальному кресленні всі складові частини складальної одиниці ну­мерують відповідно до номерів позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці, тобто спочатку заповнюють специфікацію, а потім переносять номери позицій на складальне креслення виробу. Номери позицій вказують на поличках ліній-виносок, які виконують тонкими суцільними лініями, які закінчують на зображенні деталі потовщенням у вигляді крапки (див. рис. 3.1).

Номери позицій вказують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проектуються як видимі, як правило, на основних виглядах і розрізах, які їх заміняють.

Номери позицій розміщають паралельно до основного напису креслення поза контуром зображення і групують в колонку або рядок за можливістю на одній лінії.

Н омери позицій наносять на кресленні, як правило, один раз. Допуска­ється при необхідності повторно вказувати номери позицій однакових скла­дових частин.

Розмір шрифту номерів позицій повинен бути на один-два розміри більшим від розміру шрифту, прийнятого для розмірних чисел на тому ж кресленні.

Лінії-виноски за можливістю не повинні бути паралельними лініям штрихування розрізів і перерізів і не повинні перетинатися між собою.

Допускається робити загальну лінію-виноску з вертикальним розміщен­ням номерів позицій: для груп кріпильних деталей, що відносяться до одно­го місця кріплення (див. рис. 3.3); для групи деталей з чітко вираженим взаємо­зв'язком, який виключає різне тлумачення, і коли на кресленні неможливо підвести лінію-виноску до кожної складової частини. У цих випадках лінію-виноску ведуть від зображення складової частини, номер позиції якої вказу­ють першою (див. рис. 3.2).

Специфікація. Специфікація виконується за ГОСТ 2.301-68 на окремих листах формату А4 і підшивається вкінці пояснювальної записки як додаток. Нумерація позицій в специфікації наскрізна. Допускаються пропуски позицій між складальними одиницями і деталями, групами деталей (наприклад виготовлених з чавуну та сталей; виготовленими зі сталей і неметалів), деталей і стандартних виробів, груп стандартних виробів (наприклад болтів і гайок). Позначення складальних одиниць та деталей виконується згідно п. 3.2.