3.1.1 Рекомендований зміст розділів пояснювальної записки

1 Завдання та його обґрунтування.

2 Вибір електродвигуна, кінематичний та енергетичний розрахунок привода.

3 Розрахунок передач редуктора.

4 Розрахунок відкритої передачі привода.

5 Проектний розрахунок валів редуктора.

6 Конструктивні розміри основних деталей редуктора (зубчастих коліс, корпуса та кришки редуктора,розміри кріпильних болтів).

7 Підбір підшипників і ескізна компоновка редуктора, конструювання валів.

8 Побудова розрахункових схем валів. Побудова епюр згинальних і крутних моментів.

9 Розрахунок підшипників на довговічність.

10 Вибір розмірів та перевірний розрахунок шпонкових з’єднань.

11 Розрахунок валів на витривалість.

12 Тепловий розрахунок редуктора.

13 Вибір посадок основних деталей редуктора.

14 Вибір сорту оливи і системи змащування.

15 Вибір та перевірний розрахунок муфт привода.

Перелік посилань на джерела.

3.2 Позначення текстової документації та креслень

Кожний текстовий та графічний документ курсового проекту має своє позначення. Позначення документів курсового проекта проводиться відповідно до схеми, наведеної на рисунку 3.1.

Позначення виконується без пробілів, пробіл ставиться тільки після порядкового номера деталі.

Скорочена назва спеціальності може бути позначена двома або трьома літерами залежно від спеціальності.

Складальне креслення має порядковий номер складальної одиниці 00. Порядковий номер складальних одиниць, з яких складається виріб, починати з цифри 01 до 99.

П означення деталей:

- виготовлених з чавуну порядкові номери починаючи з 101 до 199;

- виготовлених з бронзи та інших кольорових металів починаючи з 201 до 399;

- виготовлених зі сталі починаючи з 401 до 799;

- виготовлених з неметалів (пластмаси, гуми) починаючи з 801 до 999.

Для складальних одиниць вказується шифр документа – СК; для пояснювальної записки – ПЗ. Для позначення специфікації шифр документа не вказується. Для деталей шифр документа не вказується.

Приклад позначення документів курсового проекта:

складальне креслення – КП.ВНГ – 32.04.00.000 СК;

пояснювальна записка – КП. ПС – 18.10.00.000 ПЗ;

складальна одиниця – КП.НБ – 17.05.01.000 СК;

деталь – КП.НО – 24.08.01.402.

3.3 Вимоги до оформлення графічної частини

Креслення курсового проекту виконують олівцем або з допомогою комп’ютерної графіки (програми “Компас”, “AutoCad”) на креслярському па­пері (ватмані) . Розміри (в мм) аркушів і їхніх окремих гранок узгоджують зі стандартними форматами (див. табл..1).

Таблиця 1

А1	А2	АЗ	А4
594x841	420x594	297x420	210x297

Кожне креслення має основний напис у відповідності до стандарту (рис. В1, дод. В).

Складальні креслення виконують в масштабі 1:1. В окремих випадках (великогабаритні вироби) з дозволу керівника проекту складальні креслення можуть виконуватися в іншому, але стандартному масштабі:

зменшення - 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10;

збільшення - 2:1; 4:1; 5:1; 10:1;

Робочі креслення виконують в раціональному стандартному масштабі. Вони повинні мати всі дані, що визначають форму, розміри, відхилення роз­мірів, форми та розміщення, шорсткість поверхонь, марку матеріалу виго­товлення, граничні значення твердості тощо. На робочому кресленні деталі подають всі дані, які потрібні для виготовлення і контролю параметрів деталі, за якими вона приймається до складання.

Технічні вимоги до деталей на робочих кресленнях розміщуються над основним написом із наскрізною нумерацією.

Робочі креслення зубчастих, черв'ячних коліс доповнюють в правому верхньому куті таблицями з характеристиками зачеплень. Розміри та місце цих таблиць наведено в п. 3.4.

Складальні креслення (редуктор, муфта тощо) повинні мати:

- зображення складальної одиниці на 2...3 проекціях, які дають уяву про розміщення та взаємозв'язок деталей, що утворюють цю складальну одини­цю. Ці креслення забезпечують можливість складання та контролю парамет­рів складальної одиниці;

- розміри габаритні, установлювальні, приєднувальні, посадочні;

- номери позицій складових частин, які входять у виріб у відповідності до специфікації;

- технічну характеристику;

- технічні вимоги.

Складальне креслення редуктора, виконане на базі конструктивної компоновки, дає уяву про послідовність і порядок складання, а також встановлює кон­троль габаритних, встановлювальних і приєднувальних розмірів.

В робочій документації розробляють специфікацію, яка визначає склад редуктора, і виконують робочі креслення деталей.