Проект в.Шретера, архітектор а.Бернардацці. Будівля залізничного Одеського вокзалу.1879-1883. Стара листівка.
Будівля вокзалу «Одеса-Головна» споруджувалась з 1879 по 1883 р. (перед нею був вокзал, будівля якого існує донині на ст. Одеса-Товарна). Будував архітектор А.Бернардацці за проектом В.Шретера. Споруда була витримана в стилі класичного ренесансу.
Вокзал було зруйновано в роки другої світової війни у 1944 році. Відновлено у 1952 за проектом О.М.Чуприна. Реконструйовано у 2006 році.
Одеський вокзал. Фасад. Одеський вокзал. Перони.
Наприкінці XIX – на початку XX ст. на основі народного мистецтва та українського бароко відродився український стиль. Визначним архітектором цього напрямку був Василь Кричевський (1873–1952) – автор проекту будинку Полтавського земства, низки проектів державних і приватних будівель, Меморіального музею біля могили Т.Шевченка. За проектами Івана Левинського (1851–1919) та інших архітекторів у Львові споруджено будівлі страхового товариства «Дністер», бурси Українського педагогічного товариства, академічних дому, гімназії та ін.
В.Кричевський. Будинок Полтавського земства. 1903. Листівки початку 20 ст.
Полтава. Полтавська Губернська Земська Управа. Стара листівка.
Споруда у плані близька до літери Ш. Василь Кричевський, розробляючи проект, був змушений допасувати його до вже готових підмурків. Цар Микола II стиль Полтавського земства назвав "вредным".
В цей період бере початок український архітектурний модерн (УАМ), один з українських архітектурних стилів, різновид стилю модерн, котрий розвивався на території України протягом майже 40 років, з 1903 по 1941 роки. В основі УАМ лежать народні традиції домашнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і передовсім барокової, вплив якої, починаючи з 1910 року, був помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну.
Будівля Полтавського земства. 1903. Сучасне фото.
Перша будівля, зведена в новому українському стилі, що скоро отримав назву Український архітектурний модерн.
Екстер’єр будинку. Герб на фасаді. Вхідні двері.
Зовнішній декор споруди.
Інтер’єри Полтавського земства. Нині Полтавський обласний краєзнавчий музей.
Зала, розписана С.Васильківським і М.Самокишем.
Інтер’єри Полтавського краєзнавчого музею.
І. Левинський. Будівля українського банку "Дністер" у Львові.
І. Левинський. Будівля українського банку "Дністер" у Львові.
Пошуки нових архітектурних форм спонукали частину архітекторів звернутися до традицій і форм українського народного зодчества, зокрема дерев’яної архітектури. Іван Левинський (1851-1918) – професор Львівської Політехніки, О.Лушпинський, Л.Левинський та О.Обмінський декоративно оздобили керамічними фризами народної орнаментики фасад будинку страхового товариства "Дністер", і це надало будинку святковості та ошатності.
Насичений бурхливими подіями, період ІІ пол. ХІХ -- початку ХХ ст. займає особливе місце в історії української культури. Наростаюча хвиля визвольного руху сприяла демократизації літератури, театру, музики, образотворчого мистецтва.
Образотворче мистецтво в цей час здобуло нових важливих досягнень. В усіх видах і жанрах мистецтва окреслюються демократизм і реалізм. Значно зросли мистецькі сили України.
У ІІ пол. ХІХ ст. почали діяти рисувальні школи в Одесі (з 1865 р.), Харкові (з 1896 р.), Києві (з 1875 р.), приватні студії. Ці школи відіграли велику роль у підготовці художників, утвердженні реалістичного мистецтва.
Видатним явищем у мистецькому житті було виникнення в Росії Товариства пересувних художніх виставок (1871 р.). Товариство сприяло об’єднанню демократично настроєних митців, пропагувало кращі твори серед народних мас. Членами Товариства були й українські митці – Микола Пимоненко, Микола Кузнєцов, Киріак Костанді, Леонід Позен, Сергій Світославський та інші. На Україні важливим художнім об’єднанням було Товариство південноросійських художників (з 1890 р.), яке виникло під впливом передвижництва.