Володимирський собор. Південний фасад.

Фрагменти декору фасадів.

Спорудженням храму керував архітектор В. Ніколаєв. Належить до типу хрещатих, тринавових, шестистовпних. триапсидних храмів. Центральна баня на високому підбаннику вінчає середохрестя, чотири менші розміщено на діагоналях відносно центральної бані, ще дві бічні західного фасаду правлять за дзвіниці. Архітектурно-пластичне вирішення форми собору базується на мотивах давньоруської та візантійської архітектури, в руслі ретроспективістських тенденцій другої половини XIX ст. Собор є яскравим зразком храмової архітектури України кінця XIX ст.

В.А.Шретер. Оперний театр. 1898-1901. Київ.

Київський театр опери і балету ім. Т. Г. Шевченка. Сучасне фото.

Для Чернівців чеський архітектор і меценат Йозеф Главка (1831-1908) зробив проект Резиденції буковинських митрополитів. До комплексу будівель входила власне Резиденція греко-православного митрополита Буковини, семінарія а також церква. Будувався архітектурний ансамбль протягом 1867—1874 років. У 1867 році Й.Главка отримав Другу премію по архітектурі на паризькій Всесвітній виставці за цю Резиденцію.

Й.Главка. Резиденція буковинських митрополитів 1864-1882. Нині – Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича.

Не пориваючи з європейськими традиціями щодо будівель такого призначення, Главка стилістично збагатив архітектуру багатофункціонального ансамблю. Для резиденції православного єпископа, архітектор, звичайно, зробив акцент на романо-візантійський стиль. Але з великим смаком і відчуттям міри включив у декор мотиви ренесансної архітектури, готики, східні мавританські і навіть юдейські елементи.

Будівлі комплексу:

Корпус митрополита. 1864-1876.

Семінарський корпус. 1870.

Семінарська церква. 1878.

Крім того, за проектом цього ж архітектора в Чернівцях було зведено Вірменську церкву.

Й.Главка. Вірменська церква. 1869 – 1875.

26-го березня 1904 року освятили у Львові новий вокзал, коли Львів перебував у складі Австро-Угорської імперії. Він став одним з найважливіших вузлів Європи. Будівля була зведена на місці неоготичної споруди, у зв'язку з розширення потоком пасажирів і вантажів. Проект нової будівлі належить польському архітектору, професору Промислової школи Владиславу Садловському. Споруду було побудовано в порівняно швидкі терміни - за два роки.

Львівський вокзал вважається одним з найкрасивіших в Європі, його будівля збудована в стилі модерн. Оздоблення інтер'єрів і тунелів, що ведуть до платформ, а також самих платформ належала краківській фірмі Юзефа Горецького. Балюстради й поруччя були зроблені з гнутої сталі, нагадуючи стиль паризького метро і його орнаментування роботи Ектора Гімара. Особливе захоплення викликав величезний скляний дебаркадер, чудове творіння інженерної думки, що закриває перони для пасажирів. Величезний скляний дебаркадер вражає і нині, Львівський вокзал вважається одним з самих красивих в Європі і зараз.

Перший вокзал було збудовано у Львові у 1861.

Так виглядав попередник Львівського вокзалу, відкритого у 1904 році.

Однак на кінець 19 ст. постала необхідність у будівництві нового вокзалу. Він був завершений у 1904. Архітектор - Садловський В.

Листівки із зображенням Львівського вокзалу початку ХХ століття.

Листівка з фотографією перону – дебаркадеру Львівського вокзалу.

Фото фасаду вокзалу до реставрації.

Наші дні. До реставрації, яка повністю закінчилась у 2006 році.

Головний вхід до вокзалу.

Під головним куполом — незрівняні металеві ворота головного входу, виконані краківською фабрикою Ю. Горецького за ескізами професора В. Садловського. Вони були прикрашені стилізованим рослинним орнаментом. Білий колір фасаду контрастував зеленими металевими деталями рослинного орнаменту воріт і купола, вкритого люмінесцентною сумішшю.

Над проектом працювали також архітектори Купріянов і Зарицький. Скульптурне оформлення головного порталу виконали відомі львівські скульптори Петро Війтович і Антон Попель, а основні будівельні роботи вела фірма професора Івана Левицького.

По закінченню будівництва будівля вокзалу являла собою споруду довжиною 150 метрів. Вокзал був одноповерховим. Зліва знаходились господарські приміщення і багажне відділення.

Сам головний корпус був архітектурним творінням з великим заскленим порталом. З обох сторін порталу ніші прикрашали алегоричні статуї «Торгівля» і «Промисловість», створені А. Попелем, а над порталом вгорі — скульптури П. Війтовича, котрі символізують Львів і залізничний рух.

Львівський вокзал мав покриття над пероном (так званий дебаркадер) зі скла і сталі. Це була краща інженерна конструкція Львова — предмет гордості львів’ян. Конструкцію дебаркадера образно порівнювали з павутинням, розтягненою на стеблах, які виросли з бетону.

П.Війтович. Скульптура на головному фронтоні Львівського вокзалу,

що символізує Львів і залізницю

Торгівля. Промисловість.

А.Попель. Статуї на головному фасаді Львівського вокзалу.

Декор головного входу. Інтер’єр вокзалу.

Елементи декору Львівського вокзалу.

Перон вокзалу. 2007.

Перони вокзалу.

У Львові, що наприкінці 19 – початку 20 ст. входив до складу Австро-Угорщини, велось активне будівництво. Зокрема 1877-1881 року було зведено будівлю Галицького сейму.

Юзеф Гохбергер. Крайовий сейм Галичини і Лодомерії. 1877-1881. Нині – Львівський університет.

Сучасне фото Львівської національної політехніки.

Нинішня будівля головного корпусу Львівського університету на вулиці Університетській, 1 було побудовано в 1877-1881 (архітектор Ю. Гохбергер). Спочатку в ньому розташовувався Крайовий сейм Галичини і Лодомерії. Фасад прикрашений величним портиком з колонами і лоджією, скульптурними алегоричними групами «Робота» і «Освіта» при вході, «Галичина, Вісла і Дністер» - на аттику (скульптори Л.Марконі, Т.Рігер, Т.Трембецький, Ф.Мікульський). У 1920 році будівлю передано Львівському університету Яна Казимира. Архітектор І. Гохбергер створив проект монументального палацу у стилі класицизму.

Середня частина споруди, що виступає вперед, є найбільш прикрашеною відносно всього палацу. Над порталом, що складається з трьох арок, прикрашених по боках алегоричними композиціями “Освіти” і “Праці”, підносяться монументальні колонади. Вгорі на аттику ще одна скульптурна алегорична група роботи скульптора Т. Ригера під назвою “Опікунчий дух Галичини” з фігурними постатями “Галичини”, “Дністра” та “Вісли”.

На фронтоні головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка – гасло: «Patriae decori civibus educandis» («Освічені громадяни – окраса Батьківщини»).