- •Методологія і організація наукових досліджень
- •Передмова
- •Заліковий модуль і. Специфіка наукового пізнання та концептуальні основи наукового дослідження Змістовий модуль 1. Наукове пізнання і категорії наукової творчості
- •Класифікація і функції науки науки
- •Функції науки:
- •Функції юридичної науки
- •2. Специфіка наукової діяльності. Вимоги до наукового дослідження.
- •3. Пріоритетні напрями наукових досліджень в юридичній сфері.
- •4. Проблема істини в юридичній науці.
- •Контрольні питання:
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тема 1. Принципи наукового дослідження і основні дослідницькі підходи
- •Філософська методологія юридичної науки.
- •3. Загальнонаукові методи наукового пізнання в правових дослідженнях.
- •Контрольні питання:
- •Теми рефератів і доповідей:
- •Тема 2. Рівні і методи наукового пізнання в правових дослідженнях
- •1. Емпіричні методи наукового дослідження.
- •Емпіричні методи наукового дослідження
- •2. Теоретичні методи дослідження.
- •3. Застосування соціологічних, інформаційних, математичних методів та методів статистичної обробки даних у правових дослідженнях
- •IV. Впровадження одержаних результатів у практику:
- •Контрольні питання:
- •Модуль 2. Організація, основні етапи та форми процесу наукового дослідження
- •Тема 1. Планування та основні етапи науково-дослідного процесу, методологічний апарат наукового дослідження.
- •1. Планування наукового дослідження за обраною тематикою.
- •2. Організація і послідовність проведення наукових досліджень. Алгоритм науково-дослідного процесу.
- •3. Визначення об’єкта і предмета дослідження, актуальності дослідження, мети і завдань дослідження та визначення ступеня наукової новизни запропонованого вирішення проблеми
- •Контрольні питання.
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тема 2. .Вивчення теоретичного і практичного стану проблеми наукового дослідження
- •1. Вивчення теоретичного і практичного стану проблеми наукового дослідження
- •3. Розробка практичної частини наукового дослідження проводиться на дослідному стадія науково-дослідного процесу і передбачає:
- •2. Джерельна база дослідження, вибір і обробка інформації
- •Контрольні питання.
- •Теми рефератів і доповідей
- •1. Основні вимоги до оформлення наукових досліджень.
- •2. Основні правила посилання і цитування.
- •3. Облік оформлення, систематизація і класифікація відібраного матеріалу.
- •4. Мова і стиль наукової роботи
- •Стилістичні особливості наукової мови:
- •Контрольні питання:
- •Тема 1. Підготовка і захист магістерської, кандидатської, докторської дисертації
- •Магістерська дисертація, основні вимоги до її оформлення.
- •Підготовка і захист магістерської дисертації.
- •2. Дисертація як форма атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. Автореферат дисертації.
- •3. Прилюдний захист дисертацій в спеціалізованих вчених радах.
- •Контрольні питання:
- •Теми рефератів і доповідей:
- •Тема 2. Наукові публікації і методика їх підготовки
- •Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •2. Методика підготовки та оформлення наукової публікації.
- •Тези наукової доповіді (повідомлення).
- •Методика написання наукової статті
- •3. Загальні вимоги щодо написання наукового твору.
- •Контрольні питання:
- •Теми рефератів і доповідей
- •Тема 3. Особливості наукової комунікації, наукова кореспонденція
- •2. Наукова дискусія, правила наукової дискусії.
- •Недоліки усних виступів:
- •Правила наукової дискусії:
- •3. Наукова кореспонденція.
- •Контрольні питання:
- •Питання до підсумкового контролю знань
- •Література Основна
- •Додаткова
3. Визначення об’єкта і предмета дослідження, актуальності дослідження, мети і завдань дослідження та визначення ступеня наукової новизни запропонованого вирішення проблеми
Кожне наукове дослідження має свій об’єкт і предмет – дослідження. Об’єкт наукового дослідження є певною частиною дійсності, на яку спрямована пізнавальна діяльність з метою пізнання суті, закономірності розвитку, можливостей наступного використання в практичній діяльності певного предмета, процесу або явища.
Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення цього процесу або явища, закономірність його розвитку, різноманітні властивості, якості тощо.
Наприклад, у правознавстві об’єкт – правова реальність, предмет – певний елемент, конкретна характеристика, закономірність існування чи розвитку об’єкта дослідження.
Об’єкт і предмет наукового дослідження співвідноситься як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та частина, яка стає предметом дослідження. Неправильне визначення об’єкта і предмета приводить до методологічних помилок.
Мета наукового дослідження визначається таким чином, щоб були враховані, що мета одна, а її формулювання має відповідати загальному змісту роботи. Не треба писати «головна мета», тому що виникає питання про неголовні цілі. Наприклад, «мета роботи – провести об’єктивний і детальний аналіз…». Далі визначається той науковий результат, який повинен бути отриманим в результаті дослідження.
Коректно сформульована мета, як правило, представлена однією розгорнутою фразою. Досягнення мети здійснюються шляхом реалізації конкретних завдань.
Є два варіанти постановки наукових завдань:
1) завдання формується так, що наступна задача може вирішуватися на основі попередньої;
2) завдання формулюються як відносно самостійні, завершені частини дослідження. Об’єднані такі завдання загальною метою дослідження і логікою, записуються через дефіс, або нумеруються. Наприклад: вивчити, узагальнити, встановити, уточнити, охарактеризувати, запропонувати, обґрунтувати і т.д.
Актуальність теми наукового дослідження визначається з урахуванням:
значення для розвитку основних напрямів науки, техніки, виробництва;
значення для створення нових напрямів в нації;
якісні зміни в галузі, які відбудуться в результаті дослідження;
вирішення комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням функціонування організації;
значення для розвитку другорядних напрямів галузі;
вирішення окремих питань, наприклад, рекомендацій.
Формальна ознака актуальності - зв'язок з держбюджетною темою, яка має шифр і державний реєстровий номер.
Наукова новизна наукового дослідження виявляється в наступному:
Відмінність результатів, які планується отримати від відомих раніше варіантів вирішення проблеми;
Ступінь новизни - буде вдосконалено, достане подальший розвиток і т. ін. (це може бути концепція, гіпотеза, класифікація, метод, закон і т. ін..);
Є три рівні новизни:
І. Перетворення відомих даних, докорінна їх зміна;
II. Розширення, доповнення відомих даних;
III. Уточнення, конкретизація відомих даних.