Тема 4. Наслідки невиконання контрактних зобов'язань у різних правових системах

Теоретичні питання:

1. Перерахуєте можливі правові наслідки невиконання і неналежного виконання договірних зобов'язань.

2. Охарактеризуйте принцип примусового виконання зобов'язань в натурі, який застосовується у країнах континентального права.

3. Охарактеризуйте заходи непрямого примусу боржника до виконання зобов'язання, які застосовуються французькими судами.

4. У яких випадках законодавство Германії допускає заміну виконання зобов'язання в натурі грошовою компенсацією?

5. Яким чином суди у країнах загального права вирішують питання щодо спроможності виконання зобов'язань в натурі?

6. Охарактеризуйте основні принципи відшкодування збитків при невиконанні або неналежному виконання договірних зобов'язань.

7. Які фактори враховуються при визначенні розміру збитків?

8. Чи можливе одночасне стягнення компенсаторних збитків і виконання зобов'язання в натурі?

9. Яким чином обчислюються абстрактні збитки?

10. Як регламентується питання про стягнення збитків у Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів і Принципи УНІДРУА?

11. Як в праві різних країн вирішується питання про відшкодування моральної шкоди?

12. Охарактеризуйте можливі форми виявлення вини боржника.

13. У чому полягає відмінність у визначенні випадку і непереборної сили у праві європейських країн?

14. Охарактеризуйте правові наслідки визнання договору таким, що припинився внаслідок неможливості виконання зобов'язання.

Практичні завдання:

1.  Підготуйте проект статті “Санкції” до зовнішньоекономічного контракту, передбачивши стягнення збитків (2 бали).

2.  Підготуйте проект статті “Форс-мажор” до зовнішньоекономічного контракту (2 бали).

3.  Складіть схему: “Класифікація збитків залежно від характеру порушення договірних зобов'язань” (1 бал).

4. Дайте правову оцінку ситуаціям:

4.1.  Відповідно до зовнішньоекономічного контракту українське ТОВ зобов'язалося продати, а ізраїльська компанія – купити продукти харчування згідно із специфікацією, які є невід'ємною часткою контракту. На виконання умов контракту продавець поставив покупцеві продукцію на умовах EXW. Покупець прийняв поставлену йому продукцію, проте сплатив її вартість лише частково. Сума заборгованості за контрактом склала 43669,95 дол. США. Оскільки покупець добровільно заборгованість за контрактом не погасив, українське ТОВ звернулося в МКАС при ТПП України з позовом до ізраїльської компанії про стягнення 44208,65 дол. США (включаючи 538,7 дол. США - збитків, викликаних сплатою до бюджету України пені за порушення термінів надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту) (2  бали).

4.2.  Між українським ТОВ (продавець) і англійською компанією (покупець) 22 грудня 2003 р. був укладений контракт № 845, що діє “до повного виконання передбачених ним зобов'язань з автоматичною пролонгацією на 2005 рік”. За цим контрактом продавець зобов'язався поставити покупцеві товар кількістю 1787750 т на загальну суму (орієнтування) 34720377 дол. 5 центів США, з відвантаженням в узгоджених сторонами об'ємах за щомісячними заявками покупця, а покупець – надавати продавцеві щомісячні заявки на відвантаження товару не пізніше п'ятого числа місяця, який передує плановому, приймати постачання і сплачувати за товар протягом 40 днів з дати постачання кожної партії товару. На виконання своїх зобов'язань продавець за період з 1 січня 2004 р. до 5 вересня 2005 р. поставив товар в кількості 1275947,548 т, що на 511802,452 т менше кількості, передбаченої контрактом. У зв'язку з недопостачею товару українським ТОВ англійська компанія, за її заявою, не змогла виконати зобов'язань перед своїми покупцями за укладеними з ними контрактами, а саме, за контрактом № 42 від 15 грудня 2003 р. (покупець – австрійська компанія); контракту № 843 від 15 грудня 2003 р. (покупець – польська фірма). Внаслідок цього англійська компанія зазнала збитків у вигляді неотриманого прибутку (упущеної вигоди), складові за розрахунками цієї компанії 10346539 дол. 37 центів США.

У жовтні 2005 р. англійська компанія звернулася в МКАС при ТПП України з позовом про стягнення з українського ТОВ упущеної вигоди, заподіяної порушенням цим суспільством зобов'язань за контрактом № 845. При цьому позивач не представив доказів передачі відповідачеві заявок на постачання продукції за період з жовтня по 2004 р. по грудень 2005 р., крім того, за повідомленням представника позивача, такі заявки взагалі не складалися. На підтвердження своєї вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди), позивач представив укладені ним контракти на продаж товару його покупцям (контракт № 843 від 15 грудня 2003 р. з польською фірмою і № 42 від 15 грудня 2003 р. з австрійською компанією). Проте ці контракти не мають юридичного зв'язку з контрактом № 845, не даючи до нього відсилань, а останній не згадує австрійську компанію і польську фірму в числі вантажоодержувачів (4 бали).

4.3. Між сінгапурською компанією (лізінгодавець|) і українським ВАТ (лізінгоодержувач) був укладений договір фінансового лізінгу, відповідно до якого лізінгодавець зобов'язався надати лізінгоодержувачу у виняткове користування на термін лізінгу (75 місяців) обладнання вартістю 3350000 німецьких марок, яке лізінгодавець придбав у німецької фірми за договором купівлі-продажу. На виконання договору відповідне обладнання було поставлене українському ВАТ, що підтверджується актом приймання-передачі обладнання. Після виконання монтажних і пуско-налагоджувальних робіт представники українського ВАТ відмовилися підписати акт приймання-передачі обладнання у лізінг, не пред'явивши ніяких вимог до продавця щодо неналежної якості поставленого обладнання. При цьому українське ВАТ фактично запровадило об'єкт лізінгу в експлуатацію.

Відповідно до умов договору фінансового лізингу лізингові платежі повинні були здійснюватися в німецьких марках відповідно до розміру, складу і графіка, передбачених у додатку до договору. Лізінгоотримувач зобов'язався здійснювати лізингові платежі за відповідний період користування обладнанням, рівний одному кварталу, при цьому перший період користування обладнанням обчислюється з дати підписання акту приймання-передачі обладнання в лізинг. Оскільки акт приймання-передачі обладнання в лізинг українським ВАТ не підписаний, лізингові платежі не здійснювалися. Тому лізінгодавець звернувся в МКАС при ТПП України з позовом про відшкодування йому збитків в сумі 371756,76 євро у вигляді неотриманих лізингових платежів. Крім того, позивач просив стягнути 3876 євро витрат, що підлягають сплаті відповідачем згідно п. 7.11 договорів фінансового лізингу, яким передбачено обов'язок лізінгоодержувача сплатити лізінгодавцю всі платежі і витрати лізінгодавця, пов'язані з отриманням лізінгових платежів у зв'язку з простроченням сплати цих платежів або їх несплатою, якщо такі виникнуть у лізінгодавця, а також пов'язані із вживанням заходів при будь-яких випадках невиконання зобов'язань, включаючи, зокрема, гонорари юристів. Як доказ понесения вказаних витрат позивач представив банківський меморіальний ордер, з якого вбачається, що на рахунок одержувача – адвокатського об'єднання перераховано за дорученням позивача 87900 євро (3  бали).

4.4.  Відповідно до контракту від 17 серпня 2006 р. китайська фірма зобов'язалася продати українському підприємству на умовах CIF-Киев (ІНКОТЕРМС-2000) товар загальною вартістю 4358 дол. США. Згідно контракту на відношення сторін поширюється Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (м. Відень, 1980 р.).

На виконання зобов'язань за контрактом покупець платіжним дорученням від 25 жовтня 2006 р. перерахував продавцеві 4358,40 дол. США, що становлять 100 % передоплату за товар. Згідно умовам контракту продавець повинен був поставити товар протягом 60 банківських днів від дати отримання передоплати, тобто не пізніше за 19 січень 2007 р. Проте, товар був поставлений лише 17 березня 2007 р. в м. Одеса замість передбаченого контрактом постачання в м. Київ. У зв'язку з цим покупець поніс незаплановані витрати у сумі 3151,34 грн., у тому числі: в сумі 1400 грн. за перевезення товару за маршрутом Одеса - Київ, а також у сумі 1751,34 грн. за перевантаження товару в р. Пірей (Греція) (2 бали).

4.5. 19 вересня 2006 р. в м. Києві між іноземним підприємством (покупець) і українським ТОВ (продавець) укладений контракт, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити у власність покупця кукурудзу 3-го класу в об'ємі 3 тис. тонн на спільну вартість 336 тис. дол. США, а покупець – прийняти і сплатити поставлений товар. При цьому в контракті сторонами не обумовлено застосування матеріального права якої-небудь держави.

Пізніше продавець в однобічному порядку відмовився від виконання своїх контрактних зобов'язань, про що повідомив покупця листом, переданим за допомогою факсимільного зв'язку 27 жовтня 2006 р. У даному листі українська сторона виразила готовність виплатити іноземному підприємству неустойку у розмірі 5 % від ціни контракту, що передбачено пунктом 9.1 вказаного контракту. 11 листопада 2006 р. іноземне підприємство виставило українському ТОВ рахунок до оплати штрафної неустойки, а 3 лютого 2007 р. направило претензійну вимогу про виплату неустойки у розмірі 16800 дол. США. Оскільки виставлений рахунок ТОВ не сплатило, підприємство 10 серпня 2007 р. звернулося в МКАС при ТПП України з позовом до ТОВ про стягнення 16800 дол. США штрафної неустойки (2 бали).

Рекомендована література: 9, 16-18, 20-25, 27, 56, 57.

Нормативно-правові акти: 2-4, 10, 11, 40.