- •I. Основи теорії держави і права
- •II. Конституційне законодавство
- •III. Цивільне і житлове законодавство
- •IV. Сімейне законодавство
- •V. Трудове законодавство
- •VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •VIII. Законодавство про соціальний захист
- •IX. Адміністративне законодавство
- •X. Кримінальне законодавство
- •XI. Правозахисні органи України
- •Контрольні тести
- •I.1. Характеристика основних теорій походження держави і права: патріархальної, договірної, теологічної й ін.
- •I.2. Поняття й ознаки держави.
- •I.3. Поняття і класифікація функцій держави. Характеристика внутрішніх і зовнішніх функцій держави.
- •I.4. Поняття форми держави і характеристика її основних елементів: форми правління, форми державного устрою і політичного режиму.
- •I.5. Поняття й ознаки права, його місце в системі соціального регулювання. Види соціальних норм.
- •I.6. Поняття і види джерел права.
- •I .7. Поняття системи права і її розподіл на галузі, правові інститути, правові норми.
- •I.8. Поняття і структура правових норм.
- •I.9. Поняття законодавства, його система. Конституція, закони і підзаконні акти.
- •I.10 Мета і форми систематизації нормативно-правових актів.
- •I.11. Поняття й структура правовідносин.
- •I.12. Поняття, ознаки, склад і види правопорушень.
- •I.13. Поняття, підстави і види юридичної відповідальності.
- •I.14. Поняття й ознаки правової держави. Основні напрямки формування правової держави.
- •Взаємні права, обов'язки і відповідальність держави і його громадян.
- •Юридичного закріплення основних прав і воль людини в Конституції й інших законах, їхнє Фактичне забезпечення;
- •Верховенства цивільного суспільства над державою і його апаратом.
- •II.1. Поняття й ознаки державного суверенітету. Основні характеристики України як суверенної держави.
- •II.2. Конституційна форма правління, державного устрою і політичного режиму України
- •II.3. Конституція - Основний закон держави: поняття, функції і юридичні властивості. Загальна характеристика і структура Конституції України — Основного закону держави
- •II.4. Державна мова в Україні, статус мов національних меншин
- •II.5. Державні символи України
- •II.6. Поняття громадянства України. Підставі придбанні до припиненні громадянства України.
- •II.7. Поняття невід'ємних прав людини. Сучасні міжнародні стандарти в області прав людини
- •II.8. Конституційні принципи правового статусу особистості в Україні.
- •II.9. Поняття і види конституційних прав і воль людини і громадянина
- •II.11. Особисті орава у волі людини і громадянина, закріплені в Конституції України. Їхня коротка характеристика
- •II.12. Поняття в зміст конституційного правлячи громадян на волю совісті у віросповідання
- •II.13. Політичні права і волі громадян України, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики
- •II.14. Конституційне право громадян на волю об'єднання в політичні партії і громадські організації
- •II.15. Соціально-економічні права і волі людини і громадянина, закріплені в Конституції. Їхні короткі характеристики
- •II.16. Конституційне право громадян на утворення, його гарантії
- •Система утворення в Україні
- •II.17. Поняття і форми здійснення народного суверенітету в Україні
- •II.18. Поняття референдумів, його види. Порядок призначення Всеукраїнського референдуму.
- •II.19. Поняття і принципи виборчого права України, їхня коротка характеристика
- •II.20. Поняття і види виборчих систем, їхня коротка характеристика. Виборча система України
- •II.21. Призначення державної влади в демократичному суспільстві. Поняття і зміст конституційного принципу поділі державної влади
- •II.22. Система органів державної влади по Конституції України, її коротка характеристика
- •II.23. Верховна Рада України: правовий статус, конституційний склад, порядок формування і структура. Характеристика повноважень Верховної Ради України.
- •Питання, що визначаються винятково законами:
- •2. Питання, що установлюються винятково законами:
- •II.24. Статус народною депутата України: права й обов'язки, гарантії діяльності, підстави дострокового припинення повноважень.
- •II.25. Особливості конституційного статусу Президента України. Характеристика повноважень Президента України.
- •II.26. Порядок налаявши Президента України. Випадки дострокового припинення його повноважень.
- •II.27. Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження. Центральні органи виконавчої влади й Україні. Центральні органи виконавчої влади в Україні
- •II.28. Конституційний статус місцевих державних адміністрацій, їхня компетенція
- •II.29. Поняття і форми здійснення місцевого самоврядування в Україні. Органи місцевого самоврядування: порядок формування, повноваження.
- •II.30. Законодавчий і бюджетний процеси
- •II.31. Правовий статус Автономної республіки Крим по Конституції України.
- •II.32. Характеристика судової влади України, система і задачі її органів. Система і повноваження судів загальної юрисдикції. Конституційний Суд України. Його призначення, склад, порядок формування.
- •II.33. Система органів прокуратури, се задачі і функції по Конституції України.
- •II.34. Правовий статус міліції: система, задачі і функції органів міліції.
- •II.35. Правовий статус Служби безпеки України: задачі, система органів Служби безпеки.
- •III.1. Відносини, регульовані цивільним правом
- •1) Майнові відносини;
- •2) Особисті немайнові відносини.
- •III.2. Фізичні особи як суб'єкти цивільного права: поняття і загальна характеристика їхньої правоздатності і дієздатності.
- •III.3. Особисті немайнові удачі фізичної особи і їхній захист
- •III.4. Поняття, ознаки і види юридичної особи
- •У залежності від мети їхнього створення:
- •У залежності від порядку створення юридичні особи:
- •3. У залежності від того, має юридична особа своєю метою одержання прибутку чи ні, виділяються
- •III.5. Поняття і зміст права власності
- •III.6. Право приватної власності: поняття і зміст
- •III.7. Право інтелектуальної власності: поняття і зміст
- •III.8. Способи захисту права власності
- •III.9. Цивільно-правові угоди: поняття, види і форма
- •III.10. Поняття і характеристика договору закупівлі-продажу: зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін
- •III.11. Поняття і характеристика договору майнового наймання (оренди): зміст, форма, права, обов'язки і відповідальність сторін
- •III.12. Поняття спадщини. Спадкування за заповітом і законом
- •III.13. Цивільно-правова відповідальність
- •III.14.Звільнення від цивільно-правової відповідальності відповідальності
- •III.15.Право громадян на житло і форми його реалізації
- •III.16. Поняття і зміст договору наймання житлового приміщення
- •III.17. Правове регулювання приватизації державного житлового фонду
- •IV.1. Загальна характеристика Сімейного кодексу України. Його призначення і структура
- •VI.2. Поняття шлюбу, умови в порядок його висновку
- •IV.3. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Визнання шлюбу недійсним
- •IV.4. Шлюбний договір: поняття, зміст і форма
- •IV.5. Права й обов'язки чоловіка і жінки
- •IV.6. Взаємні права й обов'язки батьків і дітей
- •IV.7. Підстави і порядок позбавлення батьківських прав
- •IV.8. Опіка і піклування над дітьми: поняття, порядок установлення. Патронат над дітьми.
- •V.1. Загальна характеристика Кодексу законів про працю України
- •V.2. Поняття трудового права
- •V. 3. Характеристика колективного договору: його сторони, зміст, порядок висновку
- •V.4. Поняття, сторони і зміст трудового договору. Контрактна форма трудового договору
- •V.5. Умови і порядок прийняття на роботу. Особливості прийняття на роботу неповнолітніх
- •V.6. Підстави припинення трудового договору
- •V.7. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін з ініціативи працівника
- •V.8. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого їм органа
- •V.9. Поняття робочого часу і його види
- •V.10. Поняття і види часу відпочинку
- •V.11.Щорічні відпустки, їхні види
- •V.12.Робочий час і час відпочинку неповнолітніх
- •V.13. Загальні підстави, умови і види матеріальної відповідальності працівників за збиток, заподіяна підприємству, установі, організації
- •V.14. Поняття і зміст трудової дисципліни
- •V.15. Види дисциплінарних стягнень. Порядок їхнього накладення і зняття
- •V.16. Органи, уповноважені розглядати індивідуальні трудові суперечки. Порядок розгляду таких суперечок
- •VI.1. Підприємництво: поняття, ознаки, мета, суб'єкти, принципи
- •VI.2. Право фізичних осіб на здійснення підприємницької діяльності
- •VI.3.Основні організаційно-правові форми здійснення підприємницької діяльності
- •VI.4. Поняття податку і його види
- •VI.5. Податок з доходів фізичних осіб
- •VII.1. Загальна характеристика екологічного права й екологічного законодавства
- •VII.2. Екологічні права й обов'язки громадян України
- •VII.3. Права й обов'язки власників і користувачів природних ресурсів
- •VII.4. Право власності на землю
- •VII.5. Оренда землі
- •VII.6. Земельні суперечки. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •VIII.1. Поняття соціального захисту і її види
- •VIII.2. Види пенсій по законодавству України
- •Довічні пенсії:
- •VIII.3. Види соціальної допомоги родинам з дітьми
- •VIII.4. Юридичні гарантії права на охорону здоров'я
- •IX.1. Загальна характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •IX.2. Відносини, регульовані адміністративним правом
- •IX.3. Поняття адміністративної провини
- •IX.4. Адміністративна відповідальність: поняття, підставі, види адміністративних стягнень
- •IX.5. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •X.1. Загальна характеристика Кримінального кодексу і карного права України
- •XI.2. Уповноважений Верховної Ради України по правах людини
- •XI.3. Юстиція України
- •XI.4. Нотаріат в Україні
- •XI.5. Поняття адвокатури, се задачі і функції по Конституції України. Форми і види адвокатської діяльності.
- •Контрольні тести Роздягнув I. Основи теорії держави і права
- •106. Захист територіальної цілісності України Конституцією покладена на:
- •107. Конституція України є:
- •105. У відповіді, під яким номером неправильно названі випадки дострокового припинення повноважень народного депутата України?
- •Роздягнув III. Цивільне і житлове законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув III. Цивільне і житлове законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув IV. Сімейне законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув V. Трудове законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув V. Трудове законодавство
- •2 Рівень
- •Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •1 Рівень
- •Роздягнув VI. Законодавство про підприємницьку діяльність. Фінансове законодавство.
- •2 Рівень
- •16. Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо їм протягом звітного податкового місяця були отримані такі доходи, як:
- •Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •1 Рівень
- •1. Екологічне право являє собою:
- •14. Право загального природокористування - це:
- •Роздягнув VII. Екологічне і земельне законодавство.
- •2 Рівень
- •Роздягнув IX. Адміністративне законодавство
- •1 Рівень
- •Роздягнув X. Карне законодавство
- •1 Рівень
- •21. Які положення, що стосуються кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх, названі не правильно:
- •29. Чинність карного закону в часі - це:
- •30. Чинність карного закону в просторі - це:
- •31. Несамовитим визнається особа, що:
- •32. Провина в карному праві розуміється як:
- •33. Карне покарання від інших заходів державного впливу на правопорушників відрізняє:
- •34. Провина виражається у формі:
- •35. Презумпції невинності:
- •37. Об'єктивна сторона злочину визначається як:
- •38. Суб'єктивна сторона - це:
- •39. Організатором злочину визнається особа, що:
- •40. Сутність протиправності, як ознаки злочину, укладається в наступному:
- •41. Критеріями розмежування злочинів від адміністративних правопорушень є:
- •42. Види злочинів за формою провини:
- •44. Які ознаки включає об'єктивна сторона складу злочину:
- •45. Провина в карному праві розуміється як:
- •46. Злочин визнаєте» зробленим навмисне, якщо особа:
- •47. Злочин визнається зробленим по необережності, якщо:
- •Роздягнув IX,X. Адміністративне і карне законодавство
- •2 Рівень
I.9. Поняття законодавства, його система. Конституція, закони і підзаконні акти.
Законодавство — це система діючих у країні всіх нормативно–правових актів.
Юридичні категорії «право» і «закон» сильно пов'язані один з одним. Кожна правова норма, як визначене правило поведінки, повинна знайти зовнішнє вираження в конкретній формі (джерелі) права. Найбільш розповсюдженим джерелом права є нормативно-правові акти. Законодавство ж можна розглядати як систему нормативно-правових актів, закон — як нормативно-правовий акт вищої юридичної чинності. Завдяки закону право набуває форми юридичного документа, обов'язкового для виконання. Однак і право, і закон мають свої особливості. Розходження між цими категоріями характеризуються таким:
Право |
Закон (законодавство) |
1. Є системою норм. |
1. Є нормативно-правовим актом (системою нормативно-правових актів), зовнішньою формою вираження норм |
2. На формування і розвиток впливають насамперед об'єктивні фактори. |
2. На формування і розвиток впливають фактори суб'єктивного характеру.
|
3. Структурними елементами є галузі, інститути, норми. |
3. Структурними елементами є акти, нормативні розпорядження, що входять до складу статтей цих актів.
|
4. Має первинний характер і є вихідною базою для законодавства. |
4. Має похідний від права характер |
Отже, право і закон — юридичні категорії, перша з яких характеризує систему норм, які встановлюються державою, а друга — визначає спосіб закріплення і формального вираження цих норм.
Основний елемент законодавчої системи — нормативно-правовий акт. Він виникає в процесі правотворчої діяльності уповноважених суб'єктів.
Нормативно-правовий акт — це офіційний письмовий документ, що приймається уповноваженим органом держави, встановлює, змінює або скасовує правові норми.
Для нормативно-правового акта характерні такі ознаки:
приймається державними органами в межах їхніх повноважень;
має чітко позначену форму;
має юридичну чинність, тобто спричиняє юридичні наслідки;
поширюється на всю сферу однотипних відносин;
застосовується до невизначеної кількості випадків;
охороняється державою.
На відміну від нормативного, індивідуальний акт — це юридичний документ, що приймається державним органом в результаті розгляду конкретної справи або з метою роз'яснення (тлумачення) визначеної правової норми. Йому властиві такі ознаки:
приймається на основі нормативного акта:
поширює норму права на конкретну юридичну ситуацію;
має однократне значення, тобто застосовується тільки один раз;
адресований чітко позначеним суб'єктам;
може бути оскаржений зацікавленими особами.
Структура законодавства може розглядатися в трьох аспектах:
Вертикальна (ієрархічна) структура законодавства — обумовлюється різницею юридичної чинності актів, що приймаються різними нормотворчими органами, а також різними формальними ознаками актів, що приймаються одним органом. Ця структура ґрунтується на принципах:
верховенства закону;
вищої юридичної чинності актів парламенту;
прийняття підзаконних актів на основі, у відповідності та виконанні закону;
найменшої юридичної чинності локальних актів.
Вертикальна структура законодавства України складається з таких елементів:
-
Конституція України
-
конституційні й звичайні закони
-
підзаконні акти
постанови Верховної Ради України
накази та розпорядження Президента України
нормативні акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим
акти Кабінету Міністрів України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим
нормативні накази і рішення керівників міністерств і відомств
рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування
нормативні накази та інструкції адміністрацій підприємств, установ і організацій
Горизонтальна (галузева) структура законодавства заснована на розподілі нормативних актів по сферах суспільних відносин, що складають предмет правового регулювання. Вона в значній мірі близька до структури системи права, хоча цілком з нею не збігається.
Державно-організаційна структура законодавства відображає особливості форми державного устрою. Як відомо, законодавство діє не тільки в межах визначених відносин і юридичної чинності акта, але й у межах визначеної державної території, відображаючи особливості її устрою.
У залежності від юридичної чинності нормативні акти поділяють на закони і підзаконні акти.
Закон — це нормативний акт, який приймається вищим (як правило представницьким) органом влади або референдумом в особливому порядку, регламентує найважливіші сфери суспільних відносин і має вищу юридичну силу.
Серед законів існують акти з різною юридичною силою.
Конституція — це основний закон держави, якому належить верховенство в системі нормативних актів, прийнятих народом або представницьким органом у порядку законодавчого процесу.
Конституція являє собою єдиний, що володіє особливими юридичними властивостями, правовий акт, за допомогою якого народ засновує основні принципи устрою суспільства і держави, визначає органи державної влади, механізм її здійснення, закріплює, що охороняються державою, права і свободи людини і громадянина.
Характерними ознаками Конституції (юридичними властивостями), що відрізняють її від інших нормативних актів, є те, що:
Конституція — це основний закон держави, тобто це закон, що повинний виступати фундаментом національного законодавства. Кожна окрема конституційна норма створює основу для прийняття відповідних законів і підзаконних нормативних актів;
Конституція — закон, що має вищу юридичну силу, тобто всі інші нормативно-правові акти повинні відповідати положенням Конституції. Жоден нормативний акт держави не може суперечити Конституції;
Конституція — закон, що має підвищений ступінь стабільності. Вона забезпечується спеціальною процедурою внесення змін і доповнень в основний закон держави відмінної від процедури внесення змін і доповнень у звичайні закони;
для Конституції властива особлива система охорони. У цьому задіяна вся система органів державної влади. Президент України є гарантом дотримання Конституції України. Важливу роль в охороні Конституції грає Конституційний Суд, що розглядає справи про відповідність Конституції законів та інших нормативних актів,
Конституційні закони — це акти, що складають основу розвитку правової системи, що вносять зміни й доповнення до Конституцію, але непередбачені текстом Конституції.
Звичайні закони — це акти, що приймаються в межах законотворчого процесу, регулюють найважливіші сторони громадського життя, відповідають Конституції і конституційним законам і мають вищу юридичну силу для підзаконних актів.
Підзаконний нормативний акт — це документ компетентного державного органа, прийнятий в межах його повноважень на основі, у виконання та відповідно до закону.
У залежності від юридичної чинності підзаконні акти класифікують на:
загальні, які приймаються органами загальної компетенції і поширюються на всю територію і населення держави (постанови Верховної Ради України, накази Президента України, акти Кабінету Міністрів України);
відомчі, які приймаються центральними органами виконавчої влади, поширюються на певну сферу суспільних відносин (акти міністерств, державних комітетів і т.д.);
місцеві, які приймаються органами місцевої державної адміністрації або місцевого самоврядування і діючі на території якої-небудь адміністративної одиниці;
локальна, яка регламентує діяльність конкретних підприємств, установ і організацій.
Підзаконні акти приймаються на основі законів, тобто можуть регламентувати тільки ті відносини, що вже регулюються за допомогою законів. Вони приймаються до виконання законів і не можуть їм суперечити.