- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
Контроль про стан забруднення атмосферного повітря по м. Кіровограду проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського центру з гідрометеорології відповідно постам по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, сажа, розчинені сульфати, формальдегід.
Лабораторія висилає проби повітря в Київський та Донецький центри з гідрометеорології, де проводять аналіз проб повітря по інгредієнтам: мідь, цинк, свинець, марганець, нікель, кадмій, залізо, хром, бенз/а/пирен.
В 2009 році проведено 15075 спостережень по двом опорним та одному стаціонарному постах.
Метеорологічні умови в м. Кіровограді спричиняли накопиченню шкідливих механічних та хімічних домішок в приземному шарі повітря.
До найбільше розповсюджених видів промислового забруднення повітря відносяться: пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, розчинені сульфати, оксид азоту, діосид азоту, сажа, формальдегід, бенз/а/пирен.
Аналізуючи дані, можна зробити висновок, що рівень забруднення атмосфери міста пилом та формальдегідом перевищує величину середньої ГДК.
Індекс забруднення атмосфери міста, розрахований по 5 пріоритетним домішкам: бенз/а/сирен, формальдегід, пил, сажа, дірксид азоту рівний – 4,6.
В повітрі міста відмічався підвищений середній вміст пилу 1,5 ГДК.
Середньорічна концентрація по формальдегіду перевищує ГДК (норма 0,003 мг/м. куб.) в 1,3 раза.
Перевищення максимально разових концентрацій по діоксиду сірки, оксиду азоту, розчинених сульфатів, формальдегіду за контрольований період не спостерігалось.
Підвищений вміст пилу в повітрі відмічено по всьому місті, вище на на опорних постах (ПСЗ-1). Вміст важких металів не перевищує ГДК.
В 2009 році в повітрі по м. Кіровограду вміст пилу, діоксиду сірки, формальдегіду, діоксиду азоту, оксиду азоту, розчинених сульфатів, без/а/пирену залишився на рівні 2008 року.
Вміст оксиду вуглецю зменшився. Вміст сажі збільшився. За остані 5 років намітелась тенденція зниження забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом сірки, сажі, оксидом вуглецю, бенз/а/пиреном,важкими металами (міддю, свинцем, марганцем, кадмієм). Вміст оксиду азоту, діоксиду азоту, розчинених сульфатів стабілізувався. Вміст формальдегіду, та деяких важких металів (заліза, хрому) збільшився. Випадків ВЗ та ЕВЗ в атмосферному повітрі на контрольованій території не спостерігалось. Випадків на наявність концентрацій визначуваних інгредієнтів рівних та більше 5 ГДК в м. Кіровограді не спостерігалось.
Контроль за станом атмосфери в м. Олександрії здійснюється на одному опорному пункті ПСЗ-6. В огляд включені дані 4134 спостережень по одному опорному посту виконаних ЛСЗА Кіровоградського центру з гідрометеорології.
Спостереження проводились по інгредієнтам: пил, діоксид сірки, розчинені сільфати, діоксид азоту, сажа.
Метеорологічні умови в м. Олександрії спричиняли накопиченню шкідливих мехіначних та хімічних домішок в приземному шарі повітря. Рівень забруднення атмосфери міста пилом перевищує величину середньої ГДК. Індекс забруднення атмосфери міста, розрахованих по 4 пріоритетним домішкам: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, сажа рівний 3,43.
За остані 5 років намітилась тенденція зниження забруднення атмосферного повітря діоксидом сірки.
Вміст діоксиду азоту, розчинених сульфатів та сажі стабілізувався. Вміст пилу збільшився. Середньорічні концентрації інших інгредієнтів не перевищували ГДК.