- •1. Загальні відомості
- •1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області
- •1.2. Соціальний та економічний розвиток області
- •2. Забрудння атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- •2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.
- •2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами.
- •2.1.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області
- •2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря
- •2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- •2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.
- •2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.
- •3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів.
- •3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.
- •4. Стан водних ресурсів.
- •4.1. Водні ресурси та їх використання.
- •Водні об’єкти
- •Забір, використання та відведення води
- •Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води
- •4.2. Забруднення поверхневих вод.
- •4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод.
- •4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки
- •4.3. Якість поверхневих вод.
- •4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.
- •4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.
- •4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод.
- •4.6 Заходи щодо покращення стану водних об’єктів.
- •5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- •5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- •5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів
- •5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу.
- •5.2.1. Лісові ресурси
- •5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів
- •5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.2.4. Адвентивні види рослин
- •5.2.5. Стан зелених насаджень України
- •5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- •5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства
- •5.3.2. Стан та ведення рибного господарства
- •5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- •5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними
- •5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття
- •5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.
- •5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України
- •5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон.
- •5.4.3. Історико-культурна спадщина
- •6.Стан земельних ресурсів та грунтів.
- •6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь.
- •6.1.2 Деградація земель.
- •6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.
- •6.3. Якість грунтів.
- •6.4. Охорона земель.
- •6.5. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.
- •7. Надра
- •7.1. Мінерально-сировинна база.
- •7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази.
- •Використання надр
- •7.2. Система моніторингу геологічного середовища.
- •7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість.
- •7.2.2. Екзогенні геологічні процеси.
- •7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
- •7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр.
- •8. Відходи
- •8.1 Структура утворення та накопичення відходів.
- •8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- •8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- •8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами.
- •9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- •9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки
- •9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія.
- •9.3.1. Радіаційне забруднення територій.
- •9.3.2. Радіоактивне відходи.
- •10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
- •10.1. Ведення сільського господарства в області.
- •10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження у 2009 році.
- •10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві.
- •11. Вплив Енергетики на довкілля
- •11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави.
- •11.2. Ефективність енергоспоживання
- •11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі.
- •12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •12.1. Транспортна система області.
- •12.1.1. Обсяги транспортних перевезень.
- •12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- •12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля.
- •12.3. Використання альтернативних видів палива.
- •13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- •13.1. Екологічна політика області.
- •13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства.
- •І. Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів.
- •Іі. Контроль за охороною атмосферного повітря.
- •Ііі. Контроль за охороною і використанням земель.
- •Іv. Контроль за охороною і використанням надр.
- •V. Контроль у сфері поводження з відходами.
- •Vі. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів.
- •Vіі. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природно-заповідного фонду.
- •VIII. Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу.
- •IX. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів).
- •Х. Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання).
- •Хі. Екологічний контроль на митному кордоні.
- •Випадків ввезення або вивезення еколого-небезпечних відходів та вантажів на територію Кіровоградської області не було.
- •Хіі. Аварійні забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
- •13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
- •13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації.
- •13.5. Економічні засади природокористування.
- •13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності.
- •13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі .
- •13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.
- •13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- •13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- •13.11.2. Громадські рухи.
- •13.12. Виконання державних екологічних програм.
- •Висновок.
- •3.Зміна клімату 20
- •4. Стан водних ресурсів 21
- •5. Збереження біорізноманіття, формування екомкркжі та розвиток природно-заповідного фонду 32
9.3.2. Радіоактивне відходи.
Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2009 році в області не було.
Експлуатація атомних електростанцій та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)
Таблиця 9.5
№ п/п |
Назва одиниці адміністративно-територіального устрою регіону, назва АЕС та підприємства |
Кількість ядерних та радіаційно-небезпечних об’єктів (усього)) |
АЕС |
Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) |
|||
кількість реакторів од. |
радіаційний фон в 30 – ти км зоні АЕС мкЗв/год |
Кіль-кість ПЗРВ, од. |
Кількість РАВ, м3 |
радіацій- ний фон на території ПЗРВ, мкЗв/год |
|||
загальна активність, Бк |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
10. Сільське господарство та його вплив на довкілля.
10.1. Ведення сільського господарства в області.
Кіровоградську область недарма називають житницею України: сільське господарство – провідна галузь її господарського комплексу.
Провідне місце агросфери зумовлюється насамперед унікальними природно-кліматичними умовами та географічним розташуванням, її землям властива висока природна родючість, а унікальні чорноземи Кіровоградщини, що за 100-бальною шкалою якості мають 67 балів демонструються у Паризькому музеї мір та ваги як еталонні.
На сьогодні сільське господарство займає одне із провідних місць в економіці області, спеціалізуючись на виробництві зерна, цукрових буряків, соняшника, молочно-м'ясному тваринництві, садівництві й городництві (загальна площа сільськогосподарських угідь – 1,8 млн. га (4,9% загальної площі сільськогосподарських угідь України), у тому числі ріллі - 1,7 млн. га (5,5% площі ріллі України).
Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в загальному обсязі її виробництва в Україні складає: по соняшнику - 10%, зерновим і зернобобовим - 6,7%, цукровому буряку (фабричному) - 5,2%.
У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце займає рослинництво, питома вага якого становить 73%.
Щорічно в середньому по області виробляється валової продукції сільського господарства на суму більшу ніж 3,5 млрд. грн., вирощується понад 2 млн. тонн зерна, 750 - 800 тис. тонн цукрових буряків, 300 - 320 тис. тонн соняшнику, що дає можливість повністю забезпечувати населення продуктами харчування, а переробні підприємства сировиною.
З метою забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, підвищення рівня культури землеробства здійснено комплекс агролісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів, спрямованих на підвищення урожайності основних сільськогосподарських культур.
Це дало змогу у 2009 році отримати урожайність зернових по 29,4 ц/га, у т.ч. озимої пшениці –по 31,1 ц/га, кукурудзи на зерно – по 47 ц/га, соняшника – по17,6 ц/га.
В області розпайовані 1 млн. 472 тис. га сільськогосподарських угідь, видано 256,1 тис. сертифікатів на право на земельну частку (пай), щороку збільшується розмір плати за оренду земельних ділянок.
В області функціонує 2590 фермерських господарств, у користуванні яких знаходиться майже 400 тис. га сільськогосподарських угідь (по кількості фермерських господарств та по земельній площі у користуванні одного фермерського господарства область посідаємо четверте місце у державі).
Фермерські господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових і технічних культур – виробництві рентабельної та конкурентоздатної на споживчому ринку продукції.
Крім цього, налічується 225,2 тисяч особистих селянських господарств. Загальна площа земельних ділянок в особистих селянських господарствах становить 171,8 тис. га (середній розмір земельних ділянок – 0,76 га).