Другий спосіб базування

Розглянемо другу схему базування оброблюваної деталі, яка має форму циліндра, діаметр якої значно менший її довжини.

6

4

3

2

1 6

Поверхні ZOY і ХОY з точками 1,2,3,4 називаються основною подвійною направляючою поверхнею. Поверхня з однією точкою 5 називається основною опорною установчою базуючою поверхнею.

Третій спосіб базування

Розглянемо третю схему базування деталей коли діаметр оброблюваної деталі в два і більше разів більше його довжини.

2

1. 3

4

5

6

Точки 1,2,3 які розташовані на площині ZOX будуть утворювати основну базуючу установчу поверхню. Точки 4,5, які розміщені на площині ZОY і ХОZ – це подвійна установча базуюча поверхня.

При базуванні довгих конічних деталей конічна поверхня є водночас подвійною направляючою базуючою поверхнею і опорною базуючою поверхнею.

Вона відіймає 5 ступенів свободи.

При базуванні на коротких конічних поверхнях ліва конічна поверхня, якщо рахувати від шпинделя передньої бабки, є одночасно центруючою та опорною поверхнею і відіймає у деталі 3 ступені

свободи.

Права конічна поверхня є центруючою поверхнею і віднімає у деталі ще 2 ступені свободи, а для позбавлення деталі обертання навкруги своєї осі необхідно відняти 6-у (шосту) ступінь свободи. Це можна здійснити за допомогою шпонкового пазу, хомута або стопорного гвинта. Деталь при базуванні в пристосуванні може мати найбільше – це 6 установчих базуючи точок, а найменше – це 3.

Деталі можна базувати по частковій схемі базування.

База – це поверхня або виконуючі ту саму функцію сполучення точок поверхонь, вісь ,крапка, які належать заготовці або виробу і використовуються для базування.

Правило однієї бази

Необхідно щоб в процесі виробництва співпадали технологічні, конструкторські і вимірювальні бази. Кількість і розташування опорних установчих базових поверхонь належить вибрати так, щоб забезпечити визначене незмінне положення оброблювальної деталі в пристосуванні відносно інструмента.

2 Розглянемо найбільш поширені схеми базування.

Базування довгих циліндричних деталей здійснюється в токарних самоцентруючих патронах або на оправках при обробці зовнішніх поверхонь.

Розглянемо схему базування при обробці втулки:

При базуванні на оправку або палець довжина якого більше діаметра оправки L>Д , циліндрична поверхня буде являтися подвійною направляючою базуючою поверхнею і віднімати у деталі 4 ступеня свободи, а торцева поверхня буде являтися основною опорною поверхнею.

На зовнішній циліндричній поверхні розташовані чотири опорні точки (1,2,3,4), на торці – опорна точка 5 і на третій поверхні опорна точка 6

Базування на короткі циліндричні поверхні.

Н а зовнішній циліндричній поверхні дві

опорні точки (4,5), на торці три (1,2,3) і на

третій – опорна точка 6

Головною базовою поверхнею є торцева поверхня, яка віднімає у деталі 3 ступеня свободи, а циліндрична поверхня є направляючою базуючою поверхнею і віднімає 2 ступені свободи.