Якість інформації

Можливість і ефективність використовування інформації обумовлюються такими основними її споживацькими показниками якості, як

• репрезентативність,

• змістовність,

• достатність,

• доступність,

• актуальність,

• своєчасність,

• точність,

• достовірність,

• стійкість.

Репрезентативність інформації пов'язана з правильністю її відбору і формування в цілях адекватного віддзеркалення властивостей об'єкту. Найважливіше значення тут мають:

• правильність концепції, на базі якої сформульовано початкове поняття;

• обґрунтованість відбору істотних ознак і зв'язків явища, що відображається.

Змістовність інформації відображає семантичну місткість, рівну відношенню кількості семантичної інформації в повідомленні до об'єму оброблюваних даних, тобто

(8)

Із збільшенням змістовності інформації росте семантична пропускна спроможність інформаційної системи, оскільки для отримання одних і тих же відомостей вимагається перетворити менший об'єм даних.

Разом з коефіцієнтом змістовності С, що відображає семантичний аспект, можна використовувати і коефіцієнт інформативності, що характеризується відношенням кількості синтаксичної інформації (по Шеннону) до об'єму даних

(9)

Достатність (повнота) інформації означає, що вона містить мінімальний, але достатній для ухвалення правильного рішення склад (набір показників). Поняття повноти інформації пов'язане з її смисловим змістом (семантикою) і прагматикою. Як неповна, тобто недостатня для прийнята правильного рішення, так і надмірна інформація знижує ефективність схвалюваних користувачем рішень.

Доступність інформації сприйняттю користувача забезпечується виконанням відповідних процедур її отримання і перетворення. Наприклад, в інформаційній системі інформація перетворюється до доступної і зручної для сприйняття користувача форми. Це досягається, зокрема, і шляхом узгодження її семантичної форми з тезаурусом користувача.

Актуальність інформації визначається ступенем збереження цінності інформації для управління у момент її використовування і залежить від динаміки зміни її характеристик і від інтервалу часу, що пройшов з моменту виникнення даної інформації.

Своєчасність інформації означає її надходження не пізніше наперед призначеного моменту часу, узгодженого з часом рішення поставленої задачі.

Точність інформації визначається ступенем близькості одержуваної інформації до реального стану об'єкту, процесу, явища і т.п. Для інформації, що відображається цифровим кодом, відомі чотири класифікаційні поняття точності:

• формальна точність, вимірювана значенням одиниці молодшого розряду числа;

• реальна точність, визначувана значенням одиниці останнього розряду числа, вірність якого гарантується;

• максимальна точність, яку можна одержати в конкретних умовах функціонування системи;

• необхідна точність, визначувана функціональним призначенням показника.

Достовірність інформації визначається її властивістю відображати реально існуючі об'єкти з необхідною точністю. Вимірюється достовірність інформації довірчою вірогідністю необхідної точності, тобто вірогідністю того, що значення параметра, що відображається інформацією, відрізняється від істинного значення цього параметра в межах необхідної точності.

Стійкість інформації відображає її здатність реагувати на зміни початкових даних без порушення необхідної точності. Стійкість інформації, як і репрезентативність, обумовлена вибраною методикою її відбору і формування.

На закінчення слід зазначити, що такі параметри якості інформації, як репрезентативність, змістовність, достатність, доступність, стійкість, цілком визначаються на методичному рівні розробки інформаційних систем. Параметри актуальності, своєчасності, точності і достовірності обумовлюються більшою мірою також на методичному рівні, проте на їх величину істотно впливає і характер функціонування системи, в першу чергу її надійність. При цьому параметри актуальності і точності жорстко пов'язані відповідно з параметрами своєчасності і достовірності.