- •Тема 1.Сутнісна характеристика витрат
- •2. Класифікація витрат і її практичне значення.
- •3. Структура витрат і фактори, що її визначають.
- •Тема 2.. Закономірності і та чинники формування витрат
- •2.1. Закономірності розвитку теорії витрат
- •2.2. Категорії витрат
- •2.3. Чинники формування витрат
- •Тема 3.Управління витратами
- •2.3. Практичне заняття
- •Тема 4. Формування витрат за місцями і центрами відповідальності
- •Центри відповідальності
- •Центри відповідальності
- •Запитання
- •Питання для обговорення
- •Тема 5. Собівартість продукції і калькулювання
- •1. Роль і методи калькулювання.
- •1. Роль і методи калькулювання.
- •2. Калькулювання у багатопродуктовому виробництві. Диференціація витрат на прямі та непрямі калькуляційні статті щодо кожної калькуляційної одиниці.
- •3. Калькулювання у комплексних (сумісних) виробництвах.
- •4. Прогнозування собівартості продукції на етапах її розроблення та освоєння виробництва.
- •4 .2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Витрати на експлуатацію устаткування та його завантаження
- •Запитання
- •Тести Із наведених нижче відповідей виберіть правильну:
- •4.3. Практичне заняття
- •Тема 6. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів
- •1. Облік і звітність як елементи контролю витрат.
- •2. Методи контролю витрат.
- •3. Стимулювання економії ресурсів.
- •5 .2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Показники діяльності підприємства за місяць
- •Показники діяльності підприємства за квартал
- •Витрати цеху за місяць, грн
- •Запитання
- •5.3. Практичне заняття Питання для обговорення
- •Тема 7. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень
- •1. Сутність і передумови аналізу системи «витрати—випуск—прибуток» (cvp).
- •2. Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •3. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •6.2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Показники виробів
- •Запитання
- •6.3. Практичне заняття Питання для обговорення
- •Тема 9. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критерієм витрат
- •1. Оптимізація запасів і матеріальних потоків.
- •2. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження.
- •Величини λ, t і m є параметрами адаптації і можуть змінюватися в межах
- •3. Обґрунтування форми забезпечення операційної системи устаткуванням.
- •7.2. Практичні завдання і методичні вказівки до їх виконання
- •Рух матеріалів на складі та їх ціни
- •Обчислення платежів за боргом
- •З наведених нижче відповідей виберіть правильну:
- •1. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:
- •7.3. Практичне заняття Питання для обговорення
- •Тема 10. Мінімізація витрат на створення і зберігання виробничих запасів
Тема 2.. Закономірності і та чинники формування витрат
2.1. Закономірності розвитку теорії витрат
2.2. Категорії витрат
2.3. Чинники формування витрат.
2.1. Закономірності розвитку теорії витрат
Науковим підґрунтям та поштовхом до розвитку знань про витрати стали праці класиків економічної думки А.Сміта та Д.Рікардо, які дали початок трудовій теорії вартості. Засновник англійської класичної школи політичної економії Сміт під витратами виробництва розглядав заробітну плату, прибуток і ренту, а також ввів поняття абсолютних витрат [10]. На відміну від нього, Д.Рікардо під витратами розумів тільки заробітну плату і прибуток [9,С.113]. Також він зазначав про необхідність врахування у вартості виробленої продукції витрат на засоби виробництва. Велика заслуга Д.Рікардо полягає і в розробці теорії порівняльних витрат.
Класичні доктрини А. Сміта і Д. Рікардо набули розвитку у працях економістів “нової хвилі” Сея, Мальтуса, Сеніора, Бастіа, Мілля та інших. Так, „чиста теорія трудових витрат” була витіснена теорією витрат виробництва, за якою праця є лише одним із чинників вартості. Французький економіст Ж.Б. Сей зазначав, що витратами виробництва продукту, крім затраченої праці, є також земля та капітал [5].
Марксистська економічна доктрина намагається визначити суть капіталістичного виробництва як боротьбу між двома класами (капіталістами і робітниками). Тому витрати виробництва – це те, скільки коштує товар капіталісту, тобто сума витрат на придбання засобів виробництва і робочої сили, які виступають, відповідно, постійним і змінним капіталом [4].
Австрійська школа (маржиналісти) розглядала витрати як корисність. Зокрема, Ф.Візер трактував витрати як корисність, що приноситься у жертву [13,С.355].
В кінці ХІХ ст. формувачем неокласичного напрямку економічної теорії була кембриджська економічна школа, заснована А.Маршаллом, який прагнув поєднати класичну і маржинальну концепції. Маршалл у своїй синтетичній теорії сконцентрував основну увагу на розробці теорії цін. Під витратами виробництва він розумів витрати таких факторів виробництва, як земля, праця, капітал і підприємницькі здібності [7].
Подальший розвиток теорії витрат характеризується використанням математичних методів. Початок ХХ ст. ознаменувався формуванням неокласиками виробничої функції. В її основу покладено ідею того, що економіка функціонує за принципом порівняння витрат і результатів. Теорія виробництва виникла у 30-х роках ХХ ст. на основі досліджень залежностей між витрачанням виробничих ресурсів і кількістю виготовлення продукції, затраченими та виготовленими благами, визначенні ефективних точок виробництва за певних технологічних умов та формуванні виробничих взаємозалежностей за допомогою виробничих функцій. У зв’язку з різноманітністю варіантів організації і технології виробництва у спеціальній літературі запропоновано ряд виробничих функцій: класична виробнича функція (закон доходу), неокласична виробнича функція (Кобба-Дугласа), виробничі функції Леонтьєва, Гутенберга, Хайнена, Клока та ін. [11]. Ці функції описують взаємозв’язки між затратами факторів виробництва (виробничих ресурсів) та обсягами кінцевої продукції і дають можливість визначити, за якої комбінації факторів виробництва отримується максимальна кількість продукції. Якщо ж певний обсяг продукції може виготовлятися при різних комбінаціях одних і тих же факторів, то виробничі функції не дозволяють встановити, яка з можливих комбінацій є для підприємства найефективнішою, тобто забезпечує мінімальні витрати і максимальний прибуток.
Тому теорія виробництва була доповнена теорією витрат, в рамках якої теоретико-виробничі закономірності (виробничі функції) використовуються для постановки і вирішення економічних задач. Методологічною основою теорії витрат є взаємозв’язок між моделями виробництва та моделями витрат.
Згідно німецького економіста Г.Фанделя, теорія витрат вивчає питання їх з’ясування і формування [11,С.287]. З’ясувальна функція теорії витрат полягає у виявленні чинників, які визначають їх рівень. Ці чинники необхідно систематизувати і засувати, як вони впливають на величину витрат. Такий вплив може мати як кількісну, так і вартісну форми залежно від того, стосується він величини затрат факторів чи їх цін. Дослідження залежності рівня витрат від різних чинників здійснюється на основі функцій витрат.
Функція формування витрат, яку розглядає дана теорія, полягає в такому визначенні та поєднанні чинників впливу на витрати факторів, за яких певний обсяг продукції виготовляється з мінімальними витратами. При цьому велике значення мають ціни на ресурси як чинник впливу на витрати. Від них залежить, які ресурси, в якій кількості та в якому вигляді використовуються у виробничому процесі. За допомогою цін зіставляються затрати різних факторів виробництва в одному грошовому вимірі. Тільки після цього можна ставити задачу вибору: як виготовити продукцію певних видів та обсягу з мінімальними витратами. Ця задача є головною для функції формування витрат.