4.2.6 Клавіатура і миша

Об'єктно-орієнтовані інтерфейси забезпечують користувачів безліччю способів інтерактивних дій. Необхідно вміти вирішувати задачі за допомогою клавіатури або миші, або перемикатися з одного на інше. Наприклад, меню можна викликати як за допомогою клавіатури, так і миші. Більшість стандартних гарячих і спливаючих меню визначає гарячі клавіші, тому що це найкоротший шлях вибору потрібного варіанту. Щоб скористатися гарячими клавішами, відображення меню не обов'язково. Наприклад, для стандартних операцій редагування зумовлені свої гарячі клавіші.

У Windows зарезервовані наступні гарячі клавіші: Cut (Ctrl + X), Copy (Ctrl + C), Paste (Ctrl + V).

Деякі спеціальні операції також можуть виконуватися за допомогою клавіатури і миші: редагування назви об'єкта; відображення спливаючих меню; перемикання програм; відображення списку вікон; доступ до панелі завдань. Користувач навіть може швидко пересуватися по Робочому столу, використовуючи клавіатуру. Клавіші курсору виділення переміщають курсор від однієї іконки об'єкта до іншої. Крім того, є можливість набрати першу букву об'єкта, і курсор пересунеться прямо на нього.

Миша використовується для прямого маніпулювання об'єктами, якщо операційна система, продукти і самі об'єкти піддаються йому. Вона також застосовується для виклику меню різних типів, у тому числі панелі меню, спливаючого і випадного меню, панелі інструментів і палітри.

Існує три види виділень: одинарне; множинне і розширене. Одинарне виділення дозволяє виділити тільки один елемент в області дії виділення, множинне - один і більше елементів в заданій області, розширене - один елемент з наступним розширенням на інші в тій же області дії.

Тип виділення визначають розробники, проте вони повинні

враховувати і переваги користувачів. Якщо виділення не потрібні, мова йде про нульове виділення, якщо має бути хоча б одне - про одиничне. Мінімально допустиму кількість типів виділення називає користувач, а розробники повинні його забезпечити.

4.2.7 Основи візуального дизайну

На реакцію користувача також впливає контекст дизайну. Дизайн сприймається користувачами як частина певного жанру (наприклад, офісних додатків, ігор або інтернет-магазинів), тому в них присутні певні очікування щодо того, що доречно, банально або оригінально, нудно або цікаво.

Суть такої реакції криється в поєднанні безлічі чинників: колір; шрифт; використання простору; кути і фігури; візуальні мотиви, що повторюються; текстури та зображення.

4.2.7.1 Колір

Колір сприймається миттєво. Розробляючи схему кольорів для інтерфейсу, необхідно спочатку виключити все, що робить неможливим її прочитання:

• завжди розміщуйте темний вміст переднього плану на світлий фон, і навпаки;

• не використовуйте червоний і зелений кольори для контрастного забарвлення елементів інтерфейсу;

• не розміщуйте яскраво-синій текст невеликого розміру на яскраво-червоний або оранжевий фон або навпаки, тому що людське око нездатне читати текст, написаний додатковими кольорами (що знаходяться на протилежному боці кола кольорів).

Рекомендації по використанню кольору:

а) теплий або холодний. Червоний, оранжевий, жовтий, коричневий і бежевий вважаються теплими кольорами. Синій, зелений, фіолетовий, сірий (у великій кількості) і білий - холодними. Веб-сайти та інтерфейси, які повинні створювати респектабельне і консервативне враження, часто грунтуються переважно на холодних кольорах (особливо синьому). Теплі і холодні кольори можна дуже ефективно поєднувати для досягнення збалансованого враження.

б) темний або світлий фон. Сторінки зі світлим фоном - білим, бежевим і світло-сірим - сприймаються інакше, ніж з темним. Світлий колір більш типовий для комп'ютерних інтерфейсів (і надрукованих сторінок). Темні сторінки справляють враження більш різких, похмурих або енергійних, в залежності від інших аспектів дизайну. Темні палітри рідко використовуються в інтерфейсах в стилі форм, так як елементи управління, звичні для настільних додатків, такі як текстові поля і кнопки погано виглядають на темному фоні.

в) високий чи низький контраст. Незалежно від кольору фону, контраст між фоном і розташованими на ньому елементами може бути або високим, або низьким. Високий контраст говорить про напругу, силу і сміливість, низький контраст більш заспокійливий і розслабляючий.

г) насичений або ненасичений. Високонасичені, або чисті кольори - яскраво-жовті, яскраво-червоні або яскраво-зелені - створюють враження енергії, жвавості, яскравості і теплоти. Їх надмірне використання стомлює очі. Приглушені кольори, або темні, або світлі (тони або відтінки), становлять більшу частину різних колірних палітр.

д) поєднання колірних тонів. Два насичених кольори можуть створити набагато більше енергії, руху, або насиченості, ніж один. Сторінка, що об'єднує один насичений колір з кількома приглушеними, спрямовує увагу глядача до насиченого кольору і поділяється на рівні - більш яскраві і сильні кольори здаються ближче до глядача, тоді як сіруваті і більш бліді відходять на задній план. Сувора розмірність може зробити дизайн драматичним. Плоскі дизайни з великою кількістю приглушених чи світлих кольорів виглядають спокійніше.