4.2.1 Моделі організації інформації

Перше, що користувач бачить в будь-якій візуальній інформації

- це форма, що обрана розробником для представлення даних.

Існує безліч моделей організації інформації. Список найпоширеніших з них наведено в табл.4.1:

Таблиця 4.1 - Поширені моделі організації інформації

Модель	Схема	Найбільш поширений вид графіки
Лінійна		Список або графік однієї змінної
Таблична		Електронна таблиця, багатоколоночний список, відсортована таблиця, графік з декількома осями Y та інші багатовимірні графіки
Ієрархічна		Дерево, каскадний список, деревоподібна таблиця, деревоподібна карта, або орієнтований граф
Мережева або органічна		Орієнтований граф, або блок-схема
Географічна (або просторова)		Карта або план
Інша		Різноманітні графіки, наприклад графіки в паралельних координатах, або деревоподібні карти

Якщо для виведення даних підходять дві або більше моделей, то необхідно оцінити, які аспекти даних підкреслює кожна з них. Наприклад, якщо дані можуть бути і географічними і табличними, то відображення їх виключно у вигляді таблиці може заслонити їх географічний характер. Якщо також не створити представлення у вигляді карти, то користувач випустить з уваги цікаві особливості або зв'язки в даних.

Обрана користувачем організаційна модель, повинна інформувати його про форму даних. Частина цієї інформації сприймається на підсвідомому рівні: при розпізнанні дерев, таблиць і карт люди приходять до висновку про те, які типи даних представлені в цих структурах ще до того, як починають думати про них свідомо.

Рисунок 4.1 – Шість підсвідомих елементів візуалізації

4.2.2 Елементи візуалізації

З лабораторної роботи №2 вже відомо про принципи компонування елементів. Більшість з цих принципів, особливо подібність і безперервність можна застосувати і тут. Розглянемо найпоширеніші елементи візуалізації. Ці елементи застосовуються для встановлення відмінностей між класами чи вимірами даних будь-якого типу на будь-якій інформаційній графіки. При розробці інформаційних моделей для операторів це називається кодуванням інформації [3].

При необхідності виведення на графіку багатовимірного набору даних, для кодування вимірювань в одному статичному поданні можна використовувати кілька різних візуальних елементів. Розглянемо точкову діаграму (рис. 4.2). Позиція точок визначається уздовж осей X і Y. Колір являє собою третій підсвідомий елемент візуалізації. Форма маркерів є четвертим елементом. Це додаткове кодування допомагає візуально розділяти три групи даних.

Таке кодування схоже з загальною концепцією графічного дизайну під назвою «багаторівневе уявлення». При перегляді добре відпрацьованої ілюстрації будь-якого типу, сприймаються різні класи інформації. Такі елементи як колір, змушують деякі з цих класів виділятися, але завдяки схожості залишається видним зв'язок між ними.

Рисунок 4.2 – Кодування за допомогою трьох підсвідомих елементів візуалізації на точковій діаграмі