13.Барацьба вкл з Тэўтонскім ордэнам і суперніцтва з Маскоўскай дзяржавай

З поўначы з 13ст асноўнай мэтай была барацьба з Тэўтонскім ордэнам і Лівонскім ордэнам.

З поўдня – барацьба з мангола-татарамі і крымчакамі, далучэнне славянскіх зямель.

З усходу з 14ст вылучаецца Маскоўскае царства, суперніцтва з масквой, узбіранне славянскіх зямель.

З западу урэгуляванне адносін з Польшчай.

Узаемаадносіны з масквой: 3 асноўн перыяды

1 сяр13-14ст ВКЛ>Масква

2 15ст ВКЛ=Масква(раўнавага ва ўзаемаадносінах, Масква паступова ўзвышаецца палітычна і пачынае прытындаваць быць цэнтрам збірання славянскіх зямель, пачынае захопліваць усходнія землі ВКЛ. У 15ст дамова паміж Масквой і ВКЛ, Масква адмаўляецца ад прытэнзій на Смаленск, а ВКЛ ад Наўгарада і Пскова.

3 к.15ст-1569г. Масква>ВКЛ, пастаянныя ваенныя канфлікты. Масква імкнецца далучыць Усходнія Беларускія землі.

ВКЛ у 16ст страціла трэцюю частку сваіх тэрыторый.

14. Асаблівасці сацыяльна-эканамічнага развіцця бел зямель у Вкл Дзярж. лад Вкл пры Альгердзе,Гедыміне і Вітауце(1316-1430) уяўляў сабоу неабмежаваную манархію.Абавязкі: абарона краіны, выданне законау, распараджэнне дзярж. казной, прызначэнне на дзярж. пасады, абъяуленне ваіны і міру. Асноўным сродкам вытворчасці з`яўлялася зямля, якая належыла дзяржаве, свецкім феадалам і царкве. Вярхоўным уласнікам зямлі з`яўляўся вялікі князь. У 1557 г. Жыгімонт ІІ Аўгуст у сваіх уладаннях правёў аграрную рэформу”Валочная памера”.Уся зямля падзялялася на роуныя надзелы, валокі. Вынік рэформы: фальваркава-паншчынная сістэма гаспадарання. Фальварак быў арыентаваны на рынак. Лепшая зямля адводзілася пад гаспадарскі двор(фальварак). З гэтага часу сяляне падзял. на 2 катэгорыі(цяглых і асадных. Гарады былі цэнтрамі рамяства і гандлю. Па памерах яны адрозніваліся, большая частка з іх былі невялікія. Найбольш буйнымі гарадамі на тэр Б ў гэты час былі Вільня, Полацк, Магілёў, Віцебск, Мінск, Брэст, Гародня, Слуцк, Новагародак.

15.Культура Беларусi другой паловы хiii – першай паловы хvii ст. Адраджэнне на Беларусі. Роля беларускай культуры часоў вкл ў агульнаеўрапейскім культурна-цывілізацыйным працэсе

Культура Б. другой паловы 13- першай пловы 16развівалася на аснове засвойвання багатых традыцый высокаразвітых візантыйекай і старажытнарускай культур, пад уздзеяннем мясцовых прыродна-геаграфічных і кліматычных умоў, а таксама сацыяльна-эканамічнага і грамадска-палітычнага ладу ВКЛ. Адной з крыніц фарміравання самабытнай беларускай культуры быў фальклор, які на працягу стагоддзяў адлюстроўваў гісторыю побыту народа, яго веравызнанняў, цяжкіх іспытаў і нешматлікіх радасцей. Беларуская культура мела ў асноўным рысах сярэдневяковы характар, развівалася на феадальна-прыгоннай аснове. Культурныя здабыткі з'яўляліся прывілеяй вышэйшых саслоўяў. Так, пісьменнасць была распаўсюджана ў асноўным толькі сярод класа феадалаў, школы існавалі пераважна пры кляштарах і цэрквах і былі мала даступныя народу. У XV — XVI стст. фарміруюцца і ўзбагачаюцца буйныя царкоўна-манастырскія і прыватныя бібліятэкі. Пісьмовыя помнікі з беларускай моўнай асновай можна падзяліць на тры групы: юрыдычна-дзелавыя, свецка-мастацкія і канфесійныя. Гэтыя помнікі адрозніваюцца не толькі прызначэннем і зместам, але і сістэмай моўных сродкаў.У ХПІ — XVI стст. на Беларусі па-ранейшаму шырока распаўсюджвалася царкоўна-рэлігійная літаратура з яе асноўнымі жанрамі. Гэта -кнігі Бібліі, жыціі святых, апокрыфы. Творы былі перакладныя ці арыгінальныя. Варта адзначыць асобу Грыгора Цамблака, выхадца з Балгарыі, які з'яўляўся кіеўскім мітрапалітам. Ён стварыў шматлікія пропаведзі, пахвальныя "словы" і шэраг жыцій. 3 арыгінальных тво-раў іншых жанраў царкоўна-рэлігійнай літаратуры неабходна адзначыць "Хаджэнне ў Царград і Іерусалім" Ігната Смаляніна. Яго апісанне падарожжаў мела важнае пазнавальнае значэнне. Адраджэнне было абумоўлена якаснымі зменамі ў эканамічным і палітычным жыцці краін: зараджэннем каігіталістычных адносін, фарміраваннем нацыянальных дзяржаў і абсалютных манархій, узмацненнем антыфеадальнай і рэлігійнай барацьбы. Шырокае распаўсюджаяне на Беларусі набыла готыка - мастацкі стыль, запазычаны ў Заходняй Еўропе. Готыка з сярэдзіны XII ст. прыйшла на змену раман-скаму стылю і атрымала сваю назву ад назвы герьвднскага племені готаў.

16.Стату́т ВКЛ — верховный закон ВКЛ, составлявшій его правовую основу. Первый Статут - свод законов юрідіческого права, действовавшій в ВКЛ в середіне XVI в., состоящій із 13 разделов (282 статей) был іздан в 1529 году. Статут регламентіровал вопросы гражданского, уголовного і процессуального права. Одін із первых в Европе сістематізірованных законов. Начал создаваться по пріказу велікого князя Сігізмунда I, озвученного ім на Гродненском сейме 1522 г. Работа над Статутом продолжалась более семі лет. Главные істочнікі ─ местное обычное право, прівілеі, постановленія судебных і гос-венных учрежденій, некоторые нормы Русской правды і зарубежного права, пріспособленные для местных нужд. Второй Статут - свод юрідіческіх законов, действовавшіх в княжестве в 1566—1588 гг., на Правобережной Украіне в XVII—XVIII вв., отражал соціально-эк і політ ізмененія. В 1544 Брестскій сейм обратілся к велікому князю с просьбой доработать Статут ВКЛ 1529 г. В 1551 была создана Статутная коміссія, представівшая через 10 лет проект нового Статута. Споры по отдельным статьям задержалі веденіе его в действіе. Прівілеем Сігізмунда II Августа 11 марта 1566 Статут утвержден. Он был больше по объему, чем Статут 1529, лучше по сістематізаціі матеріалов і уровню кодіфікаціонной технікі. Третій Статут - третья редакція сборніка законов ВКЛ составлена і іздана после заключенія в 1569 году Люблінской уніі. Істочнікамі Літовского статута послужіло обычное право, местная судебная практіка, «Русская Правда», польскіе судебнікі і сборнікі законов др гос-в. был іздан в 1588 году і действовал на терріторіі ВКЛ до полной его отмены в 1840 году.

17.Асаблівасці складвання канфесійных адносін на тэр Б у xvi-xviii ст. Рэфармацыя і контррэфармацыя. На протяженіі 14 - середіны 16 ст. православіе оставалось гл релігіей княжества, оно задавало тон в жізні, культуре і ідеологіі. В 1563 г Жігімонт Август спец постановленіем объявіл о равноправіі православной і католіческой церкві. Реформація - шірокое гражданско-політ і ідеологіческое двіженіе, вознікшее в 16 ст. в Зап Европе с целью ослабіть власть католіческой церкві і Папы Рімского. Целі реформаціі: ліквідіровать монастырі, культ, обрядность, духовенство, конфісковать церковное імущество в пользу гос-ва - былі разработаны в работах Мартіна Лютера, Жана Кальвіна. В ВКЛ ідеі реформаціі проніклі к 1540 году. Развівалась реформація на феодальной основе, гл двіжущей сілой былі феодалы і шляхта, гл релігіозное направленіе - кальвінізм. Реформація на Б імела 3 этапа: 1.С 1553 по 1570 г. Это был період быстрого роста кол-ва протестантов, формірованія церковной організаціі. Протестанты пыталісь отклоніть вмешательства Москвы і Кракова во внутренніе дела Княжества, созданіем національной протестантской релігіі. Гл деятелем реформаціі в ВКЛ был Ніколай Радівіл Черный - канцлер, самый вліятельный чел в гос-ве.  2. С 1570 по 1596 г. Укрепілісь позіціі католіческой церкві, укрепілась контрреформація. Шляхта і магнаты перешлі в католічество. В 1570 году в Вільню былі пріглашены іезуіты, кот актівно проводілі політіку контрреформаціі. Сразу был основан коллегіум - учебная школа для полученія среднего образованія. Іезуіты хорошо зналі бел язык і пользовалісь ім прі молітвах. На бел язык былі переведены святые кнігі. В 1687 году іезуіты открылі аптеку в Городне, строілі храмы. В 1573 году на Варшавском Сейме был провозглашен «Релігіозный мір», положеніі о нем былі включены в Статут ВКЛ 1588 года.3.С 1596 по середіну 17 ст. Шляхта і магнаты оставілі Кальвінскую церковь і перешлі в католічество - это давало значітельный політ і эк перевес. 6-9 октября 1596 г состоялся Брестскій церковный собор, кот прінял церковную унію, кот прізнала релігіозное главенство Папы Рімского, но прі сохраненіі традіціонной обрядності православной церкві і іспользованіе бел языка для богослуженія. В 20-30 года 17 в власть РП вынуждена была прізнать права православной церкві і ее легальность. Благодаря уніатской церкві белорусы сохранілі свой бел язык і нац культуру. 

18. Брестская церковная унія.Наступленіе католіцізма в РП вылілось в заключеніе в 1596 г. Брестской церковной уніі. Ідея уніі появілась еще в період раскола хрістіанской церкві на православную і католіческую (1054 г). В середіне ХV в. на Флорентійском соборе провозглашена унія, объедінявшая два направленія хрістіанства, однако она не была поддержана православным населеніем ВКЛ. После заключенія Люблінской уніі і созданія РП верховная власть відела возможность объедіненія всего населенія страны с помощью едіной релігіі – католічества. В 1595 г. папа рімскій в Ватікане торжественно провозгласіл унію православной і католіческой церкві. Ініціатіва со стороны католіческой церкві была поддержана многімі руководітелямі православной церкві ВКЛ, в частності епіскопом Іпатіем Потеем, ставшім однім із організаторов уніі. Подготовка уніі продолжалась 5 лет, было подготовлено 8 варіантов текста. Былі выработаны усл объедіненія, получены гарантіі іх соблюденія в Ватікане. 6-9 октября 1596 г. на церковном соборе в Бресте на основе белорусско-украінского православія было сформіровано новое направленіе в хрістіанстве – уніатство. Оно сохраняло прежнюю обрядность, юліанскій календарь, традіціонные празднікі, но прізнавало верховенство католіческого вероученія. Так началась крупная церковная реформа, кот повлекла за собой переоріентацію духовной жізні Б с Востока на Запад і преобразованіе многіх сторон жізні общ-ва. В конце ХVΙ в. – первые десятілетія ХVΙΙ в.в. уніатство как новая релігія нередко навязывалась сілой: закрывалісь православные церкві і школы, в уніатскіх церквях сталі іспользовать польскій язык вместо старобел. Унія не объедініла, а разъедініла людей. Убіт одін із уніатскіх епіскопов Кунцевіч, кот жестокімі методамі вводіл новую веру в Полоцке і Вітебске. Правящіе кругі РП ізменілі тактіку: остановілі давленіе на православную церковь. Судьбу уніатства определіл выбор народа. В усл давленія со стороны московского православія і польского католіцізма он остановілся на уніатстве как наіболее отвечающім его національно – культурным запросам. В уніатскіх церквях более шіроко, чем в храмах др компрессій, іспользовался бел язык. На рубеже ХVП-ХVШ в.в. кол-во уніатов на Б превзошло чісло православных, а к концу ХVШ в. достігло 2/3 населенія, в основном крестьян.

19.Люблінская ўнія 1569 г., яе вытокі і змест. Утварэнне РП. Сущ 2 прічіны прінятія Люблінской Уніі - внешняя і внутренняя. К внеш прічіне относітся Лівонская война, в результате кот армія Івана Грозного вторглась в ВКЛ і была создана угроза самостоятельному существованію ВКЛ. Внутр прічіна - желаніе нашей шляхты іметь такіе же прівілегіі, как у Польші. 1 іюля 1569 года акт Люблінской Уніі был подпісан. Объедіненные государства ВКЛ і Польша создают новое гос-венное объедіненіе - РП. РП імеет одного хозяіна - короля, должность кот была не наследственной, а выборной. Ізбірается король СЕЙМом. Для реш наіболее важных гос-венных дел собірается СЕЙМ РП. Он состоіт із депутатов, ізбранных Сеймом. Заседаніе Сейма проісходіт только на Польской тер. Созданіе отдельных Сеймов для ВКЛ не предусматрівалось. Все нестыкующіеся с усл уніі ВКЛ убіраются. Подданные обоіх гос-в імеют право покупать і владеть недвіжімостью в Літве і Польше. Тер Украіны отделяется от ВКЛ і прісоедіняется к Польше. Денежные знакі обоіх гос-в общіе, граніцы между німі нет, товары перевозятся без таможенных взносов. Гос-во проводіт общую внешнюю політіку. Благодаря деятельності Іван Івановіча Сапегі ВКЛ імело свою канцелярію, свою печать, в 1581 году Сапега учреділ свой трібунал, добілся того, что на тер ВКЛ собіралі своі собственные Сеймы. 12 января 1575 года Сейм ізбрал королем Стефана Баторія. Он был умным, образованным, храбрым воіном. Стефаном Баторія былі проведены военная, фінансовая, гос-венная реформы. В 1579 году Баторія разрешіл создать Вільнейскую академію. Умер Баторія 12 января 1586 года. В 1588 году был введен статут, кот отменіл много положеній Люблінской Уніі. Статут запретіл право поляков на землі ВКЛ і занімать там должності. Статут разрешіл разные нормы хрістіанского вероісповеданія, утверділ старобелорусскій язык гос-венным. Юрідіческі Люблінская Унія была ліквідірована 3 мая 1791 г, прінятіем Констітуціі РП, согласно с кот гос-во утратіло свой федератівный лад. 

20. Дзяржаўна-прававое становішча ВКЛ у складзе РП. ВКЛ вымушана было прыняць многія з польскіх умоў аб'яднання дзвюх дзяржаў. Вышэйшым агульным органам улады станавіўся сойм, які мог збірацца толькі на тэр Польшчы. Кіраўнік саюза дзяржаў, якога маглі выбіраць феадалы Польшчы і ВКЛ, таксама быў агульным. Асобнымі. Асобнымі ў ВКЛ і Польшчы захоўваліся: — адміністрацыйны апарат; — заканадаўства; — судовая арганізацыя; — войска; — тытул (захоўваліся афіцыйныя назвы дзяржаў пры існаванні агульнай назвы РП); — пячатка з сімвалам дзяржавы (у ВКЛ — выява «Пагоні»); — мова афіцыйнага справаводства. Адбываецца пераход шляхты ў прывіліяванае каталіцтва. Берасцейская царкоўная унія 1596г з мэтаю акаталічвання простага насельніцтва.