- •1.Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •2.Особливості і характеристики економічної інформації, які враховуються при її автоматизованій обробці.
- •3.Характеристики економічної інформації.
- •4.Структуризація економічної інформації.
- •5.Реквізит: найменування (ім’я), значення, структура.
- •6.Інформаційний масив та його характеристики
- •7.Формалізоване подання економічної інформації.
- •8. Подання економічної інформації на носіях
- •Основні системи класифікації економічної інформації.
- •Кодування економічної інформації. Основні методи кодування.
- •11.Код: алфавіт, основа, структура.
- •13.Класифікатори економічної інформації.
- •Особливості іс у фінансово-кредитних установах
- •Вплив специфіки діяльності банків на структуру їх іс
- •Загальна схема баіс банківської автономної установи.
- •Функціональне призначення баіс.
- •Проблеми створення іс у комерційних банках із багаторівневою структурою
- •Принципи створення і функціонування іс у фку
- •21. Загальна структура іс, функціональна та забезпечувальна частини.
- •22. Склад забезпечувальної частини іс: підсистеми технічного, математи-чного, лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.
- •23. Ознаки формування функціональних підсистем іс.
- •24. Технології обробки даних функціональною частиною іс (централізова-на, децентралізована, змішана).
- •25. Структура функціональної частини баіс.
- •26. Стадії та етапи розробки іс.
- •27. Основні розділи «Технічного завдання» при формуванні іс.
- •28. Розробка автоматизованого розв’язування задач за умов функціонуван-ня іс.
- •29. Постановка задачі та її розробка: сутність поняття «задача», характери-стика розділів «Опису постановки задачі», контрольний приклад.
- •30. Алгоритм розв’язування задачі. Варіанти опису алгоритмів.
- •31. Функціональна структура абс.
- •33. Функціональна підсистема абс. Основні функціональні підсистеми абс. Призначення абс.
- •34. Загальна структурна схема побудови абс.
- •36. Характеристика підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку»
- •37. Характеристика підсистеми «Управління валютними операціями»
- •38. Характеристика підсистеми «Управління депозитами»
- •39. Характеристика підсистеми «Управління цінними паперами»
- •40. Характеристика підсистеми «Управління касою»
- •41. Характеристика підсистеми внутрішньобанківський облік
- •42. Характеристика підсистеми «Звітність банку»
- •43. Характеристика підсистеми «Управління розрахунками з використанням пластикових карток».
- •44. Характеристика підсистеми «Аналіз діяльності банку».
- •45. Модульний підхід до структуризації абс
- •46. «Клієнторієнтована стратегія» комерційного банку.
- •47.Технологія crm-систем. Функціональність crm-системи. Переваги crm-систем.
- •48.Функціональні модулі системи WinPeak crm:
- •49. Призначення iCrm-системи як самостійного елементу crm-систем.
- •50.Мета інтеграції crm-систем з модулями абс
- •51. Програмно-технічна платформа абс.
- •52. Основні питання вибору програмно-технічної платформи під час створення абс.
- •53. Типи субд та їх характеристика
- •54. Причини автоматизації банківської діяльності
- •55. Основні напрями автоматизації банківської діяльності
- •56. Рівні впровадження інформаційних технологій у сфері банківської діяльності
- •57. Рівні архітектури сеп
- •58. Технологія «Файл-сервер»: сутність функціонування, недоліки
- •59. Технологія «Клієнт-сервер»: сутність функціонування, переваги
- •60. Інформаційні мови. Мова програмування...
13.Класифікатори економічної інформації.
Класифікатор — це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об’єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об’єкта і його код.
Щодо кожного класифікатора важливо визначити його призначення та сфери дії.
Класифікатор може бути призначений:
а) для первинного кодування об’єктів, процесів і т.ін. під час підготовки даних для машинної обробки. У такому разі він використовується як довідник, а отже, упорядковується здебільшого за найменуванням об’єктів;
б) для автоматизованої обробки даних. Тобто йдеться про застосування класифікатора під час внутрішньомашинної обробки даних, їх видачі користувачеві і т.ін. Упорядковані такі класифікатори найчастіше за кодами об’єктів;
в) для передавання інформації по каналах зв’язку.
За сферою дії розрізняють класифікатори:
а) особисті — особистого користування;
б) локальні — використовувані під час розв’язування задачі чи комплексу задач у системі;
в) галузеві — застосовувані в установах та на підприємствах однієї галузі;
г) загальнодержавні — обов’язкові для використання в усіх установах та на підприємствах держави.
14. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ) На рівні держави існує єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ). Вона містить у собі комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи з їх розробки та ведення (НД). Отже, умовно можна записати:
ЄСКК ТЕІ = КТЕІ + АС + НД.
Уся множина класифікаторів ЄСКК ТЕІ поділяється на чотири групи:
1) класифікатори ресурсів;
2) класифікатори предметів праці і діяльності;
3)класифікатори структури народного господарства та адміністративно-господарського управління.
4) класифікатори управляючої інформації, одиниць вимірювання, документів і т.ін.
ЄСКК ТЕІ передбачає використання і ведення:
загальнодержавних класифікаторів техніко-економічних показників (ЗКТЕП);
системи позначення органів державного управління (СПОДУ);
класифікаторів промислової та сільськогосподарської продукції (ЗКП);
системи визначення об’єктів адміністративного поділу (СПАТО);
класифікаторів галузей народного господарства (ЗКГНГ);
класифікатор підприємств та організацій (ЗКПО);
системи позначення одиниць вимірювання тощо.
ЄСКК забезпечує:
обмін даними між різними рівнями управління народним господарством;
узгодження техніко-економічних показників;
можливість агрегування даних на різних рівнях управління;
мaксимальну автоматизацію всіх технологічних операцій обробки інформації. Наявність певних систем класифікації та кодів визначає можливість виконання машинних операцій з упорядкування даних, отримання проміжних результатів (підсумків), а також операцій пошуку й відбору елементів масивів. Отже, використання класифікаторів ЄСКК забезпечує до того ж однакові можливості з обробки даних в АІС різних установ і організацій.
Зауважимо, що існує стійка тенденція проникнення класифікації та кодування в різні сфери людської діяльності. Це, скажімо, кодування продукції й товарів згідно з єдиною системою штрих-кодів, запровадження реєстраційних номерів для автотранспорту та іншої техніки, номерів паспортів, реєстраційних номерів платників податків і т.ін. Більш того, завдяки кодуванню та створенню єдиної електронної мережі передавання й обробки інформації принципово дає змогу лише один раз ідентифікувати особу в системі, а далі виконувати обмін даними за її кодом у різних функціональних системах — медичних, адміністративних виробничих, юридичних і т.ін.