- •1.Фінансово-кредитна інформація та її особливості.
- •2.Особливості і характеристики економічної інформації, які враховуються при її автоматизованій обробці.
- •3.Характеристики економічної інформації.
- •4.Структуризація економічної інформації.
- •5.Реквізит: найменування (ім’я), значення, структура.
- •6.Інформаційний масив та його характеристики
- •7.Формалізоване подання економічної інформації.
- •8. Подання економічної інформації на носіях
- •Основні системи класифікації економічної інформації.
- •Кодування економічної інформації. Основні методи кодування.
- •11.Код: алфавіт, основа, структура.
- •13.Класифікатори економічної інформації.
- •Особливості іс у фінансово-кредитних установах
- •Вплив специфіки діяльності банків на структуру їх іс
- •Загальна схема баіс банківської автономної установи.
- •Функціональне призначення баіс.
- •Проблеми створення іс у комерційних банках із багаторівневою структурою
- •Принципи створення і функціонування іс у фку
- •21. Загальна структура іс, функціональна та забезпечувальна частини.
- •22. Склад забезпечувальної частини іс: підсистеми технічного, математи-чного, лінгвістичного, правового, інформаційного, організаційно-методичного та ергономічного забезпечення.
- •23. Ознаки формування функціональних підсистем іс.
- •24. Технології обробки даних функціональною частиною іс (централізова-на, децентралізована, змішана).
- •25. Структура функціональної частини баіс.
- •26. Стадії та етапи розробки іс.
- •27. Основні розділи «Технічного завдання» при формуванні іс.
- •28. Розробка автоматизованого розв’язування задач за умов функціонуван-ня іс.
- •29. Постановка задачі та її розробка: сутність поняття «задача», характери-стика розділів «Опису постановки задачі», контрольний приклад.
- •30. Алгоритм розв’язування задачі. Варіанти опису алгоритмів.
- •31. Функціональна структура абс.
- •33. Функціональна підсистема абс. Основні функціональні підсистеми абс. Призначення абс.
- •34. Загальна структурна схема побудови абс.
- •36. Характеристика підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку»
- •37. Характеристика підсистеми «Управління валютними операціями»
- •38. Характеристика підсистеми «Управління депозитами»
- •39. Характеристика підсистеми «Управління цінними паперами»
- •40. Характеристика підсистеми «Управління касою»
- •41. Характеристика підсистеми внутрішньобанківський облік
- •42. Характеристика підсистеми «Звітність банку»
- •43. Характеристика підсистеми «Управління розрахунками з використанням пластикових карток».
- •44. Характеристика підсистеми «Аналіз діяльності банку».
- •45. Модульний підхід до структуризації абс
- •46. «Клієнторієнтована стратегія» комерційного банку.
- •47.Технологія crm-систем. Функціональність crm-системи. Переваги crm-систем.
- •48.Функціональні модулі системи WinPeak crm:
- •49. Призначення iCrm-системи як самостійного елементу crm-систем.
- •50.Мета інтеграції crm-систем з модулями абс
- •51. Програмно-технічна платформа абс.
- •52. Основні питання вибору програмно-технічної платформи під час створення абс.
- •53. Типи субд та їх характеристика
- •54. Причини автоматизації банківської діяльності
- •55. Основні напрями автоматизації банківської діяльності
- •56. Рівні впровадження інформаційних технологій у сфері банківської діяльності
- •57. Рівні архітектури сеп
- •58. Технологія «Файл-сервер»: сутність функціонування, недоліки
- •59. Технологія «Клієнт-сервер»: сутність функціонування, переваги
- •60. Інформаційні мови. Мова програмування...
5.Реквізит: найменування (ім’я), значення, структура.
Реквізит- найменша інформаційна структурна одиниця ЕКІ.
За формою реквізит являє собою сукупність символів — знаків чи цифр, яка відбиває цілком певні властивості об’єкта. Реквізит є логічно неподільним елементом будь-якої іншої складнішої інформаційної сукупності. Подальший поділ реквізиту на менші складові порушує його зв’язок з певною властивістю об’єкта — тієї, яку він відбиває.
Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою.
Ім’я реквізиту слугує для його однозначного визначення. Під час автоматизованої обробки використовується й скорочене ім’я реквізиту — ідентифікатор. Він також однозначно визначає реквізит і, як правило, являє собою набір знаків і символів, котрий має обмеження за алфавітом, довжиною і т.ін., що їх накладають застосовувані технічні та програмні засоби.
Крім того, щоб формули й алгоритми обробки інформації можна було задавати чи публікувати, для реквізитів запроваджують буквено-цифрові позначення заздалегідь визначеними для цього мовами.
Значення реквізиту застосовують, щоб задати відповідну конкретну властивість об’єкта. Структура реквізиту — це спосіб заданя його значень, котрий визначається довжиною, типом і форматом подання значень.
Довжина реквізиту являє собою число знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою або змінною.
Тип реквізиту визначається тим, які властивості об’єкта він може відбивати. Розглядають числові, текстові та логічні типи.
Реквізити числового типу характеризують кількісні властивості об’єкта, що їх дістають у результаті обчислень або вимірювань, тобто значення таких реквізитів можна задати в числовій формі.
Реквізити числового типу називають ще реквізитами-основами, або кількісними атрибутами.
Реквізити текстового типу виражають, як правило, якісні властивості й характеризують обставини, за яких відбувався той чи інший процес або було здобуто ті чи інші значення кількісних атрибутів. Їх називають ще реквізитами-ознаками, або якісними атрибутами.
Реквізити логічного типу, або бульові, набувають лише двох значень: «істина» чи «хибність». Вони відбивають такі властивості об’єкта, які по суті можна поділити на дві протилежні групи.
6.Інформаційний масив та його характеристики
Однорідні інформаційні сукупності реквізитів, об’єднані спільним змістом, утворюють інформаційний масив (ІМА).
Основні елементи інформаційного масиву, які характеризуються послідовністю реквізитів,довжиною та типом — це записи масиву. Записи є тими елементами масиву, з якими здебільшого оперує користувач під час роботи з ним. Множина однорідних показників (документів) являє собою відповідний інформаційний масив.
Запис масиву характеризується переліком і послідовністю розміщення реквізитів (атрибутів), що входять до нього. Довжина запису дорівнює сумі довжин зазначених атрибутів.
Інформаційний масив як сукупність записів характеризується також ідентифікатором. Останній присвоюється масиву при його створенні і використовується для його відшукання та роботи з ним.
Записи в масиві можуть упорядковуватися за зростанням або спаданням значень відповідних атрибутів чи їх комбінацій. Ознака яка використовується для впорядкування є ключем впорядкування масиву. Кожний запис у масиві визначається своїм місцем у ньому або значеннями відповідних атрибутів.
Отже, задаючи ідентифікатор масиву, структуру його запису та ключові атрибути, повністю визначаємо його як інформаційну одиницю.