Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
strat_upravlenie.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
600.58 Кб
Скачать
  1. Які моделі та методи використовуються для «портфельного» аналізу й планування? Їх переваги і недоліки.

«Портфельний» аналіз та планування із самого початку розвитку використовували матричні моделі. Найпопулярнішими інструментами порівняння, аналізу та оцінки різних бізнес-напрямків у діяльності підприємства є двовимірні матриці, де використовуються будь-які пари стратегічно важливих локальних та системних критеріїв (показників)

Найчастіше використовуються матриці такого типу: росто-дольова матриця Бостонської консалтингової групи, «Скандстрат», «аналіз прихильності», 9-сек­ційна матриця «Дженерал-Електрик-Мак-Кінсі, а також матриця «балансу життєвих циклів».

Матриця BCG. свого часу була значним внеском до інструментарію стратегічного планування, оскільки пов’я­зувала ринкові чинники діяльності підприємства з фінансовими аспектами функціонування підприємства в коротко- та довгостроковій перспективі. Широке застосування цієї моделі пояснювалося можливістю формулювання типових фінансових заходів щодо окремих напрямків діяльності з виготовлення окремих видів продукції з різними ринково-виробничими характеристиками. Застосування матриці BCG допомогло усвідомити, що пріоритети в розподілі ресурсів підприємства можуть і мають змінюватися, і частково зрозуміти причини цих змін. Ще однією перевагою такого підходу було те, що створювалося підґрунтя для розробки та раціоналізації стратегій «зростання, стабілізації та виведення на ринок» окремих видів продуктів.

Матриця консалтингової фірми «Скандстрат» містить такі критерії, як «вигода покупця» (найчастіше використовується показник відношення ціни товару до «вигоди», яку отри­мує покупець при споживання товару, причому «вигода» визначається експертним шляхом) так і «вигода виробника» (найчастіше використовуються варіанти показників рентабельності — ROI, ROA, ROE та рентабельності продажу, одиниці продукції тощо).

Консалтингова фірма BZB запропонувала свою матрицю для аналізу та планування «портфелю». В цій моделі використовуються як критерії показники «значення товару для покупця» та «якість виконання». Такі критерії спрямовують аналіз на перевірку доцільності випуску тих чи інших товарів («значення товару») з необхідним рівнем якості («якість виконання»). Тобто, як і в матриці «Скандстрат» застосовується як ринкові (споживчі), так і виробничі критерії.В залежності від того, в який саме квадрант попаде той або інший вид продукції, спрямованість стратегічних рішень буде різна: або підвищувати значення товару для покупця («вигоду споживача» — за матрицею «Стандарт»), тобто впливати на парамет­ри попиту, або змінювати умови виробництва (підвищувати «якість виконання» — за BZB; зменшувати «вигоду виробника», тобто знижувати витрати чи підвищувати продуктивність — за матрицею «Скандстрат»), тобто впливати на виробництво. Так само, як й у попередній моделі, тут є подібні обмеження, що пояснюються досить жорсткою градацією класифікаційних ознак стосовно продуктів (бізнес-напрямків) до окремих квадрантів. Матриця BZB має використовуватися як один з інструментів при аналізі та плануванні портфеля підприємства, для розробки продуктово-товарних стратегій.

Більш розвиненою моделлю, яка використовується для портфельного аналізу та проектування, є дев’ятисекторна матриця, розроблена фахівцями консалтингової групи «Мак-Кінсі», яка співпрацювали з відомою фірмою «Дженерал Електрік» («GE-МсKincey»). У ній, на відміну від попередніх, використовуються системні критерії: «конкурентна позиція фірми» та «привабливість виду діяльності» Матриця «Дженерал-Електрік — Мак-Кінсі» має деякі переваги порівняно з матрицею БКГ. Розглянемо деякі з них.1. Наявність дев’яти секцій-квадрантів дає змогу оцінити не лише високий або низький темпи розвитку ринку, велику чи малу частку ринку, що обслуговується фірмою, а й виявити проміжні позиції. 2. Застосовано комплексні критерії, які більш детально характеризують позицію бізнес-напрямку на ринку; привабливість галузі та конкурентоспроможність підприємства.3. Використання досить широкого кола показників для формування комплексного критерію дає змогу оцінити внесок кожного та розробити відповідні заходи для виправлення, у разі потреби становища, що склалося.4. Більш розгорнена картина позицій бізнес-напрямків дає змогу спрямовувати ресурси для розвитку або підтримки в ті сфери, які характеризуються середньою або високою привабливіс­тю (прибутковістю) галузі та середньою або сильною конкурентоспроможністю, оскільки нерідко (як показали дослідження) саме ці продукти та бізнес-напрямки ставали найперспективнішими та найнадійнішими.

Життєвий цикл продукції характеризується різними етапами, на кожному з яких вона має різні показники.Щоб підприємство працювало ритмічно та прибутково, доцільно враховувати ці показники.Модель, що отримала назву «матриця балансу життєвого циклу СЗГ», запропонована Хофером і розвинена консалтинговою групою «Артур Літтл», містить 16 квадрантів, кожен з яких відбиває певний етап розвитку «життєвого циклу» та конкурентну позицію організації в галузі. Як і в попередніх моделях, розміри кола відповідають розмірам ринку, а сектори визначають ринкову частку, яку займає на ньому підприємство. На відміну від попередніх моделей, ця матриця змушує здійснювати аналіз у динаміці та балансування «життєвих циклів» окремих СЗГ (бізнес-напрямків) у «портфелі» фірми.

  1. Які варіанти диверсифікації існують? Вкажіть їх умови, переваги та недоліки. Чому конгломератна диверсифікація не завжди ефективна?

Стратегія  диверсифікації

Характеристики диверсифікації

Потенційні переваги

Потенційні бар’єри

І. Диверсифікація, пов’язана з використанням торгово-збутового потенціалу

Використання/поділ діяль­ності за збутом/точками збуту

Низькі збутові витрати (використання тих самих каналів);краще розуміння ринку;посилена технічна сторона пропозиції покуп­цям;розширений перелік зручностей для покупців (використання одного джерела);кращий доступ до покупців (декілька пропозицій для одного покупця)

Наявність різних звичок споживання продуктів (послуг) у однієї групи споживачів;різна ефективність продавців у пропонуванні різних продуктів (послуг);різна увага до різних продуктів, ураховуючи їхню привабливість для споживача

Використання/розділення післяпродажних послуг і ремонту

Низькі витрати на обслуговування (розділення існуючої, налагодженої системи);краще використання персоналу, що надає послуги (за рахунок ефективнішого викорис­тання робочого часу);швидке обслуговування при викликах

Потреби в різному обладнанні та/чи навичках персоналу при наданні послуг і ремонті;можливості обслуговування та ремонту безпосередньо самими споживачами

Використання єдиної торгової марки

Підвищення торгової марки та іміджу підприємства;збільшення довіри до торгової марки з боку споживачів (ще один якісний продукт процвітаючої фірми)

Втрата репутації внаслідок виготовлення та спроби продажу одного з виробів нижчої якості

Використання каналів  просування та реклами

Низькі витрати на просування нових товарів (використання тих самих каналів);великий вплив реклами на просування нових продуктів

Підходящі форми та методи реклами для нових товарів можуть бути іншими;підходящі терміни просування для нових товарів можуть бути іншими

Використання тих самих каналів розподілу

Низькі витрати на розподіл (для нових товарів);розширення можливостей в укладанні договорів з відомими оптовими та роздрібними торговцями по нових продуктах, а отже, розширення частки ринку, конкурентної позиції у ділерів, прибутковості підприємства

Ділери не погоджуються з домінуванням одного постачальника і віддають перевагу різним джерелам та лініям постачання;важко розділяти та використовувати канали розподілу в той час, як існують інші канали, здатні просувати вироблену продукцію

Використання наявної системи обробки замовлень

Низькі витрати на обробку замовлень нової продукції;затримка в купівлі продукту «на заміну» у покупця створює потребу в додаткових послугах з ремонту, розширює послуги

Розбіжність у циклах замовлень старих/но­вих продуктів і в додаткових послугах знижує ефективність системи замовлень

ІІ. Диверсифікація, пов’язана з використанням виробничого потенціалу

Використання наявної  системи постачання

Низькі витрати на постачання для нових продуктів;удосконалення системи постачання та якості поставок;поліпшення обслуговування з боку постачальника (як клієнта, що розвивається)

Потреби у МТР, що постачаються, різні за термінами, якістю та іншими специфікаційними ознаками;постачання для різних виробництв (заводів) потребує розміщення додаткових елементів системи постачання в децентралізованому режимі;централізована система не дає в таких умовах суттєвих переваг

Використання (розділення) виробничих потужностей

Низькі витрати на створення нових виробництв;краще використання виробничих потужностей: підвищення попиту на один вид продукту супроводжується зниженням попиту на інший;збільшення масштабу діяльності створює умови спрощення доступу до кращої технології та підвищення якості

Додаткові витрати при переході з виготов­лення одного виду продукту на інший (чим частіше ці переходи, тим вищі витрати);дороге спеціальне обладнання та інструменти використовуються недостатньо або потребують якісного переналагодження (з високими витратами) для виготовлення «непрофільної продукції»

Стратегія  диверсифікації

Характеристики диверсифікації

Потенційні переваги

Потенційні бар’єри

Використання (розділення) налагодженої системи експорту/імпорту та управління запасами

Низькі витрати на фрахт та витрати на управ­ління запасами (порівняно з налагодженням нової системи);підвищення надійності постачання (більша увага солідному замовникові);у разі збільшення кількості замовлень на постачання витрати на МТП зменшуються

Джерела постачання або заводи з виробництва нової продукції можуть бути так географічно розташовані, що переваги наявної системи не можуть бути використані;потреби в частоті та надійності поставок з експорту/імпорту для різних продуктів можуть бути різними

Нове використання продукту, технології виготовлення і/або системи конструкторсько-технологіч­ної розробки

Зниження витрат на вдосконалення продукту та/чи зміни в конструкції за рахунок економії часу, набуття знань і навичок при переході від однієї до іншої сфери діяльності;збільшення інноваційних можливостей організації за рахунок розвитку масштабів діяль­ності та залучення найкращих наукових та ін­женерних фахівців

Деякі технології виявляються непридатними для використання в різних напрямках (за умов вузької спеціалізації);витрати на переходи до інших продуктів вищі за їхню реальну вартість

Використання (розділення) існуючої системи адміністративної підтримки

Низькі витрати на забезпечення функціонування адміністративної та операційної підсистем (порівняно зі створенням нової)

Використання тієї самої системи адміністратив­ної підтримки стримує розвиток нового напрямку;

ІІІ. Диверсифікація, орієнтована на використання організаційно-управлінських елементів виробничого потенціалу

Використання (розділення) наявної технології управління, навичок персоналу та інформаційної системи (в особливості запатентованих «ноу-хау» різних типів)

Ефективна система переходу до нових сфер діяльності може створити умови для загального зниження витрат та подальшої диференціації;підвищення ефективності управління за рахунок удосконалення системи розробки та виконання стратегій, а також розуміння переліку й змісту ключових факторів конкурентоспроможності підприємства

Наявна система управління недосконала та надвитратна;при переході до нових напрямків діяльності майже не використовуються наявні досвід та навички персоналу;ризик, що запатентована інформація може бути використана конкурентом

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]