18.Навчання з питань охорони праці.

Є такі форми навчання з питань ОП і ТБ: курсове, спеціальне, інструктивне. Курсове навчання для ІТП буває планове, позапланове. Спеціальне навчання для працівників, котрі працюють на виробництвах з підвищеною небезпекою. Інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. 

Після навчання проводиться іспит і видається посвідчення. авчання та систематичне підвищення рівня знань працівників, населення України з питань ОП – один з основних принципів державної політики в галузі ОП, фундаментальна основа безпеки праці та необхідна умова удосконалення управління ОП і забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аваріям і травматизму на виробництві. Основним нормативним актом, що встановлює порядок та вид навчання, а також форми перевірки знань з ОП, є “Типове положення про навчання з питань ОП” від 26.01.2005. Цей нормативний документ, спрямований на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань ОП, яка проводиться з працівниками під час трудової діяльності, а також з учнями, вихованцями та студентами закладів освіти. Відповідають за дотримання навчальних планів і програм навчання з питань ОП, використання в повному обсязі відведеного для цього навчального часу, якість навчання в закладах освіти працівників, студентів, учнів та вихованців керівники відповідних закладів освіти. Контроль за дотриманням Типового положення про навчання з ОП здійснюють органи державного нагляду за ОП та служба ОП центральних та місцевих органів виконавчої влади.

22.Вплив шкідливих речовин на організм людини.11

Шкідлива речовина за певних умов може викликати як погіршення здоров’я так і захворювання (гострі та хронічні)

Гострі отруєння – за короткий час порушується функціональність організму при контакті мод. з речовинами.

Хронічні отруєння – за тривалий період невелика кількість речовин порушує здоров’я.

Небезпека речовин визначається токсичністю речовин (біолог.активн.)

Токсикологія вивчає механізм дії шкідливих речовин та засоби усунення отруєння

23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.

темп. –термометри

вологість – психрометри : августа і аспіраційний

швидкість руху повітря – анемометри (чашкові, крильчасті), кататермометри

теплове випром. – актемометри

атм.тиск – барометри

19.Основні причини виробничого травматизму.

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і проф. захворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні, економічні.

Організаційні причини

– відсутність або неякісне проведення навчань з питань ОП;– відсутність та недостатній контроль за станом ОП;– порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів;– невиконання заходів щодо ОП;– порушення технологічних регламентів, правил експлуатації обладнання, транспортних асобів, інструментарію;– порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування;– недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами;– використання устаткування, механізмів та інструмента не за призначенням;– незадовільна організація праці.

Технічні причини

• неполадки виробничого устаткування, механізмів, інструмента;– недосконалість технологічних процесів;– конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування;– брак засобів індивідуального захисту. 

Санітарно-гігієнічні причини

• підвищений вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин (вище ГДК);– недостатнє чи нераціональне освітлення;– підвищення рівня шуму, вібрації;– незадовільні метеорологічні умови;– наявність різноманітних випромінювань вище від допустимих значень;– порушення правил особистої гігієни.

Психофізіологічні причини

– помилкові дії внаслідок утоми працівників через надмірну важкість і напруженість роботи;– монотонність праці;– хворобливий стан працівника;– необережність;– невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі.

Економічні причини

– нерегулярна виплата зарплати;– низький заробіток;– неритмічність роботи;– прагнення до виконання понаднормової роботи;– робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.