- •1.Охорона праці – предмет, завдання, складові частини, основні терміни. Визначення і завдання предмета “Основи охорони праці”
- •2.Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •3.Нормативно-правові акти з охорони праці.
- •9.Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті.
- •4.Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
- •7.Охорона праці неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення вимог охорони праці.
- •11. Фінансування охорони праці.
- •12.Державне управління охороною праці. Повноваження Держнаглядохоронпраці.
- •13.Державний нагляд за охороною праці.
- •14.Види контролю за станом охорони праці.
- •15.Служба охорони праці підприємства, організації.
- •16.Основні повноваження служби охорони праці на підприємстві.
- •17.Комісія з питань охорони праці на підприємстві.
- •18.Навчання з питань охорони праці.
- •22.Вплив шкідливих речовин на організм людини.11
- •23. Прилади для вимірювання метеорологічних умов.
- •20.Методи аналізу виробничого травматизму.
- •21. Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя.
- •23.Нормування шкідливих речовин.12
- •24.Захист від дії шкідливих речовин.13
- •25.Мікроклімат виробничих приміщень. Нормування метеорологічних умов.14
- •26.Нормування метрологічних умов
- •29.Призначення та класифікація систем вентиляції.15
- •27. Загальні заходи нормалізації мікроклімату
- •31.Механічні вентиляції:
- •32. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •33. 34.Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення.16
- •35.Природнє освітлення. Нормування.17
- •36.Штучне освітлення нормування та забезпечення.18
- •37. Шум, вплив на організм людини, кількісні показники шуму.
- •41.42 .Класифікація іонізуючих випромінювань. Нормування метеорологічних умов.20
- •43 .Дія електричного струму на організм людини.
- •44.Фактори які визначають ступінь ураження електричним струмом.
- •45.Класифікація приміщень за електричною небезпекою.22
- •46.Двохфазне та однофазне включення в електричну мережу.23
- •48.Технічні засоби безпеки електроустановок за нормальних режимів роботи.
- •49.Технічні засоби безпеки електроустановок у аварійних режимах роботи.
- •47. Причини електротравм
- •50.Захисне заземлення.
- •51.Небезпечні фактори пожежі. Причини пожеж.27
- •51.Небезпечні фактори пожежі:
- •52.Теоритичні основи процесу горіння.28
- •53.Показники пожежовибухонебезпечності речовин.29
- •54. Система попередження пожеж
- •55Класифікація приміщення за вибухонебезпекою.30
- •56. Система протипожежного захисту.
- •58. Способи та засоби гасіння пожеж
- •59. Первинні засоби гасіння пожежи
- •60. Види пожежної охорони
- •61. Державний пожежний нагляд. Повноваження державного пожежного інспектора.
2.Основні законодавчі акти про охорону праці.
Законодавчими актами, що визначають основні положення з ОП, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються Кабінетом Міністрів, Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, МОЗ України, Міністерством енергетики України та іншими відомствами. Загальними законами України, що визначають основні положення з ОП, є: – Конституція України (КУ); – Кодекс законів про працю України (КЗпП); – Закони України: – “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”; – “Про охорону праці” від 21.11.2002 р.; – “Про охорону здоров’я”; – “Про пожежну безпеку” від 18.09.2003 р.; – “Про використання ядерної енергії та радіаційний захист“; – “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” від 2.07.2002 р. Спеціальними законодавчими актами є міжгалузеві і галузеві акти про ОП: – Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП); – Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБП); – Державні стандарти України (ДСТУ); – Будівельні норми і правила БНіП(СНиП); – Санітарні норми (СН); – Санітарні норми і правила (СанНиП, ДсанПіН, ДСН); – Правила будови електроустановок ПБЕ(ПУЭ); – Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (ПТЕЕС); – Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок (ПБЕЕС); – Норми радіаційної безпеки НРБ; – Правила безпеки при використанні газів тощо. Основоположним законодавчим документом в галузі ОП є Закон України “Про охорону праці”, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.
3.Нормативно-правові акти з охорони праці.
Нормативно-правові акти з ОП (НПАОП) – це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових для виконання. Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії НПАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Міжгалузевий нормативно-правовий акт про ОП – це НПАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи і організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності.
Галузевий нормативно-правовий акт з ОП – це НПАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, і організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.
Група для міжгалузевих нормативних актів має цифрове позначення залежно від державних органів, які їх затвердили:
0.00 – Держнаглядохоронпраці;
0.03 – Міністерство охорони здоров’я;
0.06 – Держстандарт.
9.Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або в разі їх смерті.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.