1. Вказівки на відповідність звітності вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності;

(МСБО 1 підкреслює, що фінансові звіти не слід характеризувати як відповідають МСФЗ, якщо вони не задовольняють усім вимогам міжнародних стандартів фінансової звітності).

2. Виклад застосованих облікових політик;

У викладі істотних облікових політик варто розкривати:

а) основу (чи основи) оцінки, що застосовується при підготовці фінансової звітності;

б) інші облікові політики, використання яких доречно для розуміння финансової звітності.

Виклад застосованих основ оцінки дає можливість зрозуміти:

- як оцінюються статті звітності (за фактичною історичною собівартостю, за справедливою вартістю тощо). Якщо у фінансових звітах застосовуються кілька основ оцінки (наприклад, у результаті переоцінки основних засобів), важливо указати відповідні види активів і зобов'язань, до яких застосована та чи інша основа оцінки.

- які методи обліку застосовані. н-д, амортизації (прямолінійний, виробничий) або спосіб відображення частки в спільних підприємствах згідно МСБО 31: методом пропорційної чи консолідації методом участі в капіталі.

Приймаючи рішення про розкриття визначеної облікової політики, варто враховувати характер діяльності підприємства. Наприклад, якщо підприємство здійснює значну зовнішньоекономічну діяльність, очікуваним є розкриття інформації про політику по визнанню прибутків / збитків від курсових різниць.

Перелік статей розкриття. Зазвичай, у примітках до фінансових звітів розкривають облікові політики відносно: визнання доходів; принципів консолідації; об'єднання бізнесу; частки в спільних підприємствах; визнання та амортизації матеріальних і нематеріальних активів; витрат на позики; будівельних контрактів; інвестиційної нерухомості; фінансових інструментів; запасів; податків, включаючи відстрочені; забезпечень; виплат працівникам; переводу і хеджувания іноземної валюти; визначення сегментів і основи розподолу витрат між сегментами; визначення коштів і їхніх еквівалентів; державних грантів і т.п.

Розкриття суджень. Судження керівництва є основою застосування облікових політик підприємства, що мають найбільш істотний вплив на суми, визнані у фінансових звітах.

3. Пояснювальна інформація щодо статей, приведених безпосередньо в основних формах финансових звітів;

Примітки до фінансових звітів у міру можливості варто подавати систематично (у тому порядку, у якому представлені кожна стаття і кожен фінансовий звіт).

До кожної статті кожного фінансового звіту варто робити перехресні посилання на будь-яку пов'язану з ними інформацію в примітках.

4. Інші розкриття.

У примітках до фінансових звітів варто також розкривати:

1. суму дивідендів, запропонованих чи оголошених до того, як фінансові звіти були затверджені до випуску, але не визнаних як розподол капіталу між власниками протягом звітного періоду, і зв'язану суму на акцію;

2. суму будь-яких невизнаних кумулятивних привілейованих дивідендів.

Крім того, якщо це не відбито у фінансових звітах, у примітках варто подати наступну інформацію:

• місце розташування і юридична форма підприємства, країна його реєстрації й адреса

зареєстрованого офісу (чи основне місце діяльності);

• опис характеру операцій підприємства і його основної діяльності;

• назва материнського підприємства і кінцевого материнського підприємства групи.