Стадії державної реєстрації:

1. подача спільної заяви про реєстрацію шлюбу особисто до органів реєстрації особами, які бажають вступити у шлюб чи представниками, що мають довіреність; заява подається в будь-який орган реєстрації актів цивільного стану. Разом з документами представляється паспорт (або документ, який замінює його) і документ, що посвідчує відсутність перепон для укладення шлюбу (свідоцтво про смерть, про розірвання шлюбу), якщо особа не досягла 18 років свідоцтво про народження, а також копія рішення суду про надання права на шлюб;

2. ознайомлення наречених з їх правами та обов’язками;

3. заручини – після подання заяви особи набувають статус наречених, що дає їм можливість здійснювати безкоштовне дослідження їх стану здоров’я за державний рахунок, відповідно до ПКМУ;

правові наслідки статусу наречених передбачені ч.4 ст. 31 СКУ

4. розгляд заяви про реєстрацію шлюбу;

на протязі 1 місяці протягом якого повинна бути здійснена державна реєстрація. Можна здійснити реєстрацію раніше за заявою наречених у зв’язку з наявністю поважних причин (тяжка хвороба).

У разі надходження заяви від заінтересованої особи на укладення шлюбу має бути підкріплено відповідним доказом. Керівник органу має право відстрочити державну реєстрацію на строк не більше 3 місяців для здійснення перевірки поданих фактів щодо перешкоджання. Рішення про відстрочення може бути оскаржене до суду.

5. Реєстрація шлюбу – як правило у приміщенні органу державної реєстрації, за заявою наречених у іншому місці; присутність наречених для реєстрації є обов’язковою через представника не дозволяється.

Якщо протягом 3місяців з моменту подання заяви, якщо наречені не з’являються – процедура реєстрації починається знову.

Після державної реєстрації у паспорті робиться відмітка.

Тема: Недійсність шлюбу (24.02.2012)

1. Підстави, порядок визнання шлюбу недійсним

2. Правові наслідки недійсності шлюбу

3. Визнання шлюбу неукладеним

Недійсним може бути визнаним лише укладений шлюб, тобто той шлюб, який зареєстрований відповідно до формальних умов укладення шлюбу (процедура реєстрації), однак разом з тим є порушення матеріальних вимог укладення шлюбу:

• Досягнення шлюбного віку;

• Добровільність шлюбу;

• Одношлюбність;

• Відсутність близького, кровного споріднення або споріднення заснованого на усиновленні;

• Приховування інформації про наявність у особи тяжкої хвороби, що є небезпечним для іншого подружжя або його нащадків.

Порушення формальних вимог не може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

СКУ вказує на вичерпний перелік для визнання шлюбу недійсним.

У СП діє презумпція дійсності шлюбу (ст. 37 СКУ, ч.3 ст. 10 ЦПК – у судовій процедурі кожна із сторін повинна довести ті вимоги або заперечення про які вона стверджувати; ч.5 ст. 12 ЦКУ – презумпція, правомірна поведінка особи при реалізації свого права).

Залежно від того, які саме вимоги ЗУ щодо укладення шлюбу були порушені недійсні шлюбі поділяються на:

• Абсолютно недійсні шлюби (нікчемні) – такий шлюб визнається недійсним не за рішенням суду, а за рішенням РАЦСу через анулювання актового запису про укладення шлюбу на підставі поданої заяви заінтересованої особи, до якої додаються додаткові докази. Актовий запис анулюється незалежно від смерті осіб, що перебувають у шлюбі, а також розірвання такого шлюбу.

Абсолютно недійсні шлюби визнаються недійсними з моменту їх укладення – зворотна дія у часі.

До них належать шлюби, що:

• Зареєстровані з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (порушення принципу одношлюбності);

Добросовісність одного з подружжя (не знав та не повинен був знати) не впливає на визнання такого шлюбу недійсним.

Сюди не підпадають шлюби, які були укладені після оголошення попереднього подружжя померлим, оскільки правовий наслідок цього юридичного факту є припинення шлюбних відносин, а відтак при вступі до нового шлюбу не порушується принцип одношлюбності.

Інша ситуація у разі визнання особи безвісно відсутньої – попередній шлюб не припиняється, укладення нового шлюбу є забороненим.

Nota bene! Окремий випадок, коли шлюб зареєстрований з особою, яка перебуває у іншому шлюбі, однак, анулювання актового запису щодо другого шлюбу ще не здійснено і якщо попередній шлюб з якихось причин буде припинений, то другий шлюб не буде визнаватися недійсним, однак буде вважатися дійсним не з моменту укладення, а з моменту припинення попереднього шлюбу відповідно до ч.5 ст. 33 СКУ;

• Зареєстрований між особою прямої лінії споріднення, а також між рідними (повно рідними, неповно рідними) братом і сестрою (порушення принципу відсутності кровного споріднення)

Перешкодою для укладення шлюбу є не лише родинні зв’язки, але й і позашлюбна родинність;

• Зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною (тут має місце дефект волі)

• Відносно (обумовлено) недійсні – на відміну від 1 групи ця категорія шлюбів визнається недійсним, якщо на момент прийняття судового рішення щодо недійсності такого шлюбу є дійсним обставини, з яким Закон України встановлює для суду обов’язковість визнання шлюбу недійсним.

Шлюби другої групи визнаються недійсним тільки рішенням суду, а не рішенням органів РАЦСу.

До цієї групи відносяться такі види:

ті, що зареєстровані без вільної згоди одного із подружжя (порушення принципу добровільності)

дефект волі пов’язаний з наступними обставинами:

1. Укладення шлюбу з особою, яка з різних причин не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати своїми діями (стан афекту, тимчасовий розлад, стан сп’яніння)

Для встановлення факту в суд може проводиться судово-психологічна і судово-психіатричні експертизи;

2. Укладення шлюбу під примусом (фізичне, психологічне насильство), інший неправомірний вплив

Дефект воли викликаний недієздатністю особи не підпадає під цю підставу, оскільки має наслідком нікчемність шлюбу і для визнання його недійсності до суду звертатися не обов’язково;

фіктивний шлюб – укладення без наміру створити сім’ю та набуття прав та обов’язків подружжя; достатньо, щоб таких цілей не мав хоча б один із подружжя (у ЦП ознака фіктивності повинна бути властивою діям обох сторін правопорушення)

У фіктивному шлюбі внутрішня воля не співпадає із зовнішнім її проявом.

Фіктивний шлюб завжди характеризується умисними діями.

За своєю метою такий шлюб підпадає під удавану угоду (укладення шлюбу має намір приховання своєї справжньої цілі – право на отримання громадянства за спрощеною процедурою, отримання житлової площі);

Шлюби другої групи не можуть бути визнані недійсними, якщо на момент розгляду справи відпадуть підстави їх недійсності, тобто відбудеться санація (оздоровлення) шлюбу.

Фіктивний шлюб слід відмежовувати від:

неіснуючого шлюбу – фактичні шлюбні відносини, що не пройшли державної реєстрації, а тому з правової точки зору є фікцією, що не бути мати правового наслідку доки ці відносини не будуть легалізовані у встановленому Законом України порядку

неукладений шлюб – шлюб, зареєстрований без присутності нареченого чи нареченої (порушення першої з формальних вимог укладення шлюбу)

шлюб з розрахунку – шлюб, що укладений з корисливої мети, але в той же час з метою створення сім’ї, а відтак такий шлюб не може бути визнаний недійсним.

• шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду (оспорювані)

такі шлюби не обов’язково мають бути визнані недійсними на відміну від двох попередніх груп – це право суду, а не обов’язок. Кінцеве судове рішення залежить від обставин справи, інтересів осіб, які перебувають у шлюбі, інших обставин, що мають істотне значення.

Сюди відносяться шлюби:

1. зареєстровані між усиновлювачем і усиновленою дитиною без попереднього скасування усиновлення; такий шлюб може бути визнаний дійсним при скасуванні судом усиновлення;

2. зареєстрований між двоюрідним братом та сестрою між тіткою і дядьком та племінником-племінницею відповідно

3. зареєстровані з особою, яка приховала свою тяжку хворобу (це передусім хронічне захворювання, чіткого переліку не має в законодавстві)

4. мають бути навмисні дії щодо приховування тяжкої хвороби, тобто якщо особа не знала, що вона мала хворобу до укладення шлюбу. Сам факт виявлений в шлюбі, хоча хвороба і виникла до шлюбу, то це не буде підставою для визнання шлюбу недійсним, але можна ставити питання про розірвання шлюбу;

5. зареєстрований з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій судом не було надано таке рішення (підробка паспорту чи рішення суду).

Вагітність чи народження дитини в шлюбах 3 групи позбавляє суд права визнати шлюб недійсним, окрім шлюбу з особою, яка приховала свою тяжку хворобу.

З позовом про визнання шлюбу недійсним можуть звернутися:

1. жінка / чоловік

2. інші особи, права яких порушені через реєстрацію шлюбу

3. батьки

4. опікуни, піклувальники

5. орган опіки та піклування

Розірвання шлюбу, смерть подружжя не є підставою для невизнання шлюбу недійсним, однак якщо за рішенням суду шлюб раніше був розірваний, то такий шлюб може бути визнаний недійсним лише після скасування рішення про його розірвання.

Позовна давність до позовів про недійсність не застосовується. Шлюб визнається недійсним з моменту укладення. У разі наявності у шлюбі дитини участь органу опіки та піклування є обов’язковою.

Визнання шлюбу недійсним має для сторін лише ті правові наслідки, які пов’язані з його недійсністю.

Залежно від добросовісності чи недобросовісності сторони у недійсному шлюбі, правові наслідки для них можуть мати лише негативні чи негативні разом з позитивними.

До негативних наслідків відносяться:

1. Особа визнається такою, що не перебувала у шлюбі;

2. У особи не виникає жодних особистих чи майнових прав, що випливають зі шлюбу (втрата права на спадщину);

3. Недійсність шлюбного договору;

4. До майна, що було придбано спільно застосовуються не норми щодо спільної сумісної власності , а норми щодо спільної часткової власності у разі якщо добросовісна сторона недійсного шлюбу не буде заперечувати щодо цього;

5. Недобросовісна сторона має повернути всі аліменти, отримані від іншої особи, оскільки вони вважаються одержаними з неналежної правової підстави; аліментні платежі підлягають поверненню відповідно до положень ЦКУ, але не більше як за 3 роки;

6. Втрата права проживання в житлових приміщеннях іншої особи і може бути виселеним;

7. Втрата права іменуватися прізвищем іншої особи.

Добросовісна сторона підпадає під негативні наслідки 1-3.

Позитивні наслідки для добросовісної сторони:

1. Одержання права на поділ майна на праві спільної сумісної власності, якщо це в її інтересах;

2. Отримання права на проживання в житловому приміщенні іншої недобросовісної особи, до якої вона заселилася у зв’язку з укладенням недійсного шлюбу;

3. Право на аліменти (75, 86, 88 СКУ);

4. Отримує право на повернення оплачених аліментів недобросовісної сторони;

5. Має право на збереження за собою прізвища недобросовісної особи, яке вона отримала перебуваючи у недійсному шлюбі;

6. Право на виселення недобросовісної особи із своєї житлової площі.

Визнання шлюбу недійсним не впливає на право дітей, народжених у такому шлюбі – такий же статус, що і у дітей народжених у шлюбі.

Неукладений шлюб – це шлюб, який не породжує для сторін жодних прав та обов’язків, на відміну від недійсного любу правові наслідки взагалі не наступають.

СКУ передбачає одну підставу – відсутність при реєстрації шлюбу наречених або одного з них.

В юридичній літературі існує думка щодо віднесення до неукладеного шлюбу, що реєструвалися за підробленими документами або за довіреністю вважається, що підроблений документ або довіреність вважається недійсним, оскільки у подружжя залишається певні права, наприклад, права на житлову площу.

Це помилкове твердження:

1. Наслідки недійсності шлюбу не дозволяють збереження права на житлову площу;

2. Це визнання шлюбу недійсним у зв’язку з наявністю дефекту волі у добросовісної сторони, а саме її оману.

Тобто, коли факт підробки буде виявлений і добросовісна сторона не підтвердить свою згоду на перебування у шлюбі – такий шлюб має бути визнаний недійсним.

За заявою заінтересованою особи чи прокурора органи РАЦСу анулюється за рішенням суду.

Не діє презумпція батьківства чоловіка.