2. Умови та порядок укладення шлюбу

Під умовами розуміємо обставини, наявність яких є необхідною для державної реєстрації шлюбу:

1. різностатевість осіб – випливає із визначення шлюбу у ст. 21

2. досягнення шлюбного віку – для жінок 17 років, для чоловіків 18 років; досягнення шлюбного віку повинно відбуватися на день реєстрації шлюбу, а відтак заяву на укладення шлюбу може подати особа, яка не досягла шлюбного віку, але досягне його на момент реєстрації.

судом може бути надано право особі, яка не досягла шлюбного віку, але досягла 14 років, право на укладення шлюбу, у разі якщо це відповідає її інтересам (такими обставинами можуть бути: фактичне утворення сім’ї, вагітність, народження дитини, тяжке захворювання тощо). Суд розглядає таку заяву за правилами окремого провадження, до участі у справі залучаються один або двоє батьків неповнолітньої особи, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші зацікавлені особи. Шлюб своїм рішенням не знижує шлюбний вік, однак, надає право на шлюбні відносини.

Максимальний віковий ценз не встановлений.

3. добровільність шлюбу – шлюб ґрунтується на вільній згоди чоловіка та жінки, порушення добровільності укладення шлюбу, означає наявність дефекту волі, що є підставою для визнання такого шлюбу недійсним.

Дефект волі може проявлятися у наступних випадках: а) це укладення шлюбу з недієздатною особою, тобто добровільність має передбачати узгодження зовнішнього волевиявлення з внутрішньою волею особи б) укладення шлюбу з особою, яка з інших причин, ніж недієздатність, не усвідомлювала значення своїх дій та / або не могла керувати ними – стан афекту, тимчасовий психічний розлад, сп’яніння тощо; в) укладення шлюбу під примусом (фізичного чи психологічного насильства – ст. 40) або впливом іншої неправомірної дії на волю особи (обман)

4. намір створити сім’ю та набути прав та обов’язків подружжя - якщо такого наміру немає, за рішенням суду такий шлюб може бути визнаний недійсним у зв’язку з його фіктивністю

5. відсутність обставин, що перешкоджають укладенню шлюбу – негативні умови укладення шлюбу – до них відносять: одношлюбність (не дозволяється перебування у інших шлюбних відносинах), наявність родинних та прирівняних до них зв’язків (у шлюбі не можуть перебувати: особи, які є родичами прямої лінії споріднення по висхідній та нисхідній лініях, рідні (повно рідні та неповно рідні) брат і сестра, двоюрідні брат та сестра, рідна тітка та дядько відповідно з племінником та племінницею (бокова лінія споріднення).

Ці заборони в рамках споріднення є абсолютними.

Існують і відносні перешкоди для укладення шлюбу, але вони можуть бути зняті:

а) забороняється укладення шлюбу між усиновлювачем та усиновленою особою доки між ними будуть існувати такі відносини – у випадку скасування усиновлення можуть вступити у шлюб;

у шлюбних правовідносинах значення має як юридична спорідненість, так і фактична (кровна) спорідненість, більш далека спорідненість, ніж зазначена вище, не бути перешкодою для укладення шлюбу. Перелік умов укладення шлюбу є вичерпним, умови, що перераховані у п.1-4 є позитивними умовами, в п.5 – негативними або перешкодами для укладення шлюбу. Перешкоди поділяються на абсолютні та відносні.

Слід відрізняти неукладений шлюб від недійсного шлюбу.

Недійсним може визнаватися лише укладений шлюб і не може бути визнаний недійним неукладений шлюб.

В юридичній літературі у якості відносної перешкоди укладення шлюбу визнається приховання однією з осіб, що подали заявку на реєстрацію шлюбу, тяжкої хвороби, небезпечної для другої особи, а також для нащадків майбутнього подружжя (ч.3 ст. 41), однак, насправді, цю норму не можна вважати перешкодою для укладення шлюбу, оскільки вона не заважає процесу державної реєстрації, а лише може бути підставою потім після реєстрації для визнання такого шлюбу недійсним. Саме тому в ч.3 ст. 41 норма сформульована у звершеному часі – «приховала», і не згадується ця норма у Главі 3 «Загальні положення про шлюб», закон не передбачає можливості відмови у державній реєстрації шлюбу за медичними показаннями, це може лише впливати на добровільний вибір особи щодо укладення шлюбу.

Умови шлюбу також можна поділити на: а) матеріальні (це ті, що перераховані в п.1-5), б) формальні умови (визначають форму шлюбу – світський характер – і процедуру здійснення державної реєстрації шлюбу.