- •Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •2. Основні функції філософії.
- •3,Діалогічна природа філософського знання.
- •4, Пояття матеріїї та її будова.
- •6, Співвідношення природи та суспільства у розвитку світу
- •7. Вчення про людину в марксизмі.
- •8. Проблема людини в екзистенціалізмі
- •9. Сучасні підходи до осмислення людини.
- •10, Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •11, Відчуження людини від її сутності
- •12, Передумови розвитку особистості. Свобода та відповідальність.
- •13. Відображення та його форми. Мислення як атрибут субстанції
- •14, Ідеальне в змісті свідомості. Свідомість і мова.
- •15. Структура та функції свідомості
- •16, Форми суспільної свідомості
- •17. Об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •18. Суперечності емпіризму та раціоналізму
- •19. Розсудок та розум.
- •20. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
- •21. Відмінності пізнання у філософії та природничих науках
- •22. Метафізична та діалектична концепції розвитку
- •23. Ідея розвитку в історії філософської думки
- •24. Альтернативні концепції розвитку
- •26. Діалектика та метафізика сучасного суспільства
- •27. Суспільство та спільнота.
- •28. Рушійні сили розвитку суспільства
- •29. Суспільні відносини та їх структура.
- •30. Матеріальне та духовне виробництво
- •31. Економіка в системі суспільних відносин.
- •32. Місце людини в філософії економіки.
- •33. Духовна та матеріальна культура.
- •34. Діалогічний характер культури.
- •35. Людина як творець та творіння культури.
- •38. Структура моралі: норми, принципи, ціннісні орієнтації.
- •39. Цінності та їх класифікація.
- •40. Етична проблематика в економічній діяльності.
- •41 Історичні етапи становлення філософії релігії.
- •42. Сучасна філософія релігії.
- •43. Роль і місце релігії в сучасному світі.
- •44. Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності релігії».
- •45. Типи цивілізації в історії: традиційне, індустріальне, постіндустріальне суспільство.
- •46. Криза індустріальної цивілізації те перехід до постіндустріальної. Проблеми та перспективи
- •47. Особливості «інформаційного суспільства».
- •48. Філософські аспекти глобалізації.
- •49.Технократизм та гуманізм. Проблеми технологічного прогресу.
- •50. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
- •1Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •Основні функції філософії.
27. Суспільство та спільнота.
Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність всіх форм і способів взаємодії і об'єднання людей. В такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство, як система взаємодії людей, визначається певними внутрішніми суперечностями – між природою і суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю. Ці зв'язки стали основою для розробки різноманітних соціологічних концепцій суспільства.
В розумінні поняття “суспільство” потрібно виділяти два аспекти, два виміри – індивідуальний і соціальний. По-перше, суспільство – це самі люди в їх суспільних відносинах. Всі суспільні явища є врешті-решт результатом дій індивідів, їхніх цілей, бажань, думок, вільного вибору. Причому діють ці індивіди не відокремлено один від одного, тому суспільство є не просто сукупністю індивідів, а відкритою системою їх спілкування, взаємозв'язків і взаємодій. По-друге, суспільство є такою системою, що здатна до саморегуляції. Процес упорядкування та організації суспільних відносин породжує відносно самостійні і незалежні від індивідів форми суспільної інтеграції і регулювання відносин між індивідами, між соціальними спільнотами, між людиною і природою (виникає система норм і правил, прав і обов'язків, заборон і дозволів).
Спільнота — це група людей, які відчувають досить спільного між собою з якої б то не було причини, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури
28. Рушійні сили розвитку суспільства
У соціальній філософії рушійними силами розвитку суспільства вважають різні суспільні явища: об'єктивні суспільні суперечності, продуктивні сили, спосіб виробництва та обміну, розподіл праці, дії великих мас людей, народів, соціальні революції, потреби та інтереси, ідеальні мотиви тощо. Рушійні сили розвитку суспільства пов'язані насамперед з діяльністю людей.
29. Суспільні відносини та їх структура.
Соціальні стосунки або Суспільні стосунки — різні взаємодії та відносини між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Суспільні відносини виникають:
Між індивідами як частиною соціальної групи;
Між групами індивідів;
Між окремими індивідами та групами індивідів.
Види:-матеріально-економічні; соціально-політичні
30. Матеріальне та духовне виробництво
Духовне виробництво – це вся багатогранна діяльність людей з виробництва, розподілу, обміну споживання та збереження духовних цінностей. Під духовними цінностями розуміють ідеї, уявлення, наукові знання, ідеали, виробництво яких здійснюється за допомогою певних соціальних інститутів. Духовне виробництво охоплює освіту, ідейне, моральне, релігійне, естетичне, правове виховання, різні форми залучення людей до духовної культури через систему культурно-масових закладів, просвітницьких організацій, засобів масової інформації тощо. Результатом духовного виробництва є нові духовні, інтелектуальні та фізичні якості людини і насамперед наука та мистецтво
Матеріа́льне виробни́цтво — виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, земельних, ремонтних робіт.
Метою матеріального виробництва є випуск продукції, що задовольняє потреби людини або системи.