- •Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •2. Основні функції філософії.
- •3,Діалогічна природа філософського знання.
- •4, Пояття матеріїї та її будова.
- •6, Співвідношення природи та суспільства у розвитку світу
- •7. Вчення про людину в марксизмі.
- •8. Проблема людини в екзистенціалізмі
- •9. Сучасні підходи до осмислення людини.
- •10, Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість.
- •11, Відчуження людини від її сутності
- •12, Передумови розвитку особистості. Свобода та відповідальність.
- •13. Відображення та його форми. Мислення як атрибут субстанції
- •14, Ідеальне в змісті свідомості. Свідомість і мова.
- •15. Структура та функції свідомості
- •16, Форми суспільної свідомості
- •17. Об’єкт та суб’єкт пізнання.
- •18. Суперечності емпіризму та раціоналізму
- •19. Розсудок та розум.
- •20. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.
- •21. Відмінності пізнання у філософії та природничих науках
- •22. Метафізична та діалектична концепції розвитку
- •23. Ідея розвитку в історії філософської думки
- •24. Альтернативні концепції розвитку
- •26. Діалектика та метафізика сучасного суспільства
- •27. Суспільство та спільнота.
- •28. Рушійні сили розвитку суспільства
- •29. Суспільні відносини та їх структура.
- •30. Матеріальне та духовне виробництво
- •31. Економіка в системі суспільних відносин.
- •32. Місце людини в філософії економіки.
- •33. Духовна та матеріальна культура.
- •34. Діалогічний характер культури.
- •35. Людина як творець та творіння культури.
- •38. Структура моралі: норми, принципи, ціннісні орієнтації.
- •39. Цінності та їх класифікація.
- •40. Етична проблематика в економічній діяльності.
- •41 Історичні етапи становлення філософії релігії.
- •42. Сучасна філософія релігії.
- •43. Роль і місце релігії в сучасному світі.
- •44. Критичний та апологетичний підходи до визначення сутності релігії».
- •45. Типи цивілізації в історії: традиційне, індустріальне, постіндустріальне суспільство.
- •46. Криза індустріальної цивілізації те перехід до постіндустріальної. Проблеми та перспективи
- •47. Особливості «інформаційного суспільства».
- •48. Філософські аспекти глобалізації.
- •49.Технократизм та гуманізм. Проблеми технологічного прогресу.
- •50. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
- •1Сутність, структура та історичні типи світогляду
- •Основні функції філософії.
47. Особливості «інформаційного суспільства».
- збільшення ролі інформації і знань в житті сус-ва;
- зростання к-кості людей зайнятих у ІТ;
- зростання інформатизації та ролі ІТ в сусп.. та госп. Відносинах;
- створення глобального інформаційного простору, який забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей.
48. Філософські аспекти глобалізації.
Найважливішими напрямами екологічної політики є такі:
> допустимі форми
використання природоохоронного по тенціалу на основі планування, стимулювання та контролю з боку держави;
> створення та впровадження екологосумісних технологій
> моніторинг, експертиза, гласність;
> виховання дбайливого ставлення до природи у всіх громадян тощо.Кожна країна розробляє свої специфічні напрями екологічної політики
49.Технократизм та гуманізм. Проблеми технологічного прогресу.
Технократичне розуміння людини виразилося у її віддаленні від умов існування, що є гармонійними для її природи. Людина втратила зв’язок із природою в ритмі своєї повсякденної діяльності, що навіюються іншими ритмами прискорюваного прогресу, відсторонилась від органічності і цілісності. Вона стала обмеженою суспільством, людьми, соціальною групою і просторово, й творчо. Її відношення із природою так само тотально детерміновані суспільством і культурою, що призводить до неадекватності її сутності і розриву всіх зв’язків зі світом, притаманному одномірному існуванню.
Технократизм --це перебільшення ролі вузько-спеціальних знань і недооцінка ролі знаньгуманітарних, якщо мати на увазі систему вищої освіти
Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.
50. Соціальне передбачення та прогнозування: типи, методи, функції.
Соціальне прогнозування - це спеціальне дослідження про ймовірні перспективи розвитку соціального об’єкта. До того ж об’єктом може бути і соціальне явище, процес, і соціальний прошарок, і соціальне становище особистості. Метою соціального прогнозування є підготовка науково обґрунтованих пропозицій про те, в якому напрямку бажаний розвиток соціального об’єкта. Якщо ми маємо справу з визначеним соціальним явищем, то метою наукового прогнозу буде не просто передбачення його становище в майбутньому, але і виробка мір, які дозволяють у потрібному напрямку вплинути на це явище. Отже , в ході наукового прогнозування вирішуються дві головні задачі:
- визначається і мотивується мета ймовірного розвитку об’єкта;
- визначаються засоби і способи досягнення цієї мети.
За проблемно-цільовим критерієм соціальне прогнозування поділяється на пошукове й нормативне.
Пошукове соціальне прогнозування полягає у визначенні імовірнісного стану об'єкта управління в майбутньому на основі аналізу особливостей його розвитку в минулому.
Нормативне прогнозування — це визначення засобів для досягнення бажаного стану об'єкта чи заданої мети.
За критерієм часу соціальне прогнозування поділяється на оперативне, короткотермінове і довготермінове.
Соціальне прогнозування використовує такий специфічний метод, як експертне опитування.
Соціальне експертне опитування належить до якісних методів соціального прогнозування. Воно ґрунтується на логічному аналізі об'єктів управління, проводиться за загальними принципами, має на меті виявлення довготермінових проблем і визначення способів їх розв'язання.