43. Правовий режим земель трубопровідного транспорту

До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні тру­бопроводи та їх споруди, а також під наземні спору­ди підземних трубопроводів. Суспільні відносини в галузі функціонування тру­бопровідного транспорту регулюються законами «Про транспорт», «Про трубопровідний транспорт» та інши­ми актами законодавства України. Магістральний трубопровідний транспорт є об'єктом державної власності і має важливе народногосподар­ське та оборонне значення. Приватизація, а також зміна власності державних підприємств магістрального тру­бопровідного транспорту забороняється законом. Функціонування трубопровідного транспорту пов'я­зане з використанням відповідних земельних ділянок, які відносяться до земель цього виду транспорту. Для будівництва магістральних трубопроводів як і інших лінійних споруд з врахуванням пріоритету зе­мель сільськогосподарського призначення згідно ст. 23 Земельного кодексу надаються переважно несільсько­господарські угіддя або сільськогосподарські утіддя гір­шої якості. Діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі спеціального до­зволу (ліцензії) і підлягає обов'язковій сертифікації. Технічним коридором вважається земельна ділянка, в межах якої прокладено систему трубопроводів і комунікацій. Підприємства, установи та організації трубопровід­ного транспорту зобов'язані забезпечувати відшкоду­вання власникам землі і землекористувачам заподія­ної шкоди під час ліквідації аварій і проведення ре­монту об'єктів трубопровідного транспорту. Уздовж наземних, надземних і підземних трубопро­водів для забезпечення нормальних умов їх експлуата­ції запобігання ушкодження, а також зменшення їх не­гативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти встановлюються охоронні зони.

44. Правовий режим земель міського електротранспорту

До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і стан­ціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалато­рами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонт­ними заводами, спорудами енергетичного і колійно­го господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спору­дами, необхідними для забезпечення роботи місько­го електротранспорту. Суспільні відносини, пов'язані з діяльністю цього різновиду транспорту, регулюються Законом «Про транспорт». У процесі здійснення міських перевезень, тобто пе­ревезень тролейбусами та пасажирським автомобіль­ним транспортом за маршрутами в межах території населеного пункту використовуються землі загально­го користування. До земель міського електротранспорту належать землі, надані в користування під відокремлені трамвай­ні колії та їх облаштування¹, колії і станції фунікуле­рів, канатних доріг, ескалаторів, трамвайно-тролейбус­ними депо, вагоноремонтні заводи, споруди енергетич­ного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службові і культурно-побутові будівлі та інші спору­ди, необхідні для забезпечення роботи міського елект­ротранспорту. Особливість цих земель полягає в тому, що вони роз­ташовані в межах населеного пункту, як правило, міс­та ¹Згідно Правил експлуатації трамвая та тролейбуса, трамвайні колії можуть розташовуватися у ме­жах проїзної частини на одному з нерейковим транспор­том рівні, на відокремленому або на власному полотні. Не виключено, що землі міського елек­тротранспорту можуть належати територіальній гро­маді як первинному суб'єкту міського самоврядуван­ня, основному носію його функцій і повноважень. 6 цьо­му випадку вони представлятимуть собою необхідну основу для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. Крім того, треба мати на увазі, що землі міського електротранспорту викори­стовуються головним чином для задоволення кому­нально-побутових та соціально-культурних потреб на­селення міста як самостійної адміністративно-терито­ріальної одиниці. Цільове призначення цих земель пов'язане з розмі­щенням на відповідних земельних ділянках будівель і споруд, а також об'єктів інженерної інфраструктури, які забезпечують роботу міського електротранспорту. Зазначені землі надаються в користування підпри­ємствам міського електротранспорту. Розміщення на цих землях споруд та інших об'єктів транспорту здій­снюється за погодженням з місцевими органами вла­ди і органами місцевого самоврядування у відповідно­сті із Законом «Про основи містобудування». Оскільки згідно Закону «Про транспорт» (ст. 9) транспортні засоби, споруди, устаткування транспорту, закріплені за підприємствами, установами та організа­ціями місцевих рад, належать до комунальної власно­сті, а також можуть перебувати і у власності громадян, можна дійти висновку, що землі, які обслуговують транспортні споруди, можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.