35. Загальні риси правового режиму земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Загальні риси правового режиму земель промисловості, транспорту, зв´язку, енергетики, оборони та іншого призначення (земель «спеціального несільськогосподарського призначення»):

• всі земельні ділянки даної категорії земель мають спеціальне несільськогосподарське призначення, що дало підстави у спеціальній літературі називати дану категорію земель скорочено землями спеціального несільськогосподарського призначення;

• розміри відповідних ділянок часто визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку норм (для типових об´єктів - залізниць, автомобільних доріг, ліній електропередач, аеродромів, трубопроводів тощо) або затверджених у встановленому порядку проектів (для нетипових об´єктів - промислових підприємств тощо), які, проте, також розробляються відповідно до певних норм. Це дозволяє виділити таку ознаку земель спеціального несільськогосподарського призначення, як нормування розмірів відповідних ділянок;

• У більшості галузей економіки через недосконалість нормативів та низький рівень проектно-технічних рішень землі використовуються нераціонально. Нормативи відведення земельних ділянок для потреб промисловості, транспорту, енергетики в 2,5-2,7 рази перевищують прийняті в країнах Західної Європи.

• здійснюється внутрішнє та зовнішнє зонування земельних ділянок спеціального несільськогосподарського призначення. Так, навколо потенційно шкідливих об´єктів встановлюються санітарно-захисні зони, де забороняється житлове будівництво та проживання населення, навколо потенційно вразливих об´єктів - охоронні зони тощо (див. тему «Обмеження та обтяження прав на землю»);

• у певних випадках території, що призначаються для спеціальних несільськогосподарських потреб, взагалі можуть не відводитися як окремі земельні ділянки. Йдеться, наприклад, про земельні ділянки, призначені для розміщення деяких лінійних об´єктів (ліній зв´язку, електропередач, підземних трубопроводів). Хоча окрема земельна ділянка для розміщення такого об´єкту не відводиться, у зв´язку із розміщенням об´єкту режим відповідної території зазнає істотних змін, зокрема, встановлюється охоронна, санітарно-захисна зона. Може бути встановлено земельний сервітут;

36. Правовий режим земель промисловості

До земель промисловості належать землі, нада­ні для розміщення та експлуатації основних, підсоб­них і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміні­стративно-побутових будівель, інших споруд.

Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Правовий режим земель промисловості характери­зується особливостями, які обумовлені їх основним цільовим призначенням.

Органами управління землями промислових підприємств можуть виступати і непромислові міністерства і відомства. Основне цільове призначення цих земель полягає в тому, що вони служать основою для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Основні, підсобні та допоміжні будівлі і споруди — це об'єкти нерухомого майна, які нерозривно пов'язані з відповідними земельними ділянками .

Внутрішня організація території промислового під­приємства визначається проектом будівництва, а в по­дальшому — потребами його виробничої діяльності. Земельні права і обов'язки підприємства у цій галузі регулюються актами відомчого управління землекори­стування промислових підприємств відповідного виду. Але перелік і зміст прав і обов'язків по використанню і охороні земельних ділянок повинен відповідати тим вимогам, які закріплені Земельним кодексом. Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться, по-перше, піс­ля оформлення в установленому порядку права кори­стування надрами, по-друге, після відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Згідно ст. 18 Кодексу України про надра земельні ділянки для користування надрами надаються корис­тувачам надр після одержання ними спеціальних до­зволів (ліцензій) на користування надрами чи гірни­чих відводів. Надання спеціальних дозволів (ліцензій) здійснюється після попереднього погодження з відпо­відною радою питання про надання земельної ділян­ки для зазначених потреб, крім випадків, коли у на­данні земельної ділянки немає потреби. У тих випадках, коли підприємство гірничодобувної промисловості уже використовувало земельну ділян­ку, пов'язану з користуванням надрами, воно зобов'я­зане відновити відповідну земельну ділянку.