- •Історія лікувального застосування фізичних вправ та масажу. Становлення реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •Основи реабілітації
- •2.1. Леякі загальні питання реабілітації
- •2.2. Завдання, мета і принципи реабілітації
- •2.3. Вили, періоди і етапи реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •3.1. Лікувальна фізична культура
- •3.1.1. Механізми лікувальної дії фізичних вправ
- •3.1.2. Засоби лікувальної фізичної культури
- •3.1.3. Форми лікувальної фізичної культури
- •P о з а і л 3. Фізична реабілітація
- •3.1.4. Періоли застосування лікувальної фізичної культури
- •3.1.5. Загальні вимоги до методики проведення занять з лфк
- •3.1.6. Рухові режими
- •3.1.7. Ефективність застосування лфк
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •3.2. Лікувальний масаж
- •3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу
- •P о з л і л 3. Фізична реабілітація
- •3.2.2. Вплив масажу на окремі системи організму
- •3.2.3. Форми і метоли лікувального масажу
- •3.3. Фізіотерапія
- •3.3.1. Механізми лікувальної дії фізичних чинників
- •3.3.2. Класифікація лікувальних фізичних чинників
- •3.3.3. Характеристика лікувальних фізичних чинників
- •Розділ 3. Фізична реабілітація
- •P о з л і л 3. Фізична реабілітація
- •3.4. Механотерапія
- •Фізична реабілітація
- •P о з л і л 3. Фізична реабілітація
- •3.5. Праиетерапія
- •3.6. Поєднання засобів фізичної реабілітації
- •3.7. Загальні поняття про санаторно-курортне лікування
- •Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
- •4.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •4.2. Фізична реабілітація при травмах опорно-рухового апарату
- •4.2.1. Рани
- •4.2.2. Опіки і відмороження
- •Фізична реабілітація
- •P о з л і л 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
- •P о з л і л 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
- •4.2.3. Переломи кісток
- •Фізична реабілітація
- •Орієнтовний комплекс вправ при ліафізарному переломі стегна при скелетному витяганні у 1 періоді (за п.B.Юp/євим,1980)
- •Фізична реабілітація
- •P о з л і л 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •Орієнтовне заняття з лікувальної гімнастики при ушкодженнях п'ясткових кісток і фаланг пальиів у II період (за п.В. Юр'євим, 1980)
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація
- •P о з л і л 4. Фізична реабілітація при хірургічних захворюваннях
- •4.2.4. Особливості фізичної реабілітації при травмах опорно-рухового апарату у спортсменів
- •4.3. Фізична реабілітація при оперативних втручаннях на органах грудної і черевної порожнин
- •4.3.1. Оперативні втручання на органах грудної порожнини
- •4.3.2. Оперативні втручання на органах черевної порожнини
- •Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів і суглобів
- •5.1. Фізична реабілітація при захворюваннях серіїево-сулинної системи
- •5.1.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.1.2. Нелостатність кровообігу
- •5.1.3. Атеросклероз
- •5.1.4. Інфаркт міокарда
- •5.1.5. Стенокардія
- •5.1.6. Гіпертонічна хвороба
- •5.1.7. Гіпотонічна хвороба
- •5.1.8. Ревматизм
- •5.1.9. Захворювання серця
- •5.2. Фізична реабілітація при захворюваннях органів дихання
- •5.2.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •Фізична реабілітація
- •5.2.2. Пневмонія
- •5.2.3. Плеврит
- •5.2.4. Бронхіальна астма
- •5.2.5. Емфізема легень
- •5.3. Фізична реабілітація при захворюваннях органів травлення
- •5.3.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.3.2. Гастрит
- •5.3.3. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
- •5.3.4. Захворювання кишок
- •5.3.5. Холецистит і жовчнокам'яна хвороба
- •5.3.6. Спланхноптоз
- •5.4. Фізична реабілітація при захворюваннях обміну речовин
- •5.4.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.4.2. Ожиріння
- •5.4.3. Цукровий ліабет
- •5.4.4. Подагра
- •5.5. Фізична реабілітація при захворюваннях суглобів
- •5.5.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •5.5.2. Артрити
- •5.5.3. Артрози
- •Фізична реабілітація
- •Фізична реабілітація при дефектах постави, сколіозах та плоскостопості
- •6.1. Дефекти постави
- •Орієнтовний комплекс вправ біля вертикальної плошини
- •Орієнтовний комплекс вправ з предметами на голові
- •6.2. Сколіоз
- •6.3. Плоскостопість
- •Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи
- •7.1. Клініко-фізіологічне обгрунтування застосування засобів фізичної реабілітації
- •7.2. Захворювання і травми периферичної нервової системи
- •7.2.1. Раликуліт
- •7.2.2. Неврит лицьового нерва
- •7.2.3. Неврит окремих нервів верхніх і нижніх кінцівок
- •7.3. Захворювання і травми центральної нервової системи
- •7.3.1. Інсульт
- •Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики лля хворих на інсульт при розширеному постільному режимі
- •7.3.2. Травми головного мозку
- •Т я ß л и п я 7-2- Риінячення сили м'ячів
- •7.3.4. Неврози
- •Заняття фізичними вправами y спеціальних меличних групах та 3 особами середнього і похилого віку
- •8.1. Фізична культура у спеціальних меличних групах сереаніх і виших учбових заклалів освіти
- •8.2. Фізична культура у середньому і похилому віш
- •P о з л і л 8. Заняття фізичними вправами зі школярами і студентами
- •Розаіл 1
- •Розаіл 2
- •Розаіл 3
- •Розаіл 4
- •Розаіл 5
- •Розаіл 6
- •Розаіл 7
- •Розаіл 8
7.2.1. Раликуліт
Радикуліт — запалення корінців спинного мозку. Він, переважно, спостерігається у попереково-крижовому відділі хребта. Радикуліт може виникати самостійно або бути наслідком остеохондрозу хребта та інших захворювань. У спортсменів радикуліт виникає внаслідок забою поперекового відділу хреб-
та при падінні, невдалих зіскоках, перерозгинання тулуба, хронічних перевантаженнях по вертикальній осі хребта. Основним проявом цього захворювання є різкий біль у поперековому відділі, що віддає в ногу. Рухи тулуба суттєво обмежуються, особливо нахили вперед, повороти у здоровий бік. На боці радикуліту утруднене випрямлення ноги, спостерігається зниження м'язового тонусу і атрофія м'язів сідниці, стегна і гомілки. Рефлекторно-больове щадіння викликає порушення постави і розвиток сколіозу (рис. 7.5). Захворювання перебігає хронічно, постійно загострюється у разі переохолодження, фізичного напруження, травми. У гострий період хворих госпіталізують і в комплексі лікування їм призначаються засоби фізичної реабілітації.
Рис.
7.5. Порушення постави і сколіоз у
хворого на радикуліт у попереково-крижовому
відділі
Лікувальну фізичну культуру призначають у постільному режимі після затихання гострих проявів захворювання. Її головні завдання: поліпшення кро-во- і лімфообігу і трофічних процесів у зоні ураження; сприяння розсмоктуванню вогнища запалення і зменшення больового синдрому; розслаблення напружених м'язів, попередження контрактур, стимуляція відновлення уражених м'язів; формування компенсацій, підвищення загального тонусу організму. Заняття проводять на фоні індивідуального укладання хворого, витягання з елементами фіксації, використання масажу, фізіотерапії. Для зменшення болючості хворому в положенні лежачи на спині в підколінну ділянку кладуть високий валик, ноги відводять та розвертають назовні і з'єднують п'ятки; в положенні лежачи на животі під нижню його ділянку і таз кладуть подушку. Застосовують витягання в положенні лежачи на спині або животі на похилій площині чи ліжку з піднятим узголів'ям з фіксацією тулуба за лямки, що проведені під пахвами як при компресійних переломах хребта у поперековому відділі. В заняття включають за-гальнорозвиваючі, дихальні та ідеомоторні вправи, пасивні рухи, що виконуються у повільному темпі, з невеликою амплітудою, обмеженою кількістю повторень. Поступово застосовують активно-пасивні і активні рухи кінцівкою на ураженому боці. Тривалість заняття з лікувальної гімнастики 10-15 хв.
У напівпостільному режимі основним завданням ЛФК є — відновлення рухової і опорної функції уражених кінцівок, зміцнення м'язів спини і ніг, формування компенсацій і корекція дефектів постави. Більшість вправ лікувальної гімнастики і самостійних занять виконують з положень, що розвантажують хребет: лежачи на спині, животі, в упорі стоячи на колінах. Застосовують вправи, що кіфозують хребет і зменшують тиск на спинномозкові корін-
ці і нерви (рис. 7.6). Використовують змішані виси, вправи і витягання у воді. У положенні стоячи виконуються нахили, повороти і колові рухи тулуба з невеликою амплітудою у повільному темпі. Під час ходьби звертають увагу на утримання правильної постави. Тривалість заняття з лікувальної гімнастики — 25-30 хв.
У вільному режимі ЛФК розв'язує такі завдання: зміцнення м'язів тулуба, сідниці і ноги на боці ураження; поліпшення функціонального стану організму і підготовка до фізичних навантажень побутового і виробничого характеру. Фізичні вправи виконують у різних вихідних положеннях, але уникають таких, що підвищують навантаження на хребет, створюють умови для його скручування. Вправи кінцівками виконують з максимально можливою амплітудою, плавно, з повним виключенням ривкових рухів. Продовжують витягання на похилій площині, виси на гімнастичній стінці, корекцію постави симетричними і асиметричними вправами, заняття у воді.
Лікувальний масаж застосовують у постільному режимі при зменшенні гострих проявів радикуліту для поліпшення крово- і лімфообігу, трофічних процесів, зменшення запальних явищ і болю в ураженій ділянці;
зниження еластичності і розслаблення паравертебральних м'язів; попередження порушень постави і атрофії м'язів нижніх кінцівок; поліпшення загального тонусу організму. Масаж проводять в положенні лежачи на животі, інколи на боці: головне, щоб ділянка, де локалізується біль, та прилягаючі до цієї ділянки м'язи були максимально розслаблені. Масаж виконують в такій послідовності: паравертебральні зони крижових (S^ — S^), поперекових (L^ — L^) і ниж-ньогрудних (D^ — D^) спиномозкових сегментів; сідничні м'язи, ділянка крижів, гребінь клубової кістки. При іррадіації болю у стегно, м'язи литки — масажуються і вони.
Перші процедури масажу короткочасні і щадні. Спочатку застосовують легкі погладжування, потім ніжні розтирання і вібрації. При зменшенні еластичності м'язів використовують послідовно поверхневе, глибоке охоплююче погладжування, півкруглі розтирання, зигзагоподібне розтирання, поздовжнє і поперечне розминання поперемінне з погладжуванням. Через 4-6 процедур починають масажувати больові точки: пальпація больових точок в паравертебральних зонах, у міжостистих проміжках, в ділянці таза біля гребенів клубових кісток і на стегні по ходу сідничного нерва. Використовують погладжування, глибоке циркулярне розтирання кінчиками пальців, безперервну вібрацію, пунктуру, постукування. Інтенсивність прийомів поступово збільшують. Масаж комбінують з активними і пасивними рухами, тепловими процедурами.
Фізіотерапію призначають у гострій стадії для знеболюючої, протизапальної, гіпосенсибілізуючої дії, зменшення спазму м'язів, активізації кровообігу, трофічних процесів у поперековій ділянці і кінцівках, стимуляції регенеративних процесів і сприяння ліквідації рухових порушень. Використовують УФО, діадинамотерапію, магнітотерапію, електрофорез і фонофорез з анастезуючими сумішами, ультразвук. В підгострій стадії захворювання засто-
^c. 7.6. Основні вправи при попереково-крижовому радикуліті (за В.М. Максимовою, Т.Г. Ананьєвою, 1995)
совують: електрофорез медикаментів, гальванізацію, УВЧ, мікрохвильову терапію, індуктотермію, солюкс, парафіно-озокеритні аплікації, вібраційні ванни тощо.
У післялікарняний період реабілітації застосовують ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапію, працетерапію.
Лікувальну фізичну культуру застосовують постійно для подальшого зміцнення м'язів тулуба, збереження рухливості хребта і нормальної постави; загартування і тренування організму до фізичних навантажень побутового і виробничого характеру, подовження ремісії захворювання. Реалізація цих завдань здійснюється за допомогою ранкової гігієнічної і лікувальної гімнастики, ходьби, плавання, рухливих ігор, теренкуру, ходьби на лижах, їзди на велосипеді. При виконанні всіх фізичних вправ дотримуються уникнення осьового перевантаження хребта, надмірної амплітуди рухів кінцівками, різких і ривкових рухів, піднімання ваги в положенні "підйомного крану".
Лікувальний масаж використовують періодично для покращання крово- і лімфообігу, трофічних процесів у зоні ураження, скорочувальної здатності м'язів спини і кінцівок; підтримання функцій хребта і нормальної постави. Застосовують сегментарно-рефлекторний масаж відповідних зон спинномозкових сегментів, точковий, вібраційний, пневмомасаж, підводний душ-масаж, самомасаж. Масаж, проводять за тим же планом, що і у попередній період реабілітації, але тривалість і сила його збільшується, він стає більш глибоким і енергійним.
Фізіотерапію застосовують для поліпшення кровообігу і обміну речовин в поперековій ділянці і кінцівках, провідності нервів, скорочувальної здатності м'язів; підвищення загального тонусу і загартування організму та попередження рецидиву радикуліту. Використовують УФО, мікрохвильову терапію, УВЧ, електростимуляю, ультразвук, сульфідні, радонові, скипидарні ванни, грязьові та глиняні аплікації, псамотерапію, душ поперемінної температури (шотландський), обтирання, купання, кліматолікування.
Працетерапію застосовують для збільшення сили і витривалості м'язів та відновлення і підтримання фізичної працездатності; загального зміцнення організму. Рекомендують роботу на присадибній ділянці, в садку, столярні, слюсарні та інші види робіт без тривалого перебування тулуба в одній позі і суттєвого обтяження хребта.