3. Охарактеризувати саморегульованість екологічної системи.

Саморегуляція – здібність екологічної системи відновлювати баланс внутрішніх властивостей після будь-якого природного чи антропогенного впливу. Саморегуляція базується на принципі зворотного зв’язку окремих складових системи.

4. Проаналізувати демографічну ситуацію і глобальні екологічні проблеми.

Від найдавніших історичних епох і до початку ХІХ ст. населення світу не перевищувало 1 млрд. людей. Потім відбулося неймовірне: кількість населення Землі почала збільшуватись фантастичними, вибухоподібними темпами. Приблизно через 100 років після досягнення мільярдного рівня (близько 1930 р.) воно подвоїлось і досягло 2 млрд., а 40 років потому (1960 р.) - 3 млрд. Саме в цей період виникло поняття "демографічний вибух". З'явились песимістичні прогнози перенаселення планети. Наступні роки лише підтвердили цей прогноз: У 1975 р. населення світу уже складали 4 млрд. людей. Цілком зрозуміло - якщо зростає кількість населення, значить, зростає потреба у продуктах харчування, одязі й інших товарах соціального значення, в нових землях, у великих кількостях палива, металу, транспортних засобів. А це, в свою чергу, призводить до значного посилення навантаження на екологічну систему планети. В цьому й полягає демографічна проблема.

Зменшення площ лісів, опустелювання, забруднення навколишнього середовища, парниковий ефект, зменшення озонового шару планети – це неповний перелік екологічних проблем, які можна класифікувати як глобальні. Вирішення цих проблем можливе лише за умови поєднання зусиль усього людства. До глобальних також відносять проблеми війни та миру, бідності, боротьби з тероризмом, демографічні проблеми тощо.

5. Система моніторингу річки

Основна мета налагодження системи спостережень і контролю за забрудненням водних об’єктів – це отримання інформації про природну якість води та оцінка змін якості води внаслідок дії антропогенних факторів.

Служба спостережень та контролю (моніторингу) виконує такі завдання:

– спостереження та контроль рівня забруднення водного середовища за хімічними, фізичними та гідробіологічними показниками;

– вивчення динаміки вмісту забруднюючих речовин і виявлення умов, за яких мають місце коливання рівня забруднення;

– дослідження закономірностей процесів самоочищення та накопичення забруднюючих речовин у донних відкладах.

Державні інспекції охорони Чорного та Азовського морів (Мінприроди) мають власні системи спостережень. До їх повноважень відносяться щомісячні відбори проб та аналіз впливу джерел забруднення, які розташовані на узбережжі; моніторинг скидів з кораблів; забруднення від діяльності з пошуку та видобування нафти, газу і будівельних матеріалів на морському шельфі; нагляд за використанням живих ресурсів моря.

• рівнем впливу шкідливих фізичних і біологічних факторів;

• гідрологічними і гідрохімічними характеристиками рычки

• якістю води

• за скиданням стічних вод у рычку і поверхневі водні об’єкти, впливом скидання стічних вод на стан водних об’єктів;

• рівнем ґрунтових вод;

Варіант 16