Форми прояву та стадії розвитку алкоголізму і наркоманії

Починати розмову про вживання спиртних напоїв доцільно з поняття про дозу вживання алкоголю.

Доза вживання алкоголю – це така мінімальна кількість етанолу, яка в здорової дорослої людини викликає стан легкого сп’яніння, навіть непомітного для оточуючих. За міжнародними нормами, такою дозою вважається 15-20г чистого алкоголю (етанолу).

Одна доза в перерахунку:

1. на горілку – 30-40г

2. на натуральне вино (міцність якого не перевищує 10-13 градусів) – 150-200г

У дорослої людини така кількість чистого алкоголю легко метаболізується (тобто розкладається та виводиться із організму) протягом години.

Рівні вживання алкоголю:

• нульовий рівень – повна відмова від вживання алкоголю;

• перший – рівень мінімального вживання – одна-дві дози 6 – 8 разів на рік;

• другий – рівень помірного вживання – одна-дві дози 10-20 разів на рік;

• третій – рівень небезпечного вживання – три-чотири дози 20-40 разів на рік, або одна-дві дози 6 – 8 разів на місяць;

• четвертий – продром алкоголізму – три-чотири дози 6-10 разів на місяць.

Зловживання алкоголем – це таке вживання спиртних напоїв, коли дія етанолу завдає значної, а інколи і непоправної шкоди організму людини, яка п’є, або її потомству.

Ознаки зловживання алкоголем:

• вживання алкоголю, навіть у мінімальних дозах, особами, яким не виповнилося 21-22 роки (лише в 21-22 роки організм людини досягає повної фізіологічної зрілості);

• вживання алкоголю особами, які мають біологічну схильність до алкоголізму;

• вживання алкоголю чоловіком та жінкою в період, близький до зачаття майбутньої дитини. За місяць до планованого зачаття майбутнім батькам слід повністю відмовитися від спиртного;

• вживання алкоголю жінкою в період вагітності та вигодовування дитини груддю;

• вживання алкоголю особами, які перебувають у стадії ремісії після лікування від алкоголізму. Навіть одноразове вживання спиртного (цукерки з лікером, квас або компот, що забродив, інші напої, де є хоча б 1% спирту) може викликати рецидив захворювання;

• вживання алкоголю особами, яким протипоказано пити спиртне в зв’язку із соматичними захворюваннями;

• вживання алкоголю в кількості та з частотою, що відповідає третьому та четвертому рівням вживання;

• вживання алкоголю в ситуації підвищеного ризику для життя свого або інших людей – водій за кермом, диспетчер атомної електростанції.

Продром алкоголізму – це перехідна стадія між зловживанням спиртним та захворюванням на алкоголізм, тобто це передхвороба. Цю стадію ще називають побутовим пияцтвом.

Фізіологічний механізм виникнення продрому алкоголізму:

• постійна алкоголізація підвищує активність опіатних рецепторів;

• у відповідь на це організм синтезує дедалі більше енкефалінів та ендорфінів;

• така надлишкова стимуляція призводить до виснаження відповідних систем, в результаті чого кількість ендорфінів та енкефалінів у мозку катастрофічно знижується;

• суб’єктивно це сприймається людиною як стан нудьги, незадоволеності, тривоги, дратівливості;

• відповідно, відсутність в організмі чергової дози алкоголю викликає в оплатних рецепторів своєрідний голод, що відображається у свідомості людини як бажання випити. Все це свідчить про початок захворювання, оскільки організм вимагає інтоксикації (тобто, отруєння алкоголем).

Ознаки продрому алкоголізму:

• спочатку спостерігається поліпшення настрою, висока активність;

• людина впевнена, що алкоголь їй не шкодить, а лише іде на користь;

• спостерігається висока толерантність до алкоголю;

• людина ще може критично ставитись до алкоголю, може відмовитися від випивки;

• зберігається почуття насичення алкоголем та блювотний рефлекс на передозування;

• тривалість продрому залежить від віку та індивідуальних особливостей: триває від пів року до двох років для осіб до 21-22 років; для дорослих – від 10 до 20 років;

• поступово цей стан завершується появою дратівливості, брутальності, зухвалості, нахабства, надмірної емоційності, розгальмованості потягів, конфліктів з оточенням.