2.1.2. Генералізація
Генералізація – перекладацький прийом, зворотній до лексичної трансформації конкретизації. Він полягає у міжмовному перетворенні лексеми МД з вужчим семантичним полем на лексему МП з ширшим семантичним полем. В лексичному плані це є заміна часткового поняття загальним, видового – родовим, а в семантичному плані це є розширення, або гіперонімічна заміна. Застосовується у випадках, коли міра інформаційної впорядкованості вихідної одиниці вища за міру інформаційної впорядкованості відповідної одиниці у мові перекладу.
Візьмімо заголовок статті з англійської газети.
No Hanging Bill.
У статті йдеться про скасування смертної кари у Великій Британії, де в минулі часи її здійснювали виключно через повішення. Тож цілком зрозуміло, що серед англійців побутує вираз hanging, який для них означає, власне, смертну кару. Але буквальний переклад слова hanging не передає його узуального сенсу представникам інших народів. Адже отримувач буквального перекладу може зрозуміти дану тему так, буцімто повішення пропонується замінити на, скажімо, розстріл або чашу з цикутою тощо. Звідси, адекватний переклад вказаного заголовку українською мовою має звучати так:
Законопроект про скасування смертної кари.
Застосувавши прийом генералізації, ми здійснили міжмовне розширення семантичного поля одиниці перекладу – гіперонімічну заміну.
Ще один приклад:
Then this girl gets killed, because she’s always speeding. (J.Salinger).
А потім дівчина гине в автокатастрофі, вона повсякчас порушувала правила.
При перекладі даного речення було застосовано прийом генералізації, адже до порушень правил дорожнього руху окрім перевищення швидкості входить ще й неправильне паркування, рух на червоне світло тощо.
Ментальність українського етносу є органічно пристосована до своєрідної сегментації навколишньої реальності, надто при вираженні понять, пов’язаних з часо-просторовими вимірами. Українці надають перевагу лексемам, що виражають загальніші поняття порівняно зі способами вираження цих понять іншими народами. Українець зазвичай говорить: “Я прослужив у війську півтора року”. Англосакс натомість незмінно заявить щось на кшталт: “I have been eighteen months in the military”.
72 hours в українському перекладі це, звісна річ, три дні.
Надто у художньому перекладі українською мовою зріст людини, коли немає потреби в анатомічних чи спортивних подробицях, як правило, генералізується:
I haven’t seen him since I was fourteen, that’s when I left home he was already six-feet-two. (T.Capote).
Я не бачилася з ним, відколи мені виповнилося чотирнадцять років, але коли я пішла від батьків, він уже був дебелим хлопцем.
При передачі малозначущих реалій так само застосовуємо прийом генералізації.
He showed us his old beat-up Navajo blanket…
Він показав нам свою бувалу в бувальцях індіанську ковдру.
Конкретизація так само як і генералізація будучи мовно-мисленнєвими операціями, спираються на формально-логічну категорію підпорядкування. Тобто, семантичне поле лексеми, належної до однієї мови, цілковито входить (охоплюється, поглинається) семантичним полем лексеми, належної до мови-контрагента, а відтак підпорядковується їй. Елементарна схема логічної категорії підпорядкування при конкретизації має такий вигляд.
Схема формально-логічної категорії підпорядкування
МД МП
При генералізації схема логічної категорії підпорядкування виглядає так.
МД МП
Завдання. Проаналізуйте наступні речення на предмет лексичної заміни типу “генералізація”.
It might seem bizarre in the United States or in the rest of Europe where for years, the directors of the national security and intelligence agencies have been routinely announced.
У Сполучених Штатах та в решті країн Європи це могло б здаватися дивним, бо там керівники національних спецслужб, як правило, називалися у пресі. + додав.
…the boy was reading a pulp magazine with intense concentration. (H.Slesar).
… молодик зосереджено читав дешевий журнал + вилуч.
On the other hand, she did not like the American cross-talking and dancing pair… (J.Priestley).
А втім, вона не полюбляла американський естрадний дует.