- •Плани щодо України:
- •Позиції українців щодо воюючих сторін Західна Україна
- •Воєнні дії на території України
- •Початок російської адміністрації Галичини
- •Перебіг воєнних дій на території України в 1915 – 1917 рр.
- •Соціально-економічне становище населення
- •На західній Україні
- •Поняття та терміни
- •Створення Центральної Ради
- •Українізація армії ( цим займалися самостійники):
- •Проголошення автономії. I Універсал
- •II Універсал Центральної Ради
- •Тимчасова інструкція
- •Корніловський заколот
- •З’їзд поневолених народів Росії
- •Демократична нарада в Петрограді
- •Події кінця вересня – початку листопада 1917 року
- •Більшовицький переворот. Боротьба за владу в Києві в листопаді 1917 року.
- •III Універсал Центральної Ради
- •Внутрішня та зовнішня політика цр
- •Ультиматум рнк
- •Встановлення радянської влади в Харкові
- •Похід більшовиків на Київ
- •IV Універсал цр
- •12 (25) Січня 1918 – IV універсал
- •Політика більшовиків у Києві
- •Вибори до Українських національних установчих зборів
- •Терміни й поняття
- •Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1920 рр.) Брестський мирний договір
- •Вступ німецько-австрійських військ на Україні
- •Гетьманат
- •Більшовики в листопаді 1918 р.
- •11 Листопада 1918 – Комп’єнське перемир’я, завершення Першої світової війни Директорія унр
- •Більшовицька агресія проти унр
- •Війська Антанти на Півдні України
- •Активізація військових дій радянської Росії проти унр
- •Причини поразки Директорії:
- •Зунр (Західноукраїнська народна республіка)
- •Польсько-український конфлікт
- •Причини поразки зунр
- •Політика радянського уряду в Україні 1919 року.
- •Поглинання пн Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами
- •Україна в др. Пол. 1919 року
- •Контрнаступ об’єднаних українських армій
- •Поразка армії унр
- •Денікінський режим на Україні
- •Контрнаступ радянських військ і поразка Денікінців.
- •Україна на початку 1920 року Відновлення більшовицького режиму
- •Напрями комуністичного руху в Україні: кп(б)у, укп(б), укп
- •Варшавська угода та її наслідки.
- •Радянсько-польська війна
- •Ризький мирний договір
- •Розгром Врангеля
- •Припинення боротьби регулярних українських військ
- •Терор у Криму
- •Розгром Махна
- •Культура За Центральної Ради
- •Гетьманат
- •Директорія
- •Більшовики
- •Література
- •Поняття та терміни
- •Українська сср в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.)
- •Відбудова промисловості і сільського господарства:
- •Голод 1921 – 1923 рр.
- •Нова економічна політика (неп)
- •У 1929 р. Сталін заявив про згортання неПу. Входження України до складу срср
- •Статус усрр в срср
- •31 Січня 1924 – Конституція срср ( проект Калінін)
- •Ставлення політичних сил і населення України до її членства в срср
- •Культура і духовне життя
- •Поняття та терміни
- •Перехід до форсованої індустріалізації та директивного господарювання.
- •Причини форсованої індустріалізації:
- •Методи інтенсифікації виробництва:
- •I п’ятирічка
- •Наслідки політики форсованої індустріалізації:
- •Промисловість України на передодні Другої світової війни
- •Колективізація
- •Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Колгоспи після голодомору:
- •1937 – Завершення колективізації Громадсько-політичне життя.
- •Судові процеси
- •1934 – Перенесення столиці з Харкова до Києва Культура
- •Поняття та терміни
- •Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 Українські землі у складі Польщі
- •Українські землі в складі Румунії
- •Українські землі в складі Чехословаччини
- •Поняття та терміни
- •Левицький Кость
- •Б обринський Георгій Олександрович
- •Грушевський Михайло Сергійович
- •Міхновський Микола Іванович
- •Єфремов Сергій Олександрович
- •Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович
- •Коцюбинський Юрій Михайлович
- •Скоропадський Павло Петрович
- •Вітовський Дмитро Дмитрович
- •Петрушевич Євген
- •П етлюра Симон Васильович
- •Винниченко Володимир Кирилович
- •Боженко Василь Назарович
- •Махно Нестор Іванович
- •Тютюнник Юрій Йосипович
- •Х ристіян Георгійович Раковський
- •Каганович Лазар Мойсейович
- •М икола Олексійович Скрипник
- •Волобуєв Михайло Симонович
- •Бойчук Михайло Львович
- •Постишев Павло Петрович
- •Косіор Станіслав Вікентійович
- •Сталін Йосип Віссаріонович
- •Ш ептицький Андрей (1865 — 1944)
- •А вгустин Іванович Волошин ( 1874 – 1945)
Соціально-економічне становище населення
Реквізиції в населення продуктів харчування, одягу, коней, іншого майна
Населення голодувало.
Епідемії.
Літо 1915 – Товариство допомоги населенню півдня України, що постраждало від воєнних дій, співпрацювало з Комітетом ПД-ЗХ фронту Всеросійського союзу міст (очолював Штейнгель, ТУП)
Створення громадських комітетів, які сприяли організації медико-санітарної служби, допомагали створювати притулки для дітей сиріт, вели культурно-просвітницьку роботу. З комітетами у Львові та Києві активно співпрацювали Вязлов, Дорошенко, Ніковський, Матушевський та інші представники української інтелігенції
Громадські комітети і товариства з допомоги жертвам війни припинили свою діяльність 1917 року.
У 1915 р. виникли особливі наради з оборони палива, перевезень і продовольства. Їхньою метою була всебічна мобілізація виробничих потужностей на потреби фронту. Головною в системі регулюючих органів була Особлива нарада з оборони, яка мала 4 регіональних відділи. На допомогу їм в травні 1915 року були створені воєнно-промислові комітети. Центральний воєнно-промисловий комітет в Петрограді очолював Гучков. Основна функція – сприяння постачанню діючої армії всім необхідним. У липні 1915 р. при В-П К.були створені робітничі групи.
1915 – страйк на шахтах Донбасу, металургів Макіївки та Єнакієва
Органи земського та міського самоврядування на допомогу фронту створювали Союзи земств та Союзи міст. У 1915 р. вони об’єдналися в Земгор. За допомогою Земгора на дрібних підприємствах налагоджувалося виробництво обмундирування, обланання для гужового транспорту, госпітального устаткування.
Квітень 1915 - З’їзд представників укр. молоді лівобережжя України → Юнацька спілка (автономія, проти Р, за А-У)
Травень 1915 – Юнацька спілка – прокламація до селян
Травень 1915 - Страйк в с. Нижня Сироватка
17 червень 1915 - Никон «Орли і ворони»
У серпні 1915 р. у петроград була спрямована делегація київської громадськості, яка вручила міністру освіти Ігнатьєву меморандум про переведення викладання в народних школах на національну мову.
У лютому 1916 р. – полтавські громадські діячі вручили Державній Думі птицію про зрівняння прав українського й російського народів, допущення укр.. мови в народних школах, свободу діяльності культурно-освітніх організацій.
Слідом за тим у Державну Думу була спрямована петиція робітників шести міст про надання автономних прав Україні на тих же засадах, які були обіцяні Польщі, про повернення з заслання всіх українців, засуджених за політичними статтями, про свободу українського слова та преси, відкриття «Просвіт»
1916 січень-лютий, квітень-травень – масові страйки.
Поч. 1916 – страйк металургійного заводу в с. Кам’янському Катеринославської губернії, суднобудівників Миколаєва, шахтарів
Проблеми розвитку національного руху в 1915 – 1916 рр.
5 травня 1915 р. - створення ЗУР (Загальна Українська рада, з ГУР), Відень, К. Левицький президент. Намагалися привернути увагу української та європейської громадськості до створення Української держави в межах її етнічних земель.. Відозва «До всіх культурних народів світу»
4.11.1916 – австрійсько-німецький блок погодився на створення Польського королівства (включно з Галичиною)
На знак протесту 6 листопада 1916 року ЗУР само розпускається. Врятувати ситуацію намагалося Українське парламентське представництво на чолі з Романчуком, яке існувало на правах українського політичного клубу при віденському парламенті. Але його виступи та спроби парламентської діяльності на захист українського національного руху принципових змін не принесли.
У 1915 року на Катеринославщині виник комітет, що мав підготувати створення нової організації – Українського самостійного союзу, метою якого було проголошення незалежної української республіки. Але поліція викрила цей комітет і заарештувала організаторів цієї акції.
Грудень 1916 р. – ТУП «Наша позиція»: «Ми, українські прогресисти, наполягаємо на автономному устрої тих держав, з якими нас з’єднала історична доля; державу ми розуміємо як рівний союз рівноправних та рівноцінних націй, серед котрих не повинно бути ні пригноблених, ні гноблячих. Отже, боролися ми і будемо боротися за демократичну автономію України, гарантованою такою же федерацією рівноправних народів, за повне забезпечення культурно-національних цінностей і політичних прав українського народу, за добрі засоби для самостійного розвитку й економічного прогресу, а єдино простим шляхом до цього вважаємо націоналізацію (=українізацію) усіх форм приватного й громадського життя: школи, суду, церкви, адміністративних і громадських устонов, органів самоврядування тощо… Просуваючись до наміченої цілі, шукаємо собі союзників як серед співчуваючих елементів недержавних націй Росії, так і серед тих, на жаль, нечисленних заступників у російському суспільстві, які поділяють нашу вимогу – автономно-федеративного устрою державної організації на демократичних засадах». Але з того нічого не вийшло. «Російська демократія кінчається там, де починається українське питання»
Економічна та політична криза в Російській та Австро-Угорській імперіях
Нестача палива на Наддніпрянській Україні
Росія втратила у захопленій німцями Польщі Домбровський вугільний басейн.
Брак вугілля призвів до скорочення металургійної галузі, а нестача металу загрожувала підірвати виробництво зброї.
В Україні за два роки війни закрилися 532 підприємства.
У 1917 році стався справжній обвал на машинобудівних заводах.
Брак палива та металу призвів до збоїв на транспорті.
Війна ускладнила ситуацію і в с ∕ г.
Через реквізицію коней, майже половина господарств залишилися без тяглової сили.
У 1917 році посівні площі скоротилися на 21,3 %, а врожайність – на 8%
Дефіцит продуктів харчування.
Великі черги за хлібом.
Ціни на товари широкого вжитку зросли на 200%
Реальна заробітна плата скоротилася втричі.
Це все (№1-13) призвело до масових страйків
Уряд відповідав на такі заходи репресіями, арештовуючи страйкарів та відправляючи їх на фронт.
Солдати почали відмовлятись воювати, умисно здавались в полон, вдавалися до дезертирства, браталися з противником.
Солдатські повстання ( 25 жовтня 1916 р. повстало 6 тис. солдатів у Кременчуці)
Вербування робітників в с ∕ г місцевості, серед біженців.
Використовувалася праця військовополонених, жінок, дітей.
Робочий день тривав 15 – 16 год.